Вирок від 04.11.2019 по справі 537/2342/18

Провадження № 1-кп/537/34/2019

Справа № 537/2342/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2019 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого - судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

обвинуваченої - ОСОБА_7 ,

н/л обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

законних представників н/л обвинувачених - ОСОБА_8 - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , - ОСОБА_13 , ОСОБА_10 - ОСОБА_14 ,

захисників н/л обвинувачених - ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_15 , ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_16 , ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_17 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_18 - адвокатів ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018170110000447 від 10.03.2018 за обвинуваченням :

- ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчука, громадянки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, навчається на 2-му курсі ПТУ № 26 м. Кременчука, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 постійно проживаючої за адресою : АДРЕСА_2 , раніше не судимої;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кременчука, громадянки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, навчається на 2-му курсі Регіонального центру професійно - технічної освіти № 1 м. Кременчука, зареєстрованої та постійно проживаючої за адресою : АДРЕСА_3 , раніше не судимої;

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Кременчука, громадянки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, навчається на 2-му курсі Регіонального центру професійно - технічної освіти № 1 м. Кременчука, зареєстрованої та постійно проживаючої за адресою : АДРЕСА_4 , раніше не судимої;

- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Кременчука, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, навчається на 1-му курсі Кременчуцького національного університету ім.. Михайла Остроградського, зареєстрованої та постійно проживаючої за адресою : АДРЕСА_5 , раніше не судимої;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_18 вчинила кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

10.03.2018 року, близько 7 години, за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_21 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , перебуваючи на законних підставах в квартирі АДРЕСА_6 , шляхом вільного доступу, умисно, вчинила крадіжку ноутбуку марки «Аsus» (модель Х501U, серійний номер; CAN0CX264317424), білого кольору з зарядним пристроєм до нього, вартістю 10288 грн. та мобільним телефоном «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM), вартістю 2879 грн., золотистого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_6 , чим завдали останньому матеріальну шкоду на загальну суму 13167 грн. З місця вчинення злочину зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_18 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Неповнолітня ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

10.03.2018 року, близько 7 години, за попередньою змовою з ОСОБА_18 та неповнолітніми ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , перебуваючи на законних підставах в квартирі АДРЕСА_6 , шляхом вільного доступу, умисно, вчинила крадіжку ноутбуку марки марки «Аsus» (модель Х501U, серійний номер; CAN0CX264317424), білого кольору з зарядним пристроєм до нього, вартістю 10288 грн. та мобільним телефоном «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM), вартістю 2879 грн., золотистого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_6 , чим завдали останньому матеріальну шкоду на загальну суму 13167 грн. З місця вчинення злочину зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_8 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Неповнолітня ОСОБА_9 вчинила кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

10.03.2018 року, близько 7 години, за попередньою змовою з ОСОБА_18 та неповнолітніми ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , перебуваючи на законних підставах в квартирі АДРЕСА_6 , шляхом вільного доступу, умисно, вчинила крадіжку ноутбуку марки марки «Аsus» (модель Х501U, серійний номер; CAN0CX264317424), білого кольору з зарядним пристроєм до нього, вартістю 10288 грн. та мобільним телефоном «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM), вартістю 2879 грн., золотистого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_6 , чим завдали останньому матеріальну шкоду на загальну суму 13167 грн. З місця вчинення злочину зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_9 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Неповнолітня ОСОБА_10 вчинила кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

10.03.2018 року, близько 7 години, за попередньою змовою з ОСОБА_18 та неповнолітніми ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , перебуваючи на законних підставах в квартирі АДРЕСА_6 , шляхом вільного доступу , умисно, вчинила крадіжку ноутбуку марки марки «Аsus» (модель Х501U, серійний номер; CAN0CX264317424), білого кольору з зарядним пристроєм до нього, вартістю 10288 грн. та мобільним телефоном «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM), вартістю 2879 грн., золотистого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_6 , чим завдали останньому матеріальну шкоду на загальну суму 13167 грн. З місця вчинення злочину зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_10 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

ІІ. Позиція обвинувачених.

Обвинувачена ОСОБА_18 вину у вчиненні злочину не визнала, не відмовилася від давання показань суду та допитана в якості обвинуваченої 04.04.2019 року, надала показання шляхом оголошення письмових показань, які прохала долучити до матеріалів кримінального провадження. Згідно письмових показань, ніч з 09.03.2018 року на 10.03.2018 року, вона разом з подругами - ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 за ініціативи потерпілого ОСОБА_24 провели в квартирі АДРЕСА_6 , але це не має ніякого відношення до зникнення майна ОСОБА_24 , яке було начебто виявлено після того, як вони пішли з даної квартири. 09.03.2018 року вона домовилася з ОСОБА_22 зустрітися і погуляти в місті. В подальшому домовилися з ОСОБА_21 , ОСОБА_23 зустрітися на зупинці громадського транспорту «Вул. Небесної Сотні» на перехресті вулиць Небесної Сотні та Троїцької. Близько 23 години, перебуваючи з ОСОБА_22 познайомилися з ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які запропонували почекати подруг у нього - ОСОБА_27 вдома і відсвяткувати придбання квартири і в квартирі дочекатися подруг. При цьому ОСОБА_27 не заперечував відсвяткувати придбання квартири разом з подругами. ОСОБА_27 запевнив, що нічого поганого з ними не буде так як в нього є діти такого ж віку. Вони погодилися і прийшли до 5-ти поверхового будинку неподалік вказаної зупинки та піднялися на третій чи четвертий поверх в трикімнатну квартиру. Зайшовши в квартиру вони зняли верхній одяг і пройшли на кухню, де пили чай та спілкувалися та вживали пиво. Потім їм зателефонували ОСОБА_28 і ОСОБА_29 і вона разом з ОСОБА_30 та ОСОБА_27 пішли їх зустрічати, а ОСОБА_31 залишився в квартирі. Зустрівши на зупинці ОСОБА_28 і ОСОБА_29 , вони за пропозицією ОСОБА_27 пішли в магазин, де ОСОБА_27 придбав спиртне, продукти харчування, цигарки і потім всі пішли на квартиру. Зайшовши в квартиру ОСОБА_27 зачинив вхідні двері квартири на ключ, який поклав собі в кишеню, щоб вони не могли вийти з квартири. Вони зняли верхній одяг і сіли в залі за стіл, ОСОБА_27 запропонував їм випити коньяк зігрітися, ОСОБА_32 з ними не було. Вона відмовлялася пити коньяк, на що ОСОБА_27 сказав, що в такому разі не випустить з квартири, тому вона робила вид, що п'є, зливаючи в інший стакан. Чи вживали коньяк подруги сказати не може, так як не звертала уваги. Під час перебування в квартирі вона бачила ноутбук чорного кольору, але якої марки і кому він належав не знає, у ОСОБА_27 не запитувала, мобільного телефону у ОСОБА_27 не бачила. Через деякий час ОСОБА_22 стало зле і ОСОБА_27 провів її в іншу кімнату. Через деякий час до зали зайшли ОСОБА_27 та ОСОБА_28 і між ними виник конфлікт, під час якого ОСОБА_27 вдарив ОСОБА_28 ладонею по обличчю. Пізніше ОСОБА_30 пояснила їй, що ОСОБА_27 приставав до неї і намагався зняти одяг а ОСОБА_28 її захищала. Зрозумівши, що їм потрібно покинути квартиру до того, як прокинеться ОСОБА_31 , вони запропонували ОСОБА_27 сходити в магазин за покупками і коли останній вставив ключ, який дістав з карману в замок дверей, запропонувала йому піти на кухню покурити, і він разом з нею пішов на кухню курити. Скориставшись цим вони всі вибігли з квартири, вона остання, прикривши, а не зачинивши двері квартири, ОСОБА_27 залишився в квартирі і за ними не гнався, так як був в стані сп'яніння. Поспілкувавшись після цього на зупинці вони розійшлися і поїхали по домам. При цьому ОСОБА_22 попрохала її допомогти здати в ломбард якісь особисті речі, оскільки на той момент їй не виповнилося 18 років, на що вона погодилася. На слідуючий день вони зустрілися близько 10 години ранку на зупинці «Ринок» вона повідомила ОСОБА_22 , що паспорт не знайшла і зателефонували знайомому ОСОБА_33 якого попрохали здати на свій паспорт в ломбард речі ОСОБА_30 . Зустрівшись через деякий час з ОСОБА_34 на запитання останнього, що це за речі ОСОБА_30 повідомила, що це телефон та ноутбук, які їй подарував батько, після чого вони пішли разом і в одному ломбарді здали мобільний телефон, другому - ноутбук. Скільки ОСОБА_34 отримав грошей за речі сказати не знає, останній передав гроші їй, а вона ОСОБА_30 . Також вказала, що під час проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню в приміщенні ВП № 1 КВП ГУНП в Полтавській області всі визнавальні покази вона давала слідчій ОСОБА_35 під психологічним тиском з боку останньої. Пояснила, що ОСОБА_35 з самого початку розслідування залякувала її тим, що якщо вона запросить захисника та не буде визнавати провину, то крім крадіжки, звинуватить її ще й у втягненні неповнолітніх у злочинну діяльність. На проведених з нею слідчих діях слідча спочатку казала, що їй треба казати, а потім все записувала в протокол. ОСОБА_35 постійно їй погрожувала вищевказаним та кричала на неї, якщо вона щось робила не так. Особливо це стосується проведеного з нею слідчого експерименту. Відео зйомку перезаписували три рази, оскільки вона казала правду, а не те, що казала їй ОСОБА_36 .. Тільки після того, як ОСОБА_35 написала їй покази на аркуш, які вона вивчила на пам'ять, вдалося зняти те, що хотіла слідча. При цьому, поняті, які були присутні при проведенні даної слідчої дії, були у нетверезому стані. Навіть після закінчення досудового розслідування ОСОБА_35 телефонувала їй і наголошувала на тому, що вона повинна казати тільки ті показання, які вона давала на до судовому слідстві.

Стосовно часткового визнання вини в судовому засіданні за участю захисника ОСОБА_19 пояснила, що вказана позиція була нав'язана їй захисником, чому захисник сказав їй частково визнавати вину не розуміє і пояснити цього не може.

Також, пояснила, що про вказані незаконні дії вона повідомляла захиснику ОСОБА_20 , який надає юридичну допомогу ОСОБА_18 з 31.10.2018 року, який пропонував їй звернутися зі скаргами на незаконні дії слідчого в установленому законом порядку, однак вона не бажала наміру звертатися, що є її правом і звернулася з приводу даних незаконних дій тільки 04.04.2019 року під час її допиту в якості обвинуваченої.

