Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1951/19
Провадження № 2/553/1036/2019
Іменем України
05.11.2019 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Парахіна Є.В.,
при секретарі - Бідній Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
У серпні 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якій позивач вказує, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.07.2015 року та договору купівлі-продажу від 09.09.2015 року є власницею 1/5 частиною будинку по АДРЕСА_1 , де крім неї та інших співвласників зареєстрована онука ОСОБА_2 , яка понад 10 років не проживає за вказаною адресою, не користується будинком, оскільки має інше місце проживання, при цьому, добровільно не знімається з реєстраційного обліку, чим створює позивачу перешкоди у отриманні житлової субсидії.
Просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_2 .
В судове засідання учасники справи, будучи повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явились. Позивач ОСОБА_1 про причини неявки не повідомила, доручила представляти свої інтереси адвокату Захарову Т.Г., який надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи повідомлена про час та місце слухання справи за місцем реєстрації та останньою відомою адресою місця проживання, а також шляхом опублікування оголошення на офіційному сайті суду, в судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, не подала відзив на позовну заяву.
За змістом ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, судом ухвалено рішення при заочному розгляді справи.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.07.2015 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої полтавської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-617, та Договору купівлі-продажу від 09.09.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Святецькою І.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2572, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 1/5 частина житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вищезазначене нерухоме майно зареєстроване за позивачем у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 41170541 від 24.07.2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 43507528 від 09.09.2015 року.
Наявні у справі документи свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 фактично зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Як вбачається з повідомлення Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради за вих. № 16-20/19673 від 20.08.2019 року, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 є її онукою, зареєстрована в належній їй квартирі, проте не проживає за місцем реєстрації понад 10 років.
Відповідач до суду не з'явилася, доказів, що спростовують вищевказані обставини, суду не надала.
Відповідно до положень ст. 150 ЖК України, які узгоджуються зі змістом ст. 383 ЦК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 , за цією адресою не проживає більше 10 років без поважних причин, що створює перешкоди в користуванні будинком його власнику, та обмежує у праві отримання субсидії, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання відповідача такою, що втратила право користування житлом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_3 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складений 05.11.2019 року.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЄ. В. Парахіна