Справа № 2а-603/09
Категорія 6.12
29 січня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Качуріної Л.С.
при секретарі: Лемба А.В.,
в присутності сторін: представника позивача - Хорольський І.В.
представник відповідача - Селіхова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства „Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу „Шахта ім. 19 З'їзду КПРС" про стягнення заборгованості по страховим внескам, -
21 серпня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства „Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу „Шахта ім. 19 З'їзду КПРС" про стягнення заборгованості по страховим внескам.
Позивач зазначив, що відповідач ухиляється від сплати внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та за період з 01.12.2006 року по 01.01.2008 року утворилася заборгованість по страховим внескам у розмірі 269384, 45 грн. На підставі цього позивач просив стягнути з Державного підприємства „Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу „Шахта ім. 19 З'їзду КПРС" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду СНВ в Лутугинському районі Луганської області заборгованість у розмірі 269384, 45 грн.
29 січня 2009 року позивач надав суду заяву про зміну позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням заборгованості та просив стягнути з Державного підприємства „Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу „Шахта ім. 19 З'їзду КПРС" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду СНВ в Лутугинському районі Луганської області заборгованість по страховим внескам в розмірі 105457, 13 грн. за період з 01.12.2006 року по 01.01.2008 року.
Представник відповідача під час судового засідання надав суду заяву про визнання позовних вимог та зазначив, що визнає заборгованість в розмірі 105457, 13 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 зазначеного Закону, страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.
Пунктом 4.12 Інструкції „Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Згідно з п. 4.13 зазначеної Інстркуції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.
В судовому засіданні встановлено, що Державне підприємство „Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу „Шахта ім. 19 З'їзду КПРС" зареєстровано як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Як вбачається з матеріалів справи, станом за період 01.12.2006 року по 01.01.2008 року заборгованість за платником страхових внесків становить 105457, 13 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Крім того відповідач визнав позовну заяву у повному обсязі, про що виклав у письмовому зверненні до суду.
Ч. 1, 2 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач- визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.4 ст. 112 КАС України, суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. ст. 2, 17, 87, 94, 112, 136, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства „Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу „Шахта ім. 19 З'їзду КПРС" про стягнення заборгованості по страховим внескам задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства „Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу „Шахта ім. 19 З'їзду КПРС" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду СНВ в Лутугинському районі Луганської області на розрахунковий рахунок 37178420001206 МФО 804013, код 25926796 ГУДК м. Луганськ заборгованість по страховим внескам за період з 01.12.2006 року по 01.01.2008 року в розмірі 105457, 13 грн. Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено та підписано 03 лютого 2009 року.