Неповнолітня обвинувачена ОСОБА_9 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала, не відмовилася від давання показань суду та допитана в якості обвинуваченої 04.04.2019 року, надала показання шляхом оголошення письмових показань, які прохала долучити до матеріалів кримінального провадження. Згідно письмових показань, ніч на 10.03.2018 року вона разом з подругами - ОСОБА_37 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 за ініціативи потерпілого ОСОБА_27 провели в квартирі АДРЕСА_6 , але це не має ніякого відношення до зникнення майна ОСОБА_27 , яке було начебто виявлено після того, як вони пішли з даної квартири. 09.03.2018 року вона домовилася з ОСОБА_37 зустрітися і погуляти в місті. В подальшому домовилися з ОСОБА_21 , ОСОБА_23 зустрітися на зупинці громадського транспорту «Вул. Небесної Сотні» на перехресті вулиць Небесної Сотні та Троїцької. Близько 23 години, перебуваючи з ОСОБА_37 познайомилися, як потім взнала, з ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які запропонували почекати подруг у нього - ОСОБА_27 вдома і відсвяткувати придбання квартири де і дочекатися подруг. При цьому, ОСОБА_27 не заперечував відсвяткувати придбання квартири разом з подругами. ОСОБА_27 запевнив, що нічого поганого з ними не буде так, як в нього є діти такого ж віку і після того, як вони зігріються відвезе їх додому. Вони погодилися і прийшли до п'ятиповерхового будинку неподалік вказаної зупинки та піднялися на третій чи четвертий поверх в трикімнатну квартиру. Зайшовши в квартиру вони зняли верхній одяг і пройшли на кухню, де пили чай та спілкувалися, вона казала, що їй 16 років. Потім їм зателефонували ОСОБА_28 і ОСОБА_29 і вона разом з ОСОБА_38 та ОСОБА_27 пішли їх зустрічати, а ОСОБА_31 залишився в квартирі. Зустрівши на зупинці ОСОБА_28 і ОСОБА_29 , вони за пропозицією ОСОБА_27 пішли в магазин, де ОСОБА_27 придбав спиртне, продукти харчування, цигарки і потім всі пішли на квартиру. Зайшовши в квартиру ОСОБА_27 зачинив вхідні двері квартири на ключ, який поклав собі в кишеню, щоб вони не могли вийти з квартири. Вони зняли верхній одяг і сіли в залі за стіл, ОСОБА_27 запропонував їм випити коньяк для того щоб зігрітися, ОСОБА_32 з ними не було, а ОСОБА_27 пояснив, що той спить. Вона відмовлялася пити коньяк, на що ОСОБА_27 сказав, що в такому разі не випустить з квартири, тому вона змушена була тричі випити по 30-40 гр. коньяку за раз, після чого їй стало зле, нудило і вона заснула в кріслі, скільки часу спала сказати не може. Потім ОСОБА_27 розбудив її і запропонував пройти відпочити в одну з кімнат , на що вона погодилася. Вона лягла на диван і ОСОБА_27 сказав подругам, щоб її не турбували і в кімнату не заходили. Потім ОСОБА_27 приліг на диван поряд з нею і почав її обіймати та лізти руками під одежу, на що вона намагалася пручатися, а ОСОБА_27 погрожував застосуванням сили. В цей час в кімнату зайшла ОСОБА_21 та почала кричати на ОСОБА_27 та вимагала щоб той припинив свої дії, а коли ОСОБА_27 її відпустив, пішла на кухню вмити обличчя, при цьому чула крик в квартирі. Зайшовши потім в залу дізналася, що ОСОБА_27 вдарив по обличчю ОСОБА_21 . Зрозумівши, що їм потрібно покинути квартиру до того, як прокинеться ОСОБА_31 , вони запропонували ОСОБА_27 сходити в магазин за покупками і коли останній вставив ключ, який дістав з карману в замок дверей, запропонувала йому піти на кухню покурити, і він разом з ними пішов на кухню курити. При цьому, ОСОБА_39 подзвонив хтось з домашніх і вона сказала, що їй необхідно йти додому. Скориставшись цим вони всі вибігли з квартири, вона вибігла друга чи третя, останньою вибігла ОСОБА_29 . ОСОБА_27 залишився в квартирі і за ними не гнався, так як був в стані сп'яніння. Поспілкувавшись після цього на зупинці вони розійшлися і поїхали по домам. При цьому, вона попрохала ОСОБА_40 їй допомогти здати в ломбард особисті речі, а саме ноутбук: низ чорного кольору, верх білого та мобільний телефон золотистого кольору, які були бувші у використанні, без документів та частково в неробочому стані, які їй подарував батько в грудні 2017 року, оскільки на той момент їй не виповнилося 18 років, на що вона погодилася. Прийшла додому близько 8 години, матері вдома ще не було і лягла спати. На слідуючий день близько 9 години мати вже спала і тому вона з нею не спілкувалася і пішла на зустріч з ОСОБА_38 , з якою вони зустрілися близько 10 години на зупинці «Ринок» і ОСОБА_41 їй повідомила, що не знайшла свій паспорт, після чого вони зателефонували знайомому ОСОБА_33 і попрохали його здати на свій паспорт в ломбард її речі. Зустрівшись через деякий час з ОСОБА_34 на запитання останнього, що це за речі і де вона їх взяла, вона повідомила, що це телефон та ноутбук, які їй подарував батько, після чого вони пішли разом і в одному ломбарді здали мобільний телефон, у другому - ноутбук. Так як речі були вживані то за них ОСОБА_34 дали 2500 гр., які він передав ОСОБА_39 , яка стояла ближче до нього, а та передала гроші їй. Гроші вона витратила на свої потреби та потреби сім'ї. Матері про те, що відбулося на квартирі в ніч з 9 на 10 березня нічого не казала, так як боялася, що мати буде її сварити через нічні прогулянки. В середині березня 2018 року її з матір'ю запросили в ВП №1 і під час спілкування з поліцією повідомили про відкриття кримінального провадження за заявою ОСОБА_27 за фактом викрадення його майна з квартири і в цьому підозрюють її. Після цього вона все розповіла матері, яка дізнавшись номер телефону ОСОБА_27 , подзвонила останньому. В ході розмови ОСОБА_27 ображав мати і вимагав віддати йому 20 тисяч гривень за викрадені речі. Після цього мати написала заяву в поліцію про притягнення ОСОБА_27 за втягування її доньки до вживання спиртних напоїв та замах на її зґвалтування в ніч на 10.03.2018 року. Мати подавала декілька заяв і в червні 2018 року було відкрито кримінальне провадження за фактом замаху на її зґвалтування, яке перебуває на даний час в провадженні. Також зазначила, що під час перебування в квартирі вона бачила ноутбук чорного кольору, але якої марки і кому він належав не знає і ці питання у ОСОБА_27 не з'ясовувала, мобільного телефону у ОСОБА_27 не бачила.

Неповнолітня обвинувачена ОСОБА_8 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала, не відмовилася від давання показань суду та допитана в якості обвинуваченої 04.04.2019 року, надала показання шляхом оголошення письмових показань, які прохала долучити до матеріалів кримінального провадження. Згідно письмових показань ніч з 09.03.2018 року на 10.03.2018 року вона разом з подругами - ОСОБА_37 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 за ініціативи потерпілого ОСОБА_27 провели в квартирі АДРЕСА_6 , але це не має ніякого відношення до зникнення майна ОСОБА_27 , яке було начебто виявлено після того, як вони пішли з даної квартири. 09.03.2018 року вони з ОСОБА_23 гуляли та домовилися з ОСОБА_37 та ОСОБА_22 зустрітися і погуляти в місті. В подальшому домовилися з ними зустрітися на зупинці громадського транспорту «Вул. Небесної Сотні» на перехресті вулиць Небесної Сотні та Троїцької і ОСОБА_41 запросила їх приєднатися до них на що вони погодилися. Близько 23 години, вони з ОСОБА_23 зустрілися на вказаній зупинці перебуваючи з ОСОБА_37 , ОСОБА_22 і познайомилися, як потім взнала, з ОСОБА_25 , який запропонував разом відсвяткувати придбання квартири разом з подругами. Після цього ОСОБА_27 і ОСОБА_41 пішли в магазин і придбали алкоголь а потім пішли до квартири ОСОБА_27 . Зайшовши в квартиру вони зняли верхній одяг і вона помітила, що ОСОБА_27 був сильно випивший, іншого чоловіка, який начебто був в квартирі не бачила. Вона прийшла до квартири так як думала, що то друзі чи гарні знайомі ОСОБА_42 чи ОСОБА_30 , вже потім вона зрозуміла з розмов, що вони тільки познайомилися і по тому, що двері квартири були замкнені на ключ і ключ був відсутній. Спочатку все було пристойно, пройшли на кухню, де пили чай та спілкувалися, хто такі, скільки років. Вона не пила коньяк, а зливала в стакан з «колою». Згодом ОСОБА_30 стало зле, нудило і ОСОБА_27 запропонував пройти відпочити в одну з кімнат і він з нею пішли в кімнату. В цей час вони вирішили збиратися додому і хтось сказав, що вхідні двері квартири замкнені і згадали, що ОСОБА_27 і ОСОБА_30 довго немає і вона відчинила двері кімнати і почала голосно питати чи все гаразд. ОСОБА_27 «засуєтився», ОСОБА_30 почала підніматися з кроваті і була заплакана і вони втрьох вийшли з кімнати. Йдучи до зали вона зробила ОСОБА_27 зауваження стосовно його поведінки на, що ОСОБА_27 вдарив її по обличчю на очах у всіх. Зрозумівши, що їм потрібно покинути квартиру вони сказали ОСОБА_27 , що їм потрібно додому, однак той не реагував. Тоді хтось запропонував ОСОБА_27 сходити в магазин за покупками і коли останній погодився і вставив ключ, який дістав з карману в замок дверей, пішов на кухню покурити, при цьому ОСОБА_41 покурила з ОСОБА_27 і коли вони вийшли з кухні, вони всі були вже одягнені та пішли з квартири. ОСОБА_27 бачив, як вони виходили з квартири однак двері не зачинив. Через кілька днів її та маму викликали до поліції, де слідча ОСОБА_43 наполягала дати пояснення про обставини пригоди і вона все пояснила. Згодом їх знову викликали і наполягали, що вона збрехала і це вони викрали речі ОСОБА_27 , при цьому підвищуючи голос. Наступного разу вони пішли в поліцію разом з адвокатом, де знову слідча, в присутності ще двох працівників поліції, наполягала зізнатися в крадіжці речей ОСОБА_27 , тиснучи психологічно, на що вона відмовилась. Через деякий час слідча приходила до неї в лікарню і знову пропонувала дати щирі показання, обіцяючи передати її на поруки матері через подання і що такий варіант більше нікому не пропонували. Однак вона повідомила, що вже все розповіла як було. Вона пропонувала провести слідчий експеримент в квартирі за участю всіх учасників, однак в цьому було відмовлено. На вказані дії слідчого була подана скарга до прокуратури, однак провадження було закрито з причини передачі справи до суду. Відомо зі слів, що ОСОБА_30 здавала в ломбард особисті речі, а саме ноутбук та мобільний телефон золотистого кольору, які були бувші у використанні та частково несправні, які їй подарував батько. Як відбувалася здача речей в ломбард їй не відомо. Чи були у ОСОБА_27 ноутбук марки «Аsus» білого кольору з зарядним пристроєм до нього та мобільний телефон «SONY» золотистого кольору вона не знає, адже конкретно їх у нього не бачила.

При цьому, неповнолітня обвинувачена ОСОБА_8 відмовилася відповідати на будь-які питання будь кого, не робила будь-яких заяв стосовно своїх показань, тощо. Також законний представник, захисник неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_8 в судовому засіданні не робили будь-яких заяв стосовно необхідності проведення перевірки фактів буцімто застосування незаконних методів ведення слідства відносно ОСОБА_8 при проведенні досудового розслідування, тому суд був позбавлений можливості належним чином приймати будь-які процесуальні рішення з цього приводу.

