Справа № 483/1086/18
Провадження № 1-кп/483/30/2019
Іменем України
06 листопада 2019 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150100000459 від 29 травня 2018 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Куцуруб Очаківського району Миколаївської області, є громадянином України, має повну загальну середню освіту, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України,
ОСОБА_4 29 травня 2018 року приблизно о 09 год. 00 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає громадянка ОСОБА_6 , схопив за задні лапи собаку на кличку «Жуля», підняв її, від чого собака гучно скавчала та незважаючи на загальноприйняті в суспільстві норми моралі щодо ставлення до тварин, не реагуючи на зауваження сторонніх осіб, тримаючи собаку за задні лапи, наніс їй не менше двох ударів в область голови та тулубу об бетону доріжку, розташовану на території домоволодіння АДРЕСА_1 , чим завдав тварині сильного фізичного болю та заподіяв особливих мук, що спричинили загибель тварини.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового засідання в інкримінованому йому жорстокому поводженні з твариною винним себе не визнав, однак при цьому не заперечував, що 29 травня 2018 року приблизно о 09 год. 00 хв. за місцем свого проживання схопив собаку «Жулю» за задні лапи та два рази вдарив об бетону доріжку, в результаті чого собака померла. При цьому стверджує, що він не мав на меті спричинити смерть тварині, а хотів її провчити. У вчиненому щиро кається.
Разом із тим, незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених вище обставин, його вина повністю підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні, зокрема, показаннями свідка, а також письмовими документами провадження.
Так, свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 29 травня 2018 року приблизно 09 год. він перебував на веранді за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , почув як заскавчала собака та побачив, що ОСОБА_4 , який був підвипивший, на подвір'ї держав собаку за задні лапи, потім він приблизно два рази вдарив собаку об бетону доріжку і кинув, собака дриґалась, на неї була кров, після чого здохла.
Протоколом огляду місця події від 29 травня 2018 року з фото таблицями до нього, проведеного в період часу з 12 год. до 12 год. 30 хв., об'єктом якого являлася територія домоволодіння АДРЕСА_1 , та в ході якого було встановлено, що на бетонній доріжці та біля вхідних дверей до вказаного приміщення маються червоні краплі, зовні схожі на кров та в приміщенні на підлозі знаходиться собака, яка не подає ознак життя та у вухах якої при її огляді проглядаються залишки червоної рідини зовні схожі на кров (а.с. 125-127).
Протоколом розтину трупа тварини № 1 від 29 травня 2018 року, Очаківської районної державної лікарні ветеринарної медицини, встановлено, що основна причина, яка викликала загибель тварини є механічний удар об тверду поверхню, яка привела до перелому ребер в області лівої сторони та закритої черепно-мозкової травми, що спричинило набряк легень, асфіксію, внутрішню гіперемію і набряк головного мозку (а.с. 129-130).
Проаналізувавши наведені докази, які узгоджуються між собою і є належними та допустимими, суд дійшов висновку, щодо вчинення ОСОБА_4 жорстокого поводження з твариною, що відноситься до хребетних, умисно, яке призвело до загибелі тварини.
Суд критично відноситься до доводів обвинуваченого про те, що він не мав на меті спричинити смерть тварині, оскільки вони спростовуються наведеними та дослідженими вище доказами, та розцінює їх як спосіб його захисту від пред'явленого йому обвинувачення.
Крім того, безпідставними є посилання обвинуваченого на вчинення ним вказаного кримінального правопорушення внаслідок психічного захворювання, оскільки вони повністю спростовуються висновком судово-психіатричної експертизи № 100 Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 1 від 10 квітня 2019 року, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_4 на момент інкримінованого делікту страждав органічним емоційно-лабільним розладом легкого ступеня, внаслідок черепно-мозкової травми (2016 р.) і алкогольного сп'яніння. На момент інкримінованого делікту ОСОБА_4 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 страждає органічним емоційно-лабільним розладом легкого ступеня, внаслідок черепно-мозкової травми (2016 р.) і алкогольної інтоксикації. Даний стан не позбавляє його здатності усвідомлювати характер своїх дій та керувати ними. Психічний стан ОСОБА_4 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Таким чином, аналізуючи досліджені у справі докази та оцінюючи їх у сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 299 КК України, як жорстоке поводження з твариною, що відноситься до хребетних, вчинене умисно та призвело до загибелі тварини.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України враховує, обставини та ступень тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, його особу, а саме те, що він є не судимим в силу ст. 89 КК України, має постійне місце проживання за яким характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, як обставину, що обтяжує покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, та як обставину, що його пом'якшує, - щире каяття обвинуваченого.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне за вчинений злочин призначити ОСОБА_4 покарання, в межах санкції ч. 1 ст. 299 КК України, яке вважає таким, що відповідає особі обвинуваченого і тяжкості вчиненого ним злочину.
Разом з цим, враховуючи викладені вище обставини, суд вважає достатнім та можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання з застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі встановленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов'язки.
Судові витрати відсутні.
Цивільний позов у провадженні не заявлено.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк - з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: