Справа №485/1629/19
Провадження № 1-в/485/121/19
06 листопада 2019 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника ВК ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 м.Снігурівка Миколаївської області у режимі відеоконференції клопотання засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, українця, громадянина України, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
встановив:
09 жовтня 2019 року до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 , в якому він просить звільнити його від подальшого відбування покарання умовно-достроково за наявності пільги.
У судовому засіданні засуджений клопотання підтримав.
Представник установи виконання покарань у вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.
Прокурор рахував клопотання таким, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, суд прийшов до наступного.
ОСОБА_5 з 07 грудня 2018 року відбуває покарання у державній установі "Снігурівська виправна колонія (№5)" за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2015 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. В строк відбування покарання засудженому зараховано строк попереднього ув"язнення з 14 серпня 2015 року по 25 січня 2016 року, виходячи з положень ч.5 ст.72 КК України в ред. Закону України №838-УІІІ від 26.11.2015 року, відповідно до якої одному дню попереднього ув"язнення відповідає два дні позбавлення волі.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за доведення виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці після фактичного відбуття засудженим не менше двух третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Таким чином, для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є необхідними дві умови: відбуття певної частини строку покарання та доведеність виправлення засудженого сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду.
Відбутий строк покарання засудженим, станом на 06 листопада 2019 року, складає 4 роки 08 місяців 04 дні, що є більше, ніж 2/3 строку покарання.
Вирішуючи питання про умовно-дострокове звільнення засудженого, суд враховує поведінку засудженого протягом всього строку відбування покарання.
За час відбування покарання в державній установі "Снігурівська виправна колонія (№5)" з 07 грудня 2018 року засуджений зарекомендував себе з посереднього боку, працевлаштований кухарем в їдальні установи для засуджених. За допущене порушення режиму відбування покарання одного разу притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи, яке виражалося у зберіганні заборонених предметів, а саме вилучено мобільний телефон. Стягнення погашене у встановленому законом порядку. За сумлінне ставлення до праці два рази був заохочений правами начальника установи. На даний час дотримується норм, які визначають умови відбування покарань. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Приймає участь у програмі диференційованого впливу "Правова просвіта". Намагається підвищувати свій загальноосвітній рівень знань та рівень самоосвіти, відвідує церкву при установі. Підтримує зв"язки з рідними.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, за попередніми місцями відбуття покарання в СІЗО міста Хмельницький, ДУ "Райківецька виправна колонія (№78)" Хмельницької області, ДУ "Шепетівська виправна колонія (№98) Хмельницької області засуджений характеризувався переважно посередньо та негативно, заохочень не мав, допускав порушення режиму відбування покарання, які виражались в порушені форми одягу, зберіганні заборонених предметів, за які три рази притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. Хоча стягнення погашені у встановленому законом порядку, однак свідчать про недостатнє виправлення засудженого.
Крім того, на засіданні комісії розглядалося питання про можливість застосування засудженому зміни умов тримання та 08.11.2016 року було відмовлено, 06.11.2018 року про заміну не відбутої частини покарання більш м"яким покаранням відмовлено, також 06.11.2018 року розглядалося питання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та було відмовлено в усіх випадках як такому, що не став на шлях виправлення.
Відповідно до ст.6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
З матеріалів особової справи не вбачається, що за час відбування покарання поведінка засудженого є сумлінною, він виправився та в повній мірі готовий до самокерованої стійкої правослухняної поведінки, крім того він раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, які продовжував вчиняти у період непогашеної судимості.
Наявність двох заохочень у липні та жовтні 2019 року, за відсутності непогашених стягнень, свідчить про те, що засуджений лише стає на шлях виправлення.
Навявність на утриманні неповнолітньої дитини не є визначеною законом підставою для застосування умовно-дострокового звільнення засудженого.
Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на характер вчиненого засудженим злочину, поведінку засудженого під час всього періоду відбування покарання, допущення злісного порушення режиму утримання, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав стверджувати, що ОСОБА_5 за час відбування покарання став на шлях виправлення, зміни у особистості засудженого є достатньо позитивними і він повністю готовий до самокерованої правослухняної поведінки, а тому клопотання є передчасним й задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.81 КК України, ст.ст. 537,539 КПК України суд
постановив:
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2015 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Суддя