Неповнолітня обвинувачена ОСОБА_10 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала, не відмовилася від давання показань суду та допитана в якості обвинуваченої 04.04.2019 року, надала усні показання, що 09.03.2018 року вона разом з подругою ОСОБА_23 домовилися зустрітися з ОСОБА_38 та ОСОБА_30 і ОСОБА_41 запросила їх приєднатися до них і вони погодилися. Близько 23 години, вони з ОСОБА_21 зустрілися на вказаній зупинці перебуваючи з ОСОБА_37 , ОСОБА_22 і з ОСОБА_27 , який запропонував разом відпочивати в квартирі разом з подругами. Після цього ОСОБА_27 і ОСОБА_41 пішли в магазин і придбали пиво і якісь продукти, і вони пішли до квартири ОСОБА_27 . В квартирі вони зняли верхній одяг і в залі сіли відпочивати, розмовляти, співали під музику з ноутбуку, який стояв на столі, тощо. На столі щось було з напоїв та продуктів харчування, що саме не пам'ятає. ОСОБА_27 був випивший, іншого чоловіка, який начебто був в квартирі не бачила. ОСОБА_27 почав наливати всім коньяк кажучи, що якщо пити не будуть, то він не випустить з квартири. Тому вона виходила на кухню і зливала коньяк в раковину. Через одну - дві години ОСОБА_30 стало погано і ОСОБА_27 запропонував останній лягли в одній із кімнат, що вона і зробила. Згодом ОСОБА_27 зайшов до цієї кімнати де був близько 10 хвилин. Після чого в кімнату зайшла ОСОБА_28 і потім з неї вийшов ОСОБА_27 за ним ОСОБА_28 і заплакана ОСОБА_30 . Між ОСОБА_28 і ОСОБА_27 виник якийсь конфлікт і ОСОБА_27 вдарив ладонею ОСОБА_28 по обличчю. Зрозумівши, що їм потрібно покинути квартиру, а двері замкнені, хтось запропонував ОСОБА_27 сходити в магазин за покупками і останній погодився і відчинив ключем вхідні двері квартири і після цього пішов з ОСОБА_38 на кухню. При цьому вони всі втрьох були в коридорі. Через 5 хвилин повернулася ОСОБА_41 і одягнувши куртку вони всі покинули квартиру, вона була без куртки, інші були одягнені. ОСОБА_27 бачив, як вони виходили з квартири однак двері не зачинив, ОСОБА_41 виходила остання.

Законні представники неповнолітніх обвинувачених - ОСОБА_8 - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , - ОСОБА_13 , ОСОБА_10 - ОСОБА_14 , захисники н/л обвинувачених - ОСОБА_8 - ОСОБА_15 , ОСОБА_9 - ОСОБА_16 , ОСОБА_10 - ОСОБА_17 , захисник обвинуваченої ОСОБА_18 - ОСОБА_20 в судовому засіданні показали, що обвинувачені не вчиняли дане кримінальне правопорушення, діти виховуються належним чином, їм дозволяється з дозволу батьків гуляти до 22 години, вони навчаються, тобто займаються суспільно - корисною працею, раніше до відповідальності не притягувались, вважають їх невинуватими у вчиненні інкримінованого їм злочину, батьки на даний час стали більше уваги приділяти дозвіллю, колу спілкування, тощо.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.

Показання потерпілого ОСОБА_6 , який в судовому засіданні 21.11.2018 року показав, що з обвинуваченими познайомився ввечері 09.03.2018 року, раніше не знав та стосунків не підтримував, на той момент стосунки були дружні. По суті показав, що з 9 години ранку 09.03.2018 року до 14 години 10.03.2018 року він орендував у приватної особи без договору по інтернету 3-х кімнатну квартиру по вул. Шевченка в м. Кременчуці з метою відмітити зустріч з напарником та друзями, з яким раніше працювали разом. Однак зустріч не відбулася і він з ОСОБА_44 близько 19 години вирішили посидіти вдвох і випити пива. Після вживання наявного пива, близько 1,5 л. кожний, вони вирішили піти в магазин та придбати ще пива. Повертаючись з ОСОБА_44 з магазину близько 22 години на зупинці громадського транспорту «Зуп. Красіна» вони побачили двох дівчат з якими познайомилися - ОСОБА_22 та ОСОБА_37 , які на зупинці чекали своїх подруг - ОСОБА_45 та ОСОБА_46 . Він запропонував дівчатам піти з ними на квартиру і там почекати подруг, на що останні погодилися. Вони з ОСОБА_47 запропонували дівчатам пиво і останні в залі вживали пиво разом з ними та розмовляли. Близько 11 години закінчилось пиво, він запропонував ОСОБА_48 сходити разом в магазин, на що остання погодилася, а ОСОБА_49 з ОСОБА_22 залишились в квартирі. Купивши в магазині 1 пляшку 0,5 л горілки та пива ємкістю 4 л., горішків він з ОСОБА_37 повернулись на квартиру і продовжили вчотирьох вживати спиртні напої. Близько 24 години ОСОБА_50 втомився і ліг спати в спальній кімнаті і вони залишились втрьох. Через деякий час комусь з дівчат подзвонили подруги і вони втрьох пішли на зупинку громадського транспорту «Зупинка Красіна» з центра міста зустрічати двох подруг, зустрівши яких повернулися на квартиру та продовжили в п'ятьох вживати спиртні напої та спілкуватися, співати пісні в караоке по ноутбуку, дивились музичне відео, тощо. Про те, що дівчата є неповнолітніми він не знав і не здогадувався, і на його запитання скільки їм років і чи можуть вони вночі гуляти, вони відповіли, що вони вже дорослі. Близько 7 ранку ОСОБА_51 з ОСОБА_52 вирішили їхати додому, а ОСОБА_53 і ОСОБА_54 вирішили залишитися, музику вони вже не слухали. До цього часу з квартири ніхто не виходив і не приходив, всі перебували в квартирі, були у всіх кімнатах. Під час відпочинку в квартирі сварок між ними та дівчатами чи між дівчатами не було. В той час коли він з ОСОБА_55 і ОСОБА_56 курили на кухні, їх подруги вже були одягнені в коридорі і останні вийшли з кухні в коридор попрощатися з ними, прикривши двері кухні і про щось розмовляючи, а він залишився на кухні курити. Він чув, як відкривалися та закривалися вхідні двері квартири і в коридорі стало тихо. Докуривши, він вийшов з кухні, однак в коридорі та квартирі нікого з дівчат не було. Після цього він виявив пропажу своїх речей - мобільного телефону «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM)» жовто-золотого кольору, який новим придбав в 2013 році за 3000 грн. та ноутбуку марки «Аsus», білого кольору з зарядним пристроєм, з невеликою вм'ятиною на кришці які знаходились на столі в залі, де вони відпочивали. Ноутбук він придбав в м. Києві на ринку, бувшим у вживанні в 2015 році, але в справному стані за 10 тисяч гривень. Побачивши пропажу речей, він намагався відчинити вхідні двері квартири, але останні були зачинені на ключ з ззовні, також ключі були відсутні в коридорі, які до цього були на полиці біля дверей на видному місці. Після цього він розбудив ОСОБА_57 і вони викликали по телефону ОСОБА_57 поліцію, яка прибула через 20 хвилин. Вони спілкувалися з поліцейськими через вхідні двері, пояснивши останнім про обставини крадіжки речей та їх закриття в квартирі і неможливості відкрити двері. При цьому, вони також викликали власника квартири, який пообіцяв прибути через 15 хвилин з ключами. Прибувши до квартири, власник відкрив вхідні двері своїми ключами і поліція з ним змогла зайти в квартиру. Він повідомив останнім про обставини крадіжки, надавши при цьому письмові пояснення поліції, а власник квартири залишивши свій ключ від дверей, пояснив, що він повинен компенсувати йому вартість дверного замка, який необхідно буде замінювати на новий, що він не заперечував. Будучи невдоволеним роботою патрульних, які не бажали знімати відбитки пальців на речах в квартирі з метою пошуку викрадачів, вказуючи, що вони перебувають в стані сп'яніння, він зателефонував на номер чергової частини поліції і попрохав прибути слідчо-оперативну групу з експертом криміналістом. Патрульні поїхали, а вони з ОСОБА_47 залишилися чекати слідчу групу, яка прибула через півтори години і провела їх повторний допит і огляд квартири з криміналістом і знімали відбитки. Чи був власник при огляді квартири слідчою групою він не пам'ятає. Квартиру він залишив 10.03.2018 року близько обіду, повернувши власнику квартири ключі та вартість нового замку. Про наявність заяви про замах на зґвалтування в ніч на 10.03.2018 року та наявність кримінального провадження за цим фактом він взнав потім. 13.03.2018 року на нього був складений протокол за ст. 180 КУпАП за розпиття спиртних напоїв з неповнолітніми за заявою батьків ОСОБА_58 і він сплатив штраф 75 грн., але про те, що дівчата неповнолітні він не знав і вони йому на його питання відповіли, що вони вже дорослі. Як йому відомо від слідчого, що його речі здали в ломбард і в подальшому їх продали, про це йому писала «Вконтакте» ОСОБА_53 . Крім дівчат ніхто його речі не міг викрасти з квартири, так як крім нього, ОСОБА_57 і дівчат в квартирі за весь час нікого не було.

Показання свідка ОСОБА_59 , який безпосередньо в судовому засіданні 24.11.2018 року показав, що з потерпілим не знайомий і стосунків не підтримує, обвинувачених знає через спільних знайомих близько двох років, підтримує дружні стосунки. По суті показав, що навесні 2018 року, зранку, точної дати і місяця сказати не може, йому подзвонила ОСОБА_22 , з якою він часто спілкувався і повідомила, що посварилися з батьком і хоче здати через нього в ломбард свої речі - мобільний телефон та ноутбук, так як вона неповнолітня, на що він погодився. Через годину він зустрівся біля центрального ринку з ОСОБА_22 та ОСОБА_37 і втрьох пішли в ломбард біля автовокзалу. Про те, що ОСОБА_41 повнолітня він не знав. Зайшовши втрьох в ломбард, ОСОБА_60 дала йому шкільний портфель в якому були мобільний телефон та ноутбук з зарядним пристроєм. Він передав мобільний телефон золотистого кольору, марки не пам'ятає продавцю - консультанту, який після огляду останнього, запитавши чи здається телефон з поверненням і після його негативною відповіді запропонував 1000 грн., на що він погодився. Після цього він запропонував ноутбук верх білого, а клавіатура чорного кольорів і після його огляду продавець відмовився його приймати через його технічний стан. Він передав продавцю свій паспорт і той, записавши дані видав йому 1000 грн. за телефон, які він віддав ОСОБА_39 . Після цього вони втрьох зайшли в інший ломбард і після огляду ноутбуку і його відповіді, що здається без повернення, продавець запропонував суму трохи більше тисячі гривень, точно не пам'ятає , на що він погодився, при цьому ніхто з дівчат, які були поряд не заперечували стосовно даної суми. Всі кошти від продажу телефону та ноутбуку близько 2000 грн. він автоматично віддав ОСОБА_39 , чому саме їй, сказати не може.

