Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/1493/19
Провадження № 1-кп/480/329/19
Іменем України
05 листопада 2019 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження №12019150260000425, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кизил Орда Республіки Казахстан, громадянина України, росіянина, раніше не судимого, з повною загальною середньою освітою, працюючого водієм ТОВ “Райдо транс логістик”, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
встановив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 06.08.2019 року близько 16 години 30 хвилин на 108 км автодороги «Одеса-Мелітопіль-Новоазовськ», що у Миколаївському районі Миколаївської області усвідомлюючи, що своїми діями він допустив ряд порушень вимог правил дорожнього руху, з метою уникнути адміністративної відповідальності, передбаченої вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, запропонував екіпажу «Корвет-208» у складі поліцейського інспектора роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 та поліцейського інспектора роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області старшого сержанта поліції ОСОБА_7 , надати їм неправомірну вигоду в сумі 500 гривень, за не складання відносно нього матеріалів про адміністративне правопорушення
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.369 КК України - пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
У даному кримінальному провадженні 13.08.2019 року між начальником Миколаївського районного відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 і його захисником ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст.468, 469, 472 КПК України.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч.1 ст.369 КК України.
Згідно з угодою про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується беззастережено визнати вину в обсязі обвинувачення у судовому провадженні.
Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.1 ст.369 КК України - у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн 00 коп.
Крім того, прокурор ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.476 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник ОСОБА_5 клопотав про затвердження угоди про визнання винуватості.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з'ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_4 під час кримінального провадження не подавав.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.369 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, що в силу вимог ч.4 ст.469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
З огляду на викладене, враховуючи пом'якшуючу обставину, а саме щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, офіційно працевлаштований, злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.369 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.
За вчинене кримінальне правопорушення (злочин) обвинувачений ОСОБА_4 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості, а саме: за ч.1 ст.369 КК України - у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн 00 коп.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речовими доказами у даному кримінальному провадженні є: два інформаційні диски з відеозаписом з грудної камери відеоспостереження видані Управлінням патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; купюра номіналом 500 грн, серійний номер №ЛІ 0807616; посібник «Правила дорожнього руху-2018».
Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.
Керуючись ст.ст.314, 369-371, 373, 374, 375 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 13.08.2019 року, укладену у кримінальному провадженні №12019150260000425 між начальником Миколаївського районного відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 і його захисником ОСОБА_5 .
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн 00 коп.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.
Речові докази, а саме: два інформаційні диски з відеозаписом з грудної камери відеоспостереження видані Управлінням патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ купюру номіналом 500 (п'ятсот) грн серійний номер №ЛІ 0807616 - конфіскувати в дохід держави.
Речовий доказ посібник «Правила дорожнього руху-2018» - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу,в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_9
05.11.2019