Справа № 360/2590/18
Іменем України
04 листопада 2019 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді Міланіч А.М.
при секретарі - Хоменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
У листопаді 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що їй на підставі договору дарування від 03 червня 1992 року належить 7/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .
З 2013 року у вказаному будинку зареєстрований, але з моменту реєстрації не проживав та не проживає на даний час, відповідач ОСОБА_2 .
Оскільки відповідач у зазначеному будинку не проживає, у добровільному порядку з реєстрації не знімається, останній проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 , то просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування належними їй /позивачці/ 7/25 частинами вказаного будинку.
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 07 лютого 2019 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка ОСОБА_3 померла, у зв'язку з чим ухвалою від 14 лютого 2019 року провадження у справі було зупинено до встановлення її правонаступників.
Ухвалою від 02 липня 2019 року провадження у справі поновлено та залучено до участі у справі в якості позивача правонаступника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 .
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та викладене підтвердила.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в тому числі відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відзив на позов не надав.
Вислухавши пояснення позивачки, покази свідка ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору дарування від 03 червня 1992 року належало 7/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 /а.с. 8,43/.
Як вбачається з матеріалів справи /а.с. 6-7,15/, та підтвердила своїми показами в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , у вказаному будинку з 10 вересня 2013 року зареєстрований, але з моменту реєстрації не проживає син ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_2 .
З матеріалів спадкової справи № 129/2019, заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що за життя спадкодавиця склала заповіт, яким заповіла все належне їй на день смерті майно ОСОБА_1 і вона /позивачка/, в свою чергу, належним чином прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , подавши 10 квітня 2019 року в Бородянську районну державну нотаріальну контору відповідну заяву про прийняття спадщини /а..с. 52-60/.
З огляду на зазначене, суд вважає, що оскільки позивачка ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , інших спадкоємців майна померлої немає, то 7/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_3 , успадкувала позивачка ОСОБА_1 .
Враховуючи положення ст. 317, 383, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України, згідно яких власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до ст. 9, 156 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій. Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Верховний Суд України в Постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709 цс 16 зазначив, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї, а положення статті 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім'ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік.
Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Враховуючи викладене, оскільки, як встановлено зібраними по справі доказами, відповідач, який доводився сином ОСОБА_3 та був відповідно членом її сім'ї, з моменту реєстрації - 10 вересня 2013 року, тобто більше одного року, не проживає у частині вказаного будинку, яка належала ОСОБА_3 , та яку спадкувала після смерті останньої ОСОБА_1 , у добровільному порядку з реєстрації не знімається, крім того ухилився від участі у розгляді справи і жодних заперечень щодо позову суду не надав, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позов, визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування 7/25 частинами житлового будинку АДРЕСА_1 , що належали на праві власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.71,72,150,163 ЖК України, ст. 10-13,259,263-265,268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування 7/25 частинами житлового будинку АДРЕСА_1 , що належали на праві власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід бюджету судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області.
Повне рішення суду складено 06 листопада 2019 року.
Головуючий-суддяА.Міланіч