Показання свідка ОСОБА_61 , який безпосередньо в судовому засіданні 03.12.2018 року показав, що потерпілого ОСОБА_6 знає близько 2 років, так як працював з ним на будівництві, стосунки дружні. Обвинувачених не знає, познайомився з двома з них - ОСОБА_62 та ОСОБА_37 09.03.2018 року, стосунків ніяких не підтримує. По суті показав, що 09.03.2018 року домовився зустрітися з ОСОБА_6 та його товаришем ОСОБА_63 та поспілкуватися, випити пиво, тощо, для чого ОСОБА_6 по оголошенню зняв квартиру по АДРЕСА_7 . Так як у ОСОБА_64 не вийшло, вони вдвох купили близько 4 л. пива і продуктів і відпочивали на квартирі з 20 години до 22 години 30 хвилин, після чого вирішили ще купити пива. ОСОБА_6 при цьому приніс свій ноутбук, якого кольору не пам'ятає та в нього був мобільний телефон «SONY» золотистого кольору. Після купівлі пива вони по дорозі на квартиру на зупинці громадського транспорту по вул. Красіна в м. Кременчуці побачили двох дівчат, які сиділи на зупинці. Вони познайомилися з ними і запропонували їм зачекати їх подруг, з їх слів, на квартирі, на що останні погодилися. Вони в чотирьох прийшли на квартиру і спілкувалися, вживаючи пиво ще близько півтори години. В розмові з дівчатами на його запитання про їх вік відповіли, що вони вже самостійні і цілком можуть відпочивати. Після цього він пішов спати, а дівчата разом з ОСОБА_6 залишились відпочивати. Що було далі він сказати не може. Вранці наступного дня, близько 7 години 30 хвилин, його розбудив ОСОБА_6 повідомивши, що дівчата його обікрали і забрали ноутбук та мобільний телефон, при цьому закривши вхідні двері, коли він курив на кухні. В подальшому ОСОБА_6 повідомив, що вони втрьох зустріли ще двох дівчат і відпочивали до ранку, після того дівчата почали збиратися додому і коли він курив з одною з них на кухні, остання вийшла проводжати подруг і разом з останніми вчинили крадіжку його речей та закрили їх на ключ. При цьому ОСОБА_6 хоча і був випивший, але поводився адекватно і не був в стані сп'яніння. З його мобільного телефону ОСОБА_6 викликав поліцію, після приїзду якої вони спілкувалися з ними через закриті вхідні двері, потім власника квартири. Через деякий час поліція поїхала і ОСОБА_6 викликав оперативну групу, яка після приїзду власника квартири, який своїми ключами відкрив двері квартири, змогла зайти в квартиру, при цьому власник квартири залишив ключі і поїхав, пред'явивши претензії з приводу пропажі ключів і необхідності заміни замка. Після спілкування з поліцією він залишив квартиру, а ОСОБА_6 залишився чекати власника квартири і як йому відомо відшкодував вартість замка.

Показання свідка ОСОБА_65 ,який безпосередньо в судовому засіданні 20.12.2018 року показав, що працює приймальником - оцінювачем в ломбарді «Саквояж» за адресою : м. Кременчук, вул. Н. Сотні, 13 і знає неповнолітню ОСОБА_22 з 2008 року, яка була однокласницею його падчерці, а зараз навчається з нею в одній групі, інших дівчат та потерпілого не знає. Чи здавав свідок ОСОБА_34 в ломбард, де він працював 10.03.2018 року ноутбук не пам'ятає. Порядок прийняття речей в ломбарді наступний - особа з паспортом приносить річ , яка ним оглядається на справність і технічний стан і зовнішній вигляд і оцінюється, про що повідомляється клієнту і після його згоди підписується договір, при цьому проводиться реєстрація речі в комп'ютері ломбарду та заносяться дані паспорту особи, тобто приймаються речі тільки у повнолітніх, у неповнолітніх товар не приймається. В договорі вказується дата, сума, по якій приймається товар, строк дії договору, прізвище , ім'я по батькові особи, яка здала річ та прийняв її, опис речі. Договір закладення укладається від 3-х днів до 2-х тижнів , плюс 5-ть днів на який бажають закласти товар до реалізації речі. Потім річ ставлять на продаж. Сумами, за якими товар реалізовується, він не займається. Оцінка вартості товару залежить від його вартості на ринку продажів, в тому числі по інтернету, тощо. У клієнта про приналежність речі вони не запитують, ці вимоги відсутні в інструкції ломбарду. Чи був запит з поліції на прийнятий товар 10.03.2018 року йому не відомо, але на запити відповідає юрист ломбарду. Під час досудового розслідування його допитував слідчий, що він пояснював зараз не пам'ятає, але слідчому він казав правду і свої показання дані в якості свідка підтверджує в повному обсязі. Також йому пред'являлись особи для впізнання по фото, а саме молодого чоловіка, якого він впізнавав, за якими рисами впізнав не пам'ятає. При даній слідчій дії були слідчий, поняті, протокол підписав без зауважень після ознайомлення з ним.

Показання свідка ОСОБА_66 , який безпосередньо в судовому засіданні показав, що рік тому 09.03.2018 року знайомий ОСОБА_67 попрохав його передати чоловіку, як в подальшому взнав - ОСОБА_6 , з яким ОСОБА_67 домовився про оренду квартири АДРЕСА_6 на добу з 14 години 09.03.2018 року до 14 години 10.03.2018 року, ключі від квартири та отримати оплату за оренду в розмірі 400 грн. З ОСОБА_67 знайомий близько 5 років і перебуває з ним в товариських стосунках. Свідку відомо, що ОСОБА_67 займається діяльністю по здачі офісів, квартир в оренду, діяльності пов'язаною з нерухомістю. Останній раз бачив ОСОБА_68 близько року тому. Ключі від квартири йому передав невідомий, якому він в той день передав гроші за найм. Зустрівшись в той день з орендарем квартири ОСОБА_6 , свідок відкрив ключем дану квартиру, ОСОБА_6 оглянув квартиру і підтвердив її оренду за домовленістю, після чого свідок передав ОСОБА_6 квитанцію, чеки і ключі, можливо на зв'язці ключ від одного замка квартири та ключ від під'їзду, а ОСОБА_6 передав свідку гроші в сумі 400 грн., домовившись про зустріч на слідуючий день після закінчення строку найму квартири. Враховуючи це ОСОБА_6 на законних підставах мав право користуватися даною квартирою добу. В цей день свідок ОСОБА_6 більше не бачив. Чи було в той день у свідка доручення від ОСОБА_68 на здачу квартири в найм на той час не пам'ятає. Саме доручення від ОСОБА_67 на нього є, але як воно було оформлено на даний час не пам'ятає, свої анкетні дані на доручення він надавав ОСОБА_69 . Хто є власником даної квартири свідок не знає і ОСОБА_67 йому нічого не казав, про договір між власником квартири та писаренко йому нічого не відомо. 10.03.2018 року близько 8 ранку йому подзвонили на мобільний телефон поліцейські і попрохали відкрити двері даної квартири. По приїзду через 20 хвилин його зустріли біля будинку двоє поліцейських, з яким свідок піднявся до квартири і свідок відкрив другим комплектом ключів замок квартири і зайшов разом з поліцією до квартири. В квартирі перебував крім ОСОБА_6 ще один чоловік. Свідок оглянув квартиру і впевнився в тому, що всі речі і предмети перебувають в квартирі. В середній кімнаті на столі стояли порожні пляшки від коньяку та слабоалкогольних напоїв чи пива, ще щось лежало. ОСОБА_6 був в адекватному стані. При цьому, поліція спілкувалася з ОСОБА_6 і його знайомим, які в розмові повідомили, що четверо дівчат, які відпочивали разом з ними в квартирі до ранку. З-першу ОСОБА_6 з товаришем познайомився на зупинці громадського транспорту, коли ходили в супермаркет, з двома дівчатами, потім підійшли ще двоє. Зранку 10 березня, коли ОСОБА_6 курив на кухні, дівчата викрали належний йому мобільний телефон та закрили їх з «наружи» в квартирі ключами, які свідок передавав ОСОБА_6 .. Чи казав ще щось ОСОБА_6 поліції сказати не може. При цьому, поліція викликала слідчо-оперативну групу, а свідок, розуміючи, що це буде довго тривати, залишив квартиру, пояснень у нього не відбирали. Через деякий час він повернувся в квартиру і побачив, що в квартирі проводились якісь слідчі дії, відбирали відбитки з посуду, тощо. Він надавав показання слідчому, коли саме не пам'ятає, чи казав він слідчому про викрадення у ОСОБА_6 ноутбуку білого кольору не пам'ятає. Протокол допиту читав та підписував. В подальшому через кілька днів сусіди з квартири навпроти № 15 передали йому ключі від квартири АДРЕСА_8 , які останні знайшли біля дверей, про це правоохоронні органи не повідомляв. Свідком більше дана квартира в найм не здавалась.

Показання свідка ОСОБА_35 , слідчої СВ ВП № 1 , яка безпосередньо в судовому засіданні показала, що в 2018 році проводила більшість слідчих дій під час досудового розслідування кримінального провадження за фактом крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України, провадження провадила не з початку, справу направляла до суду з обвинувальним актом. Обвинуваченою по даному провадженню була серед інших ОСОБА_18 .. В органах внутрішніх справ працює з 2001 року, з 2006 року на посаді оперуповноваженого у справах неповнолітніх, в подальшому на посаді начальника відділення у справах неповнолітніх Крюківського РВ, в 2018 році призначена на посаду ювенального слідчого СВ ВП № 1, так як тривалий час працювала з дітьми, має психологічну і юридичну освіту, знає особливості спілкування з дітьми, тощо. Щодо проведення слідчої дії - слідчого експерименту з ОСОБА_18 показала, що дану слідчу дію вона проводила у службовому кабінеті № 31 без виїзду на місце в зв'язку з тим, що не було правової можливості потрапити в квартиру, де відбулася крадіжка, так як дану квартиру потерпілий орендував і був відсутній власник, без дозволу якого вона не могла відкрити і відповідно потрапити в неї. Тому вона провела слідчий експеримент за участю ОСОБА_18 шляхом відтворення обставин вчинення злочину, за показаннями останньої, а саме дій всіх учасників. При проведенні слідчого експерименту приймали участь, крім неї та ОСОБА_18 , також двоє незалежних понятих та спеціаліст ОСОБА_70 , яка проводила відео зйомку даної дії. Слідчий експеримент проводився в квітні 2018 року, після 17 години. Перед початком експерименту нею роз'яснювалось ОСОБА_18 права і обов'язки підозрюваної, в тому числі право на допомогу захисника, безоплатну правову допомогу, що вказано в протоколі, права і обов'язки спеціалісту та понятим, зауважень від учасників не надходило. ОСОБА_18 відмовилася від участі адвоката і дала згоду на проведення слідчого експерименту. Загалом вона неодноразово пропонувала ОСОБА_18 , яка була повнолітньою особою захисника, враховуючи, що інші підозрювані є неповнолітніми і участь захисників у них є обов'язковою, але остання відмовлялась. Поняті були в нормальному стані, дали згоду на участь в слідчій дії, будь яких заяв, заперечень, клопотань від останніх на слідчу дію не надходило, поняті розписалися про це в протоколі. Після проведення зйомки, як завжди, вона зразу ж з відеокамери «скачала» відео на флеш карту і особистий комп'ютер для його збереження, пароль тільки в неї. Як завжди після завершення провадження та підготовки справи для ознайомлення, відео «скачала» на диск, який долучається до матеріалів справи в конверті з печаткою СВ відділення поліції, який є невід'ємною частиною протоколу слідчої дії, його часткою. Можливо окремо як додаток до протоколу в описі вона даний диск не вказувала з цієї причини. Під час проведення даної слідчої дії ніякого тиску з її боку до ОСОБА_18 не застосовувалось, остання давала показання і відповідала на запитання добровільно. Слідчий експеримент проводився з метою збирання доказів, якими є показання підозрюваної, яка ґрунтовно показала все про обставини вчинення злочину і необхідності показати якісь дії на місці фактично не було. Вважає дану слідчу дію саме слідчим експериментом, а не додатковим допитом підозрюваної з застосуванням відео. В даному випадку в зв'язку з неможливістю зайти в квартиру, так як власник був відсутній, вона не виїжджала на місце, хоча можливо необхідно було прибути на місце і зафіксувавши неможливість зайти в квартиру, повернутися в службовий кабінет і таким чином завершити слідчу дію. Слідча дія фіксувалася на відеокамеру, яка була на балансі слідчого відділу, марку не памя'тає, вона вказана в протоколі. Оригінал носія відеозапису - флеш карта знаходиться в відеокамері, в неї на флеш накопичувачі знаходиться копія даного відеозапису, щоб в разі зникнення запису в камері з різних причин, запис зберігся, різниці між оригіналом і копією не вбачає. Дана відеокамера використовується і іншими слідчими при розслідуванні кримінальних проваджень. Особисто нею ОСОБА_8 не допитувалась, остання не мала бажання та скаржилась на здоров'я, під час спілкування голос на останню вона не підвищувала, зустрічі були в присутності матері в 2-й лікарні та у відділенні поліції, також викликали в прокуратуру. На інших осіб також ніякого тиску не вчинювала. Нею призначалася товарознавча експертиза по викраденим речам потерпілого, коли саме не пам'ятає, можливо 10 та 12 березня 2918 року в ПП «ШАР». Дані на об'єкти запиту - викрадені речі отримала від потерпілого, коли під час огляду місця події спілкувалась з останнім і в поясненні вказав які документи надав, також вказав на ознаки викрадених речей. Стосовно встановлення місця реалізації викрадених речей - в ломбардах «Саквояж» та «Свіжа копійка», це встановлювалось оперативними працівниками. Заходів по вилученню вказаних речей не проводилось в зв'язку з їх реалізацією невідомим особам. Працівників ломбарду допитували за дорученням оперативні працівники. Стосовно призначення і проведення експертизи різними суб'єктами - ФОП ОСОБА_71 та ПП «ШАР» вказала, що єдиним засновником ПП є відповідно ФОП ОСОБА_71 і ніяких невідповідностей не вбачає. 21.03.2018 року вона допитувала потерпілого і останній надав їй оригінал документу та телефон, вона особисто знімала копію і завірила її своїм підписом. Стосовно виготовлення дактилокарти з ОСОБА_8 вона не давала вказівок, карта при отриманні нею справи вже була в справі, зазвичай складається оперативними працівниками. Процесуальними керівниками по кримінальному провадженню була ОСОБА_4 та інші прокурори. Після направлення справи до суду вона ОСОБА_18 не телефонувала. Під час розслідування проводились заходи по встановленню власника квартири і було встановлено, що вказана особа відсутня в країні на час направлення справи до суду. Будь якого тиску на обвинувачених в тому числі ОСОБА_18 не вчинювала, розслідування проводила в межах своїх повноважень.

Показання свідка ОСОБА_70 , інспектора СВ ВП № 1, яка безпосередньо в судовому засіданні показала, що рік тому в 2018 році слідча ОСОБА_43 запросила її в якості спеціаліста при проведенні слідчого експерименту з застосуванням відео в якості оператора відеокамери в кабінеті № 31 в вечірній час доби. Дана відеокамера перебувала на балансі відділення поліції і використовувалась слідчими при проведенні слідчих дій. При проведенні слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_18 були присутні крім неї , ОСОБА_18 , слідчої, ще двоє понятих, інших осіб не було. Будь яких розмов між слідчою та ОСОБА_18 перед початком даної слідчої дії до включення камери не було. Скоріш за все вона зайшла з камерою в кабінет разом зі слідчою, ОСОБА_18 і поняті вже були в кабінеті. Вона включила камеру і проводила відео зйомку слідчої дії від початку до кінця, без перерв. На початку даної слідчої дії слідча роз'яснила права і обов'язки їй, понятим, ОСОБА_18 і після цього, з урахуванням відсутності заперечень від учасників почала слідчу дію. Чи роз'яснювала слідча ОСОБА_18 право на безоплатну правову допомогу і як та відмовилася, сказати зараз не може, так як не пам'ятає. Поняті були в нормальному адекватному стані, зауважень до понятих у присутніх не було. ОСОБА_18 все розповідала сама, без підказок, нічого не читала з листа, зразу відповідала на питання слідчої. В її посадові обов'язки інспектора СВ входить затримання підозрюваних і оформлення протоколів за ст. 208 КПК України, проведення зйомки на відео слідчих дій здійснюється нею на протязі тривалого часу. Запис на відеокамеру, в тому числі даної слідчої дії здійснювався на флеш карту камери, вона тільки включала та виключала камеру перед початком та закінченням слідчої дії, яка проходила в кабінеті слідчого. Як в подальшому було дане зняте відео перенесено на носій - диск сказати не може, після зйомки вона передала камеру слідчій ОСОБА_36 .. Стосовно причин неможливості виїзду при даному слідчому експерименті на місце події сказати не може, так як пройшло багато часу і зараз не пам'ятає, як залишала кабінет, після кого, сказати теж не може. До того часу як побачила понятих в кабінеті раніше їх не зустрічала. Вона була вписана в протокол і ознайомившись з ним, розписувалась в ньому, як розписувались інші учасники сказати не може.

Показання свідка ОСОБА_72 , який безпосередньо в судовому засіданні показав, що рік тому в 2018 році його запросили в якості понятого на вулиці біля магазину «Лукас» біля райвідділу, коли він йшов додому, при проведенні слідчого експерименту також був присутній інший понятий, була слідча Свистун та підозрювана ОСОБА_18 і працівник, хто знімав відео на камеру «Panasonic». Час зараз сказати не може, після обіду. Перед проведенням слідчої дії йому та іншому понятому слідча роз'яснювала їх права і обов'язки, ОСОБА_18 слідча також роз'яснювала її права підозрюваної, в тому числі право на захист, що конкретно відповідала остання зараз не пам'ятає. Коли він заходив в кабінет, сказати хто в ньому вже був не може бо не пам'ятає. Будь яких розмов між слідчим та ОСОБА_18 перед початком даної слідчої дії до включення камери не було. Після проведення слідчої дії зауважень на його проведення від учасників не надходили. Чи переглядав він відеозапис слідчої дії та чи робилась копія з відео, не пам'ятає. Після складання протоколу слідча його прочитала вголос і він його без зауважень підписав, як підписували інші не пам'ятає. Будь якого тиску на ОСОБА_18 з боку слідчої при проведенні дії не було, все проходило в одному кабінеті. Раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, працівники поліції його не примушували бути понятим і нічим не погрожували.

Данні Протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.03.2018 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 повідомив про вчинення крадіжки належного йому мобільного телефону та ноутбуку 10.03.2018 року в період часу з 7 години по 8 годину за адресою: АДРЕСА_9 ;

- протоколом огляду місця події від 10.03.2018 року, згідно якого проведений огляд квартири за адресою : АДРЕСА_9 з фото таблицею до протоколу;

- висновком експерта № 81 від 14.03.2018 року ( т.1. а.с. 201-204), згідно якого вартість мобільного телефону «SONY», бувшого у використанні, станом на 10.03.2018 року становить 2879 гривень; вартість ноутбуку «Аsus» бувшого у використанні, станом на 10.03.2018 року становить 10288 гривень;

- оригіналом договору № 724-18007514 від 10.03.2018 року, згідно якого ПТ « Ломбард «Свіжа копійка» ( кредитодавець/заставодержатель) надав ОСОБА_73 (позичальнику/заставодателю) 1000 грн. за заставлений останнім мобільний телефон «SONY, Xperіa» ;

- протоколом огляду місця події від 25.03.2018 року, згідно якого ОСОБА_9 в присутності матері ОСОБА_13 добровільно видала вказаний договір слідчому , який їй надав ОСОБА_59 після здачі мобільного телефону;

- світлокопією гарантійного талону, копію страховки та чеку мобільного телефону «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM), який належить потерпілому ОСОБА_6 , імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 ;

- протоколом впізнання від 21.03.2018 року ( т.1,а.с.197-198) та довідкою до протоколу, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав обвинувачену ОСОБА_18 як особу, яка в ніч з 09.03.2018 року на 10.03.2018 року знаходилась разом з ним в кв. АДРЕСА_6 ;

- протоколом впізнання від 21.03.2018 року ( т.1, а.с.197-198) та довідкою до протоколу , згідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав обвинувачену ОСОБА_9 як особу, яка в ніч з 09.03.2018 року на 10.03.2018 року знаходилась разом з ним в кв. АДРЕСА_6 ;

- протоколом впізнання від 21.03.2018 року ( т.1,а.с.197-198) та довідкою до протоколу, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав обвинувачену ОСОБА_10 як особу , яка в ніч з 09.03.2018 року на 10.03.2018 року знаходилась разом з ним в кв. АДРЕСА_6 ;

- протоколом впізнання від 21.03.2018 року ( т.1,а.с.197-198) та довідкою до протоколу, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав обвинувачену ОСОБА_8 як особу , яка в ніч з 09.03.2018 року на 10.03.2018 року знаходилась разом з ним в кв. АДРЕСА_6 ;

- протоколом впізнання від 22.03.2018 року ( т.1, а.с.197-198) та довідкою до протоколу, згідно якого свідок ОСОБА_74 впізнав обвинувачену ОСОБА_18 як особу, яка в ніч з 09.03.2018 року на 10.03.2018 року знаходилась разом з ним в кв. АДРЕСА_6 ;

- протоколом впізнання від 22.03.2018 року ( т.1,а.с.197-198) та довідкою до протоколу, згідно якого свідок ОСОБА_74 впізнав обвинувачену ОСОБА_9 як особу, яка в ніч з 09.03.2018 року на 10.03.2018 року знаходилась разом з ним в кв. АДРЕСА_6 ;

- довідкою генерального директора Ломбарду «Свіжа копійка» № 333 від 15.03.2018 року (т.1, а.с.1), згідно якої даний мобільний телефон «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM», імей 1: НОМЕР_1 , був зданий гр. ОСОБА_59 на його особистий паспорт 10.03.2018 року і який був реалізований через ломбард 12.03.2018 року ;

- протоколом впізнання від 02.04.2018 року ( т.1,а.с.197-198) та довідкою до протоколу , згідно якого свідок ОСОБА_75 впізнав ОСОБА_59 як особу , яка 10.03.2018 року здала в ломбард « Свіжа копійка» під свій паспорт мобільний телефон «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM»;

- довідкою директора ПП «Соколенко і Ко» б/н та без дати, згідно якої був зданий гр. ОСОБА_59 на його особистий паспорт 10.03.2018 року під заставу ноутбук марки «Аsus» (модель Х501U, серійний номер; CAN0CX264317424);

- протоколом впізнання від 03.04.2018 року ( т.1, а.с.197-198) та довідкою до протоколу, згідно якого свідок ОСОБА_76 впізнав ОСОБА_59 як особу, яка 10.03.2018 року здала в ломбард ПП « Соколенко і Ко» під свій паспорт ноутбук марки «Аsus» (модель Х501U, серійний номер; CAN0CX264317424) ;

- слідчим експериментом від 26.04.2018 року за участю підозрюваної ОСОБА_18 з застосуванням відео, в ході якого встановлено обставини вчинення крадіжки мобільного телефону «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM » та ноутбуку «Аsus» потерпілого ОСОБА_6 за її участю та участю обвинувачених ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яке мало місце 10.03.2018 року близько 8 години, коли вона знаходилась разом з ними в кв. АДРЕСА_6 .

ІV. Оцінка суду.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст.ст. 84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Докази повинні бути належними, тобто такими, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також, докази повинні бути допустимими, тобто такими, що отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Так, надаючи оцінку показанням потерпілого ОСОБА_6 суд вбачає, що в ніч з 09.03.2018 на 10.03.2018 потерпілий ОСОБА_6 перебував в квартирі за адресою : АДРЕСА_9 , що належить ОСОБА_77 , на законних підставах, яку він орендував з 14 години 09.03.2018 року до 14 години 10.03.2018 року, що підтверджується показаннями останнього та дослідженими в ході судового розгляду доказами.

При цьому, в даній квартирі разом з потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_44 перебували ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , яких він раніше не знав та стосунків не підтримував. З ОСОБА_22 та ОСОБА_37 він познайомився близько 22 години 09.03.2018 року на зупинці. Він запропонував дівчатам піти з ними на квартиру і там почекати подруг, на що останні погодилися. Він з ОСОБА_44 в залі вживали пиво разом з ними. Близько 24 години ОСОБА_74 ліг спати в спальній кімнаті і вони залишились втрьох. Через деякий час вони втрьох зустріли ОСОБА_10 та ОСОБА_8 і продовжили в квартирі в п'ятьох вживати спиртні напої та спілкуватися, співати пісні в караоке по ноутбуку, дивились музичне відео, тощо. Близько 7 ранку обвинувачені вирішили йти додому. До цього часу з квартири ніхто не виходив і не заходив, всі перебували в квартирі. В той час коли він з ОСОБА_18 і ОСОБА_9 курили на кухні, їх подруги вже були одягнені в коридорі і останні вийшли з кухні в коридор попрощатися з ними, прикривши двері кухні і про щось розмовляючи, а він залишився на кухні курити. Він чув як відкривалися та закривалися вхідні двері квартири і в коридорі стало тихо. Докуривши, він вийшов з кухні, однак в коридорі та квартирі нікого не було, а він виявив пропажу своїх речей - мобільного телефону «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM» жовто-золотого кольору, який новим придбав в 2013 році за 3000 грн. та ноутбуку «Аsus» (модель Х501U), білого кольору з клавіатурою чорного кольору з зарядним пристроєм, з невеликою вм'ятиною на кришці які знаходились на столі в залі, де вони відпочивали, бувшим у вживанні і придбаним в 2015 році в справному стані за 10 000 грн. Побачивши пропажу речей, він намагався відчинити вхідні двері квартири, але останні були зачинені на ключ з ззовні а ключі відсутні. Він розбудив ОСОБА_61 і вони викликали по телефону останнього поліцію та власника квартири, який прибувши відкрив вхідні двері своїми ключами і поліція з ним змогла з ним зайти в квартиру. Він повідомив останнім про обставини крадіжки , надавши при цьому письмові пояснення поліції. В подальшому він зателефонував на номер чергової частини поліції і попрохав прибути слідчо-оперативну групу, яка прибула через півтори години і провела їх повторний допит і огляд місця події і знімали відбитки. Квартиру він залишив 10.03.2018 року близько обіду, повернувши власнику квартири ключі та вартість нового замку. Як йому відомо його речі здали в ломбард і в подальшому їх продали. Крім дівчат ніхто його речі не міг викрасти з квартири, так як крім нього, ОСОБА_57 і дівчат в квартирі за весь час нікого не було.

Надані обвинуваченими показання стосовно перебування за власною ініціативою останніх в квартирі за адресою : АДРЕСА_9 з 22 години 09.03.2018 року до 7 години 10.03.2018 року та відпочинок разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_44 з розпиттям спиртних напоїв та наявністю в квартирі мобільного телефону та ноутбуку потерпілого в залі де відпочивали, відсутністю в квартирі на весь час їх перебування сторонніх осіб, перебуванням потерпілого під час їх виходу з квартири на кухні з ОСОБА_18 узгоджуються між собою та з показаннями ОСОБА_6 та ОСОБА_78 .

Дані обставини підтверджуються протоколами впізнання, згідно яких потерпілий ОСОБА_6 впізнав обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , як осіб, які в ніч з 09.03.2018 року на 10.03.2018 року знаходилась разом з ним в кв. АДРЕСА_6 .

Також, дані обставини підтверджуються протоколами впізнання, згідно яких свідок ОСОБА_74 впізнав обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_9 , як осіб , які в ніч з 09.03.2018 року на 10.03.2018 року знаходилась разом з ним в кв. АДРЕСА_6 . При цьому, суд звертає увагу, що свідок впізнав тільки тих обвинувачених, з якими він особисто спілкувався.

Суд критично відноситься до показань обвинувачених стосовно того, що коли обвинувачені зайшли в квартиру то ОСОБА_27 зачинив вхідні двері квартири на ключ, який поклав собі в кишеню, щоб вони не могли вийти з квартири з тих підстав, що останні після цього зняли верхній одяг, сиділи в квартирі і відпочивали до ранку, співали пісні по відео, вживали алкогольні напої, тощо.

Суд бере до уваги, що обвинувачена ОСОБА_18 в підготовчому судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала частково, не відмовилася від давання показань суду. Вину визнала в тому, що особисто крадіжку мобільного телефону та ноутбука потерпілого не вчинювала, перебуваючи в цей час на кухні з останнім і таким чином відволікаючи увагу потерпілого за домовленістю з іншими обвинуваченими , які в цей час вчинили крадіжку.

Суд бере до уваги показання обвинуваченої ОСОБА_9 стосовно того, що коли всередині березня 2018 року її матері під час спілкування з поліцією повідомили про відкриття кримінального провадження за заявою ОСОБА_27 за фактом викрадення його майна з квартири і в цьому підозрюють її, то вона все розповіла матері, яка дізнавшись номер телефону ОСОБА_27 , подзвонила останньому і в ході розмови ОСОБА_6 ображав матір і вимагав віддати йому 20 тисяч гривень за викрадені речі, що спростовує позицію захисту стосовно звернення з заявою про крадіжку було намаганням уникнути відповідальності за буцім то замах на зґвалтування.

Суд звертає увагу, що обвинувачена ОСОБА_10 показала, що зрозумівши, що їм потрібно покинути квартиру, а двері замкнені, хтось запропонував ОСОБА_27 сходити в магазин за покупками і останній погодився і відчинив ключем вхідні двері квартири і після цього пішов з ОСОБА_38 на кухню, при цьому вони всі втрьох були в коридорі і коли через 5 хвилин повернулася ОСОБА_41 і одягнувши куртку вони всі покинули квартиру, що підтверджує показання потерпілого щодо перебування вдвох з ОСОБА_38 на кухні.

Надані свідком ОСОБА_59 показаннями, що навесні 2018 року на прохання знайомої ОСОБА_22 , яка з її слів посварилися з батьком і хоче здати через нього в ломбард свої речі - мобільний телефон та ноутбук , так як вона неповнолітня, здавав в ломбарди вказані речі. Зустрівшись з ОСОБА_9 та ОСОБА_18 , зайшовши втрьох в ломбард, ОСОБА_18 дала йому шкільний портфель в якому були мобільний телефон та ноутбук з зарядним пристроєм. Він здав мобільний телефон золотистого кольору, марки не пам'ятає за 1000 грн. Після цього він запропонував ноутбук, верх білого з клавіатурою чорного кольору, але після огляду продавець відмовився його приймати через технічний стан. Він передав продавцю свій паспорт і той, записавши дані видав йому 1000 грн. за телефон , які він віддав ОСОБА_18 .. Після цього вони втрьох зайшли в інший ломбард і після огляду ноутбуку продавець запропонував суму трохи більше тисячі гривень, на що він погодився. Всі кошти від продажу телефону та ноутбуку - близько 2000 грн. він автоматично віддав ОСОБА_18 .

Надані свідком ОСОБА_65 показаннями, що знає неповнолітню ОСОБА_22 з 2008 року, яка була однокласницею його падчерці. Сказати чи здавав свідок ОСОБА_34 в ломбард, де він працював 10.03.2018 року ноутбук не може бо не пам'ятає. Під час досудового розслідування його допитував слідчий, що він пояснював зараз не пам'ятає, але слідчому він казав правду і свої показання дані в якості свідка підтверджує в повному обсязі. Також йому пред'являлись особи для впізнання по фото, а саме молодого чоловіка, якого він впізнавав, за якими рисами впізнав не пам'ятає. При даній слідчій дії були слідчий, поняті, протоколом підписав без зауважень після ознайомлення з ним.

Показання даних свідків узгоджуються між собою та протоколом впізнання від 02.04.2018 року та довідкою, згідно якого свідок ОСОБА_75 впізнав ОСОБА_59 як особу, яка 10.03.2018 року здала в ломбард «Свіжа копійка» під свій паспорт мобільний телефон «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM», довідкою директора ПП « Соколенко і Ко», згідно якої був зданий гр. ОСОБА_59 на його особистий паспорт 10.03.2018 року під заставу ноутбук марки «Аsus» (модель Х501U, серійний номер; CAN0CX264317424), протоколом впізнання від 03.04.2018 року, згідно якого свідок ОСОБА_76 впізнав ОСОБА_59 як особу , яка 10.03.2018 року здала в ломбард ПП «Соколенко і Ко» під свій паспорт ноутбук марки «Аsus» (модель Х501U, серійний номер; CAN0CX264317424), оригіналом договору № 724-18007514 від 10.03.2018 року , згідно якого ПТ «Ломбард «Свіжа копійка» надав ОСОБА_59 1000 грн. за заставлений останнім мобільний телефон «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM», протоколом огляду місця події від 25.03.2018 року, згідно якого ОСОБА_9 добровільно видала вказаний договір, щодо обставин здачі в ломбард вказаних речей.

Дані показання свідків та вказані письмові докази узгоджуються з показаннями ОСОБА_6 щодо викрадених особистих речей та підтверджуються світлокопією гарантійного талону, копію страховки та чеку мобільного телефону «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM», який належить потерпілому ОСОБА_6 , а саме згідно копії страховки мобільного телефону «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM», який належить потерпілому ОСОБА_6 , імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_3 відповідає імей мобільного телефону, за довідкою генерального директора Ломбарду «Свіжа копійка» № 333 від 15.03.2018 року, а саме : імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , який був зданий гр. ОСОБА_59 на його особистий паспорт 10.03.2018 року і який був реалізований через ломбард 12.03.2018 року.

Суд критично оцінює посилання сторони захисту стосовно наявного кольору мобільного телефону потерпілого, а саме , що колір телефону різняться, враховує, що в обвинувальному акті вказано зелений колір, потерпілий ОСОБА_6 показав, що мобільний телефон «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM» був жовто-золотого кольору, за показаннями свідків ОСОБА_79 , ОСОБА_74 мобільний телефон був золотистого кольору, обвинуваченої ОСОБА_9 - золотистого кольору, що не має суттєвої різниці, враховуючи відповідність імей мобільного телефону при купівлі та при здаванні в ломбард 13.03.2018 року.

Враховуючи викладене, суд також критично оцінює посилання сторони захисту на ту обставину, що вказані мобільний телефон та ноутбук, бувші у вжитку без документів були подаровані ОСОБА_9 її батьком в 2017 році. При цьому, будь яких клопотань про допит вказаної особи сторона захисту не заявляла під час судового розгляду.

Суд критично оцінює позицію захисту стосовно відсутності належних правових підстав перебування ОСОБА_6 в квартирі так як в матеріалах справи наявні договір оренди житла № 10/02/16 від 10.02.2016 року, укладений між власником ОСОБА_80 та ОСОБА_81 , копія свідоцтва серія НОМЕР_4 про реєстрацію ФОП ОСОБА_81 , копія витягу з реєстру платників податку на ім'я ОСОБА_81 № 1516033402287 від 04.08.2015 року, оригінал квитанції № 347601 та рахунок № НОМЕР_5 про здачу даної квартири 09.03.2018 року ОСОБА_6 на одну добу, які підтверджують законну правову підставу перебування ОСОБА_6 в квартирі як наймача з 14 години 09.03.2018 року до 14 годині 10.03.2018 року.

Таким чином, враховуючи надання дозволу на проведення огляду місця вчинення злочину слідчо-оперативною групою ОСОБА_6 , як належним користувачем квартири, суд обґрунтовано вважає, що дана слідча дія проведена у відповідності до вимог закону.

Суд бере до уваги, що сторона захисту після допиту свідка ОСОБА_35 запропонувала впізнати підозрювану ОСОБА_18 , і свідок вказала на підозрювану ОСОБА_29 , вказавши, що дана особа схожа на ОСОБА_18 і звернула увагу, що дана слідча дія була рік тому. При цьому, свідок категорично не стверджувала дану обставину, що враховуючи давність часу з проведення даної слідчої дії, пояснення свідка у їх сукупності, показання ОСОБА_18 , ОСОБА_35 , ОСОБА_72 , вважає дану обставину такою, що не може спростовувати сам факт проведення слідчого експерименту з ОСОБА_18 .

Також, суд критично відноситься до тверджень ОСОБА_18 стосовно проведення слідчої дії в кількох службових кабінетах, зупинення відеозапису при слідчій дії, вчинення тиску з боку слідчої на ОСОБА_40 з метою надання останній потрібних слідчій показань, що спростовується як даними відеозапису, так і показаннями ОСОБА_35 , ОСОБА_70 , ОСОБА_82 .

При цьому, будь яких заяв від ОСОБА_18 стосовно монтажу даного відеозапису суду не заявлялось, стороною захисту будь яких клопотань про необхідність проведення експертизи стосовно вирішення питань щодо можливого зупинення відеозапису, його монтажу, тощо, суду не заявлялось.

При цьому, суд бере до уваги заперечення сторони захисту стосовно визнання даного слідчого експерименту неналежним та недопустимим доказом на підставі того, що даний слідчий експеримент фактично не відповідає вимогам, встановленим для проведення слідчого експерименту, як окремої слідчої дії, передбаченого ст. 240 КПК України, а саме відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, що не було дотримано при його проведенні. Враховуючи викладене, сторона захисту вважає дану слідчу дію фактично повторним допитом підозрюваної ОСОБА_18 з застосуванням відео.

Суд звертає увагу, що зі сторони обвинуваченої ОСОБА_18 та сторони захисту під час досудового розслідування та судового розгляду були відсутні скарги стосовно застосування до ОСОБА_18 при проведенні даної слідчої дії незаконних методів дізнання та слідства, примушування до дачі показань, здійснення фізичного, морального чи психологічного тиску на останню, тощо. ОСОБА_18 в судовому засіданні підтвердила, що їй роз'яснювались її процесуальні права та обов'язки як підозрюваної, право відмовитись від дачі показань, право мати захисника та спілкування з ним , його участь в даній слідчій дії, тощо. Однак, остання добровільно погодилась на проведення слідчої дії і надала слідчому показання, в який ґрунтовно показала про обставини вчинення злочину.

Так, дійсно, суд враховує, що за своєю суттю слідчий експеримент згідно ст. 240 КПК України проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в тому числі відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. При цьому, проведенню вказаних дій передує дача показань особою, яка приймає участь у проведенні даного експерименту про обставини вчинення злочину з послідуючим відтворенням на місці події, тощо.

В даному випадку відтворення обставин злочину на місці не проводилося. Однак, як було з'ясовано в ході судового розгляду, відтворення дій не проводилося з причини неможливості їх проведення, за відсутності власника житла.

При цьому, суд звертає увагу, що підозрювана ОСОБА_18 безпосередньо участі у вчиненні злочину - викраденні мобільного телефону та ноутбуку потерпілого не приймала, як встановлено судовим розглядом, під час крадіжки речей потерпілого вона перебувала на кухні з потерпілим, тобто не бачила і не могла бачити обставини вчинення злочину, тому фактично не мала можливості на місці відтворити обставини крадіжки.

Таким чином, відсутність відтворення обставин злочину не може ставити під сумнів показання ОСОБА_18 щодо наявності попередньої змови між обвинуваченими на вчинення злочину та його обставин.

Також, суд звертає увагу, що під час судового розгляду сторона захисту відмовилася від попередньо заявленого клопотання про виклик і допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_83 та ОСОБА_84 , які були понятими при проведенні даної слідчої дії та в подальшому заперечували проти їх допиту, що суд оцінює критично, враховуючи, що показання даних свідків є важливими для всебічного, повного і об'єктивного судового розгляду.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_18 на питання прокурора відповіла, що показання в якості свідка по кримінальному провадженню за фактом зґвалтування нею надавалися добровільно, без будь якого примусу, давала правдиві показання. При цьому, перед початком допиту їй роз'яснювалась ст.63 Конституції України, вона попереджалася про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та дачу завідомо неправдивих показань за ст. ст. 384, 385 КК України, від участі захисника вона відмовилась. Протокол нею був підписаний без будь яких зауважень та заперечень.

В подальшому на уточнюючи питання захисника вказала, що давала правдиві показання в частині обставин домагань потерпілого до ОСОБА_22 , а в частині обставин крадіжки речей потерпілого - неправдиві показання, в подальшому, що вона взагалі надала при допиті неправдиві показання, однак не змогла суду пояснити причину, чому саме вона надавала неправдиві показання.

Суд бере до уваги, що допит ОСОБА_18 проводив інший слідчий, а саме начальник СВ ВП №1 ОСОБА_85 , а не ОСОБА_36 .. При цьому, суд критично оцінює твердження ОСОБА_18 щодо її допиту в присутності тільки двох жінок, і вважає їх безпідставними та надуманими, так як протокол нею був підписаний без будь яких зауважень.

Суд враховує, що за результатами допиту в якості свідка ОСОБА_18 не подавалося будь яких скарг та заяв до прокуратури чи інших правоохоронних органів на незаконні дії слідчого при проведенні даної слідчої дії. Враховуючи викладене, суд вважає пояснення ОСОБА_18 щодо надання нею неправдивих показань безпідставними та надуманими.

Суд не бере до уваги даний протокол допиту ОСОБА_18 належним та допустимим доказом, однак звертає увагу, що обставини вчинення злочину відповідають обставинам, які ОСОБА_18 вказувала при проведенні слідчого експерименту.

Суд критично відноситься до тверджень сторони захисту та ОСОБА_18 стосовно вчинення на останню з боку слідчої ОСОБА_35 будь якого тиску з метою надання ОСОБА_18 потрібних слідчій показань, примушування працівниками поліції свідка приймати участь в слідчій дії в якості понятого, перебування понятих в стані алкогольного сп'яніння чи іншого стану, що спростовується встановленим обставинам справи та не доведено належними доказами стороною захисту.

Невідповідності показань свідка ОСОБА_72 стосовно марки відеокамери, підписання протоколу слідчої дії не читаючи останній, не може бути підставою визнання даної слідчої дії неналежним та недопустимим доказом, враховуючи, що свідок показав, що вказаний протокол був прочитаний йому та іншим учасникам слідчою вголос і він підписав його без зауважень, так як його зміст відповідав обставинам проведеної дії, помилка в марці відеокамери не може спростовувати сам факт проведення відеозапису.

Також, стороною захисту не доведений факт прийняття участі при слідчій дії понятих, які спеціально були підібрані працівниками поліції, осіб, які вчинювали будь які правопорушення, тощо, або які є начеб то «штатними понятими», що спростовується встановленим обставинам справи.

Суд критично оцінює посилання сторони захисту щодо незаконності проведення огляду місця події 11.03.2018 року вимогам КПК України, а саме за відсутності згоди власника квартири та відсутності відповідного рішення суду, в зв'язку з чим вважають дану слідчу дію незаконною, а зібрані докази - недопустимими.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_27 на час проведення даної дії був належним наймачем квартири, що підтверджується відповідними доказами, а саме договором оренди житла № 10/02/16 від 10.02.2016 року , оригінал квитанції № 347601 та рахунок № НОМЕР_5 про здачу даної квартири 09.03.2018 року ОСОБА_6 на одну добу, які підтверджують законну правову підставу перебування ОСОБА_6 в квартирі як наймача з 14 години 09.03.2018 року до 14 годині 10.03.2018 року і вказаний огляд був проведений за його згодою.

При цьому, суд вважає дане твердження сторони захисту необґрунтованим враховуючи судову практику та висновки Верховного Суду, згідно якого доводи про те, що протокол огляду місця події є неналежним та недопустимим доказом, оскільки не було дозволу суду на огляд житла, є неспроможним, так як ця слідча дія проведена у відповідності до вимог закону , оскільки проводився огляд місця події, тобто огляд місця вчинення злочину, а не огляд житла (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року , провадження № 51-230 км 18, № 752/17016/16-к).

Разом з тим, Суд не може визнати допустимим доказом висновок експерта № 284/Кр від 12.04.2018 року, згідно якого пальці рук, які вилучені при проведенні огляду місця події від 10.03.2018 року належать ОСОБА_18 з тих підстав, що дана експертиза була поведена на підставі дактилоскопічних карт, заповнених на ОСОБА_18 та неповнолітніх ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , враховуючи відсутність належного обґрунтування суду стороною обвинувачення обставин фактичного складання даних карт та законності підстав їх складання за відсутності відповідної згоди законних представників неповнолітніх обвинувачених.

Однак, суд звертає увагу, що обставини перебування вказаних осіб в даній квартирі разом з потерпілим в ніч з 09 березня на 10 березня 2018 року та вживання алкогольних і інших напоїв останніми з посуду, який знаходився в квартирі не заперечується.

При цьому, суд критично оцінює посилання сторони захисту стосовно визнання неналежним доказом протоколу з причини наявності у довідці до протоколу в анкетних даних вказаного прізвища впізнаваємої особи як « ОСОБА_86 » на тій підставі, що свідок ОСОБА_59 підтвердив факт здавання ним у вказаний ломбард 10.03.2018 року даного ноутбуку та свого зображення на фото № 3 в даному протоколі, свідок ОСОБА_76 в судовому засіданні також підтвердив обставини впізнання особи. Також, захисник, який заявляв дане клопотання, не заперечував факт зображення на фото № 3 даного протоколу саме свідка ОСОБА_87 ..

Оцінюючи наданні суду показання потерпілого та свідків, суд виходить з того, що й потерпілий, й усі свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України, за дачу завідомо неправдивих показань під час судового розгляду, та всі показання суд сприймав безпосередньо.

Викладені обставини, дають обґрунтовані підстави показання потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_61 , ОСОБА_59 , ОСОБА_76 , ОСОБА_66 в частині вчинення крадіжки особистого майна потерпілого вважати правдивими та достовірними. Жодних підстав ставити їх під сумнів, суд не вбачає.

Досліджені Судом Протокол огляду місця події від 10.03.2018, фототаблиці до протоколу та протокол прийняття заяви потерпілого про вчинене кримінальне правопорушення від 10.03.2018 року об'єктивно підтверджують показання потерпілого та свідків ОСОБА_61 та ОСОБА_66 , щодо обставин вчинення крадіжки речей потерпілого в орендованої квартири близько 8 години 10.03.2018 року.

На підтвердження вартості викраденого обвинуваченими майна та вартості мобільного телефону «SONY F3112 / Xperіa XA Dual SIM», та ноутбуку марки «Аsus» (модель Х501U, серійний номер; CAN0CX264317424), якими обвинувачені незаконно заволоділи та реалізували, суд враховує Висновок експерта № 81 від 14.03.2018 року, згідно якого вартість мобільного телефону «SONY Xperіa», бувшого у використанні, станом на 10.03.2018 року становить 2879 грн.; вартість ноутбуку «Аsus» бувшого у використанні, станом на 10.03.2018 року становить 10288 грн.

При цьому, суд критично оцінює посилання сторони захисту щодо доручення проведення товарознавчої експертизи ПМП « ШАР», а висновок складено суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_88 , при тому, що згідно витягу з офіційного сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України за запитом « ОСОБА_89 » внесений запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи 19.06.2017 року. Даний висновок зроблений без огляду вказаних речей і їх середня ринкова вартість, згідно висновку не відповідає загальній середній вартості оцінюваних речей, а є значно завищеною.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_90 є засновником ПМП « ШАР» та його керівником і відповідно мав право складати і підписувати даний висновок з оцінки майна № 81 від 14.03.2018 року, при тому, що згідно витягу з офіційного сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, наданий стороною обвинувачення, ОСОБА_90 зареєстрований як фізична особа - підприємець 22.04.1999 року та 13.07.2016 року з вказанням видів діяльності, при цьому, даний витяг завірений належним чином.

Суд звертає увагу, що у висновку експерта № 81 від 14.03.2018 року вказаний виконавець саме суб'єкт оціночної діяльності ФОП ОСОБА_91 , у висновку вказано, що оцінка вартості проводилась за відсутності речей у відповідності наявної методології та на підставі нормативно - правових актів, тощо.

Стороною захисту не було доведено суду в чому конкретно полягає невідповідність даного висновку, в порушення яких нормативно - правових актів, методології, тощо, доказів не відповідності середньої ринкової вартості чи їх завищенні. При цьому, не було заявлено будь яких клопотань стосовно доручення відповідних письмових доказів чи проведення додаткової товарознавчої експертизи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що даний висновок є належним та допустимим доказом.

Суд критично оцінює посилання сторони захисту стосовно призначення товарознавчої експертизи в ході досудового розслідування постановою від 14.03.2018 року, при тому, що заяву про долучення до матеріалів справи документів на мобільний телефон потерпілий подав слідчому 21.03.2018 року на тій підставі, що свідок ОСОБА_35 показала, що данні на викрадені речі отримала від потерпілого під час спілкування при огляді місця події з останнім, які останній також вказав в поясненні та вказав на ознаки викрадених речей.

Суд бере до уваги досудову доповідь органу пробації відносно ОСОБА_10 , яка в присутності батька повідомила про обставини знайдення в кармані пальто після покидання квартири де вони відпочивали мобільного телефону, який вона раніше не бачила і буцім то був подарований хлопцем, що також є непрямим доказом вчинення обвинуваченими крадіжки.

При цьому, судом було надано можливість обвинуваченим спростувати достовірність досліджених судом доказів і заперечити проти їх використання. Зважаючи на це, суд враховує, що безпосередньо обвинувачені жодних питань потерпілому та допитаним свідкам під час судового розгляду, щодо зазначених ними обставин інкримінованих їм кримінальних правопорушень не задавали. Надаючи оцінку показанням обвинувачених, суд приймає до уваги не визнання вини останніми у вчиненому злочині, оголошення (прочитування) своїх показань з виготовленого письмового тексту, які повністю співпадають між собою.

Суд звертає увагу, що метою та мотивом вчинення даного злочину, на думку суду слугувало помститися потерпілому ОСОБА_6 за домагання останнього до обвинуваченої ОСОБА_9 та удару ОСОБА_8 ..

Отже, в даному кримінальному провадженні суд знаходить, що стороною обвинувачення доведено подію кримінального правопорушення, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, також, винуватість обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, що можливо встановити із показань потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_61 , ОСОБА_59 , ОСОБА_76 , ОСОБА_66 , обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та дослідженими письмовими доказами.

Всі докази на підтвердження вказаних обставин оцінені судом, як кожен окремо, так і в своїй сукупності. Вказані докази передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ «суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Оцінка доказів, в розумінні практики Європейського суду з прав людини, суд керується критерієм “поза розумним сумнівом”. Таке доведення випливає із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою («Кобець проти України», № 16437/08, п. 43, рішення від 14 лютого 2008).

Суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують винуватість ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні ним злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Отже, дослідивши під час судового розгляду надані сторонами та іншими учасниками кримінального провадження докази на предмет їх належності, достовірності, допустимості і достатності відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що дії обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Вина ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , виходячи з критерію “поза розумним сумнівом”, доведена повністю.

V. Призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченим суд керується загальними засадами кримінального провадження, визначеними в ст. 7 КПК України, статтями, 50, 65-67 КК України та ст. 103 КК України. Відповідно до положень яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, обставини, що пом?якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. А, при призначенні покарання неповнолітньому суд, також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Також, суд бере до уваги думку потерпілого, що істотно знижує суспільну небезпеку вчиненого злочину, враховуючи їх суспільно - небезпечні наслідки.

Також, при призначенні покарання неповнолітньому, суд має суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання такого обвинуваченого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація. Зазначене положення міститься в п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» від 16.04.2004 № 5.

Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на момент вчинення кримінальних правопорушень є неповнолітніми, працездатні, на даний час навчаються, згідно вимоги МВС України раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, на обліку в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері та Кременчуцькому обласному наркологічному диспансері не перебувають, по місцю проживання характеризуються позитивно, навчаються, тобто займаються суспільно - корисною працею.

Відповідно до Досудової доповіді Автозаводського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області відносно ОСОБА_18 № 13/1-10125 від 08.10.2018 року остання виховується в неповній сім'ї з матір'ю та молодшою сестрою, навчається на високому рівні, не палить, алкоголь вживає помірно, наркотики та інші токсичні речовини не вживає, за місцем мешкання скарг не надходило, має конструктивні плани на майбутнє, бажає закінчити навчання, здобути професію пекаря та працювати за спеціальністю. Повідомляє, що не вчинила б протиправних діянь, якби в той час не знаходилась на місці події, усвідомлює протиправність дій. Ризик вчинення повторного правопорушення середній, ризик небезпечності для суспільства середній. Виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить суспільної небезпеки для суспільства, виконання покарання можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально - виховних заходів.

Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_18 , згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_18 , згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до Досудової доповіді Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області відносно неповнолітньої ОСОБА_8 № 13/2- 6675 від 10.10.2018 року остання виховується в неповній сім'ї з матір'ю , вітчимом та молодшою сестрою, навчається на низькому рівні, має пропуски занять, алкоголь вживає зрідка, за місцем мешкання скарг не надходило, має плани на майбутнє, бажає закінчити навчання, здобути професію та працювати за спеціальністю. В сім'ї виникали конфліктні ситуації, батьки неповнолітньої притягувалися до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов'язків. У період з 13.03.2018 року по 20.04.2018 року перебувала у Центрі соціально - психологічної реабілітації, де проводилась відповідна корекційна робота. Свою вину не визнає, не кається. Ризик вчинення повторного правопорушення низький. Виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить суспільної небезпеки для суспільства, виконання покарання можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально - виховних заходів.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_8 , згідно ст.66 КК України, суд визнає вчинення злочину неповнолітньою.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_8 , згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області відносно неповнолітньої ОСОБА_9 № 13/2-6676 від 10.10. 2018 року остання виховується в неповній сім'ї з матір'ю, навчається на середньому рівні, вживання алкоголю поодиноке, наркотики та інші токсичні речовини не вживає. В сім'ї виникали конфліктні ситуації. Стосовно правопорушення запевняє, що сама нічого не брала але дві подруги, виходячи з квартири, взяли з собою ноутбук разом з зарядним пристроєм та мобільний телефон. Ризик вчинення повторного правопорушення низький. Виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить суспільної небезпеки для суспільства, виконання покарання можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально - виховних заходів.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_9 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає вчинення злочину неповнолітньою.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_9 , згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до Досудової доповіді Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області відносно неповнолітньої ОСОБА_10 № 13/2-6677 від 10.10.2018 року остання виховується в повній сім'ї, навчається на високому рівні, до вживання алкоголю та наркотичних засобів відноситься негативно, має конструктивні плани на майбутнє, бажає закінчити навчання, здобути професію та працювати за спеціальністю. Свою вину не визнає, вважає, що у крадіжці не винна. Ризик вчинення повторного правопорушення низький. Виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить суспільної небезпеки для суспільства, виконання покарання можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально - виховних заходів.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_10 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає вчинення злочину неповнолітньою.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_10 , згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Суд не може визнати обставинами, які пом'якшують покарання обвинувачених щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, так як щире каяття припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність а активне сприяння розкриттю злочину означає, що винний добровільно в якійсь формі своїми активними діями надає допомогу органам слідства або суду в з'ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття ( розповідає про час, місце вчинення злочину, називає співучасників, передає речові докази , предмети, здобуті злочинним шляхом, тощо). В даному випадку обвинувачені категорично заперечують свою причетність до вчиненого злочину та вважають себе невинуватими у його вчиненні.

Так, вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченим суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості й індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК враховує: ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, що згідно зі статтею 12 КК є злочином середньої тяжкості; враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності).

За таких обставин, для виправлення обвинувачених, їм необхідно обрати покарання у вигляді позбавлення волі.

При цьому, суд, окрім наведених вище мотивів враховує, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи (пункти 4.1., 4.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15рп/2004 «у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання).

Так, в даному кримінальному провадженні, судом враховано особи обвинувачених, зокрема, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на момент вчинення злочину були неповнолітніми, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, на даний час навчаються, мають позитивні характеристики за місцем навчання, висновки зазначені в Досудовій доповіді органу пробації, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Разом з тим, суд вважає, що виправлення, виховання, соціальна реабілітація обвинувачених, а також запобігання вчиненню нових злочинів можливі без реального відбуття ними покарання, в умовах здійснення контролю за їх поведінкою під час іспитового строку, звільнивши на підставі ст.ст. 75, 104 КК України обвинувачених від відбування покарання з випробуванням й покладенням на них обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що відповідає справедливому співвідношенню між вчиненим злочином та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

VІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

Потерпілим ОСОБА_92 у даному кримінальному провадженні цивільні позови до обвинувачених та їх законних представників про стягнення на його користь майнової та моральної шкоди не заявлялось.

Прокурором у даному кримінальному провадженні цивільні позови до обвинувачених та їх законних представників про стягнення на користь держави витрат на проведення судових експертиз не заявлялось.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, ст. ст. 66, 67, 97-104 КК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити обвинувачену ОСОБА_18 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік поклавши на неї під час іспитового строку наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України, звільнити обвинувачену ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік поклавши на неї під час іспитового строку наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення ,передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України, звільнити обвинувачену ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік поклавши на неї під час іспитового строку наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення ,передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України, звільнити обвинувачену ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік поклавши на неї під час іспитового строку наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід не обирати.

Речові докази по справі відсутні.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги .

Обвинуваченим роз'яснити їх право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: ОСОБА_1