Провадження №1-кс/474/119/19
Справа №474/371/19
01.11.19р.
слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , скаржника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт.Врадіївка, скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого Врадіївського ВП ОСОБА_5 від 25.08.2019р. про закриття кримінального провадження №12018150200000224 від 03.07.2018р. за ч.1 ст. 271 КК України, в порядку ст. 303 КПК України , -
встановив:
03.10.2019р. ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову слідчого Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 від 25.08.2019 р. про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2018р. за № 12018150200000224, з попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 271 КК України, за фактом перевірки його заяви про те, що в січні 2018р. вчитель фізичної культури Покровської ЗОШ ОСОБА_7 під час проведення уроку фізичної культури, порушив вимоги актів про охорону праці, внаслідок чого учениці ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження.
В свої скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження, вказуючи що остання є передчасною з огляду на те, що слідчим при викладенні резолютивної частини оскаржуваної постанови не зазначив ПІП особи в діях якої відсутній склад кримінального правопорушення, не надав правову оцінку поясненням ОСОБА_7 та не виклав їх у постанові. Крім того посилався на незгоду з рішенням слідчого по причині його корумпованості та профнепридатності, так як він лише переписав попередню постанову про закриття провадження, яка була скасована слідчим суддею, не провів жодних дій для з'ясування обставин, що мають суттєве значення для кримінального провадження, не виконав вказівки слідчого судді від 13.02.2019р, не провів огляду місця події з метою фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення, не провів в інтересах ОСОБА_7 слідчого експерименту з потерпілою, не спростував доводів заявника та потерпілої про отримання травми від удару м'ячем іншою особою, не допитав свідків які були присутні при отриманні травм, не перевірив доводів учениці ОСОБА_10 щодо обставин її падіння на уроці та отримання травми, не надав ці докази в розпорядження експерта та поставив на його вирішення питання «Чи могла потерпіла отримати тілесні ушкодження за обставин зазначених у вищевказаних документах», послався у постанові на висновок експерта який на його думку є підробленим документом, бо СМЕ було проведено на підставі медичних документів, , не долучив класні журнали учнів 5-6 класів в якості доказів обставин отримання учнями травм на уроці фізкультури та безпідставно послався на висновок комісії Покровської ЗОШ, який він вважає неналежним доказом. Не зазначено у оскаржуваній постанові і дані про час, місце, спосіб та інші обставини вчиненого кримінального правопорушення. не надано правової оцінки доказам наявним в матеріалах кримінального провадження, не встановлено та не описано чи є ОСОБА_7 суб'єктом вказаного злочину, його посадові обов'язки, тощо, та не виконав вказівки слідчого судді викладені в попередній ухвалі про скасування постанови про закриття кримінального провадження. З цих підстав вважає оскаржувану постанову не вмотивованою, та такою що складена в порушення ст. 110 КПК України, без проведення всебічного, об'єктивного досудового розслідування.
В судовому засіданні скаржник підтримав вимоги скарги та просив їх задовольнити.
Прокурор Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_3 заперечив проти задоволення скарги за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідив матеріали скарги та кримінального провадження, вважаю встановленим таке.
02.07.2018 р. на підставі заяви ОСОБА_4 до ЄРДР внесено відомості за №12018150200000224 за фактом порушення вчителем ОСОБА_7 актів про охорону праці, внаслідок чого учениці отримали тілесні ушкодження, з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст. 271 КК України.
Під час проведення досудового розслідування слідчим проведено ряд слідчих дій, а саме витребувано акт про нещасний випадок №1 що стався з учасником навчально - виховного процесу ученицею ОСОБА_11 від 23.01.2018р., довідку з ЦРЛ №25 від 22.01.2018р. щодо амбулаторного лікування ОСОБА_8 , письмові пояснення ОСОБА_12 , повідомлення про наслідки нещасного випадку, довідку ЦРЛ з приводу звернення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до лікарні з 22.01.2018р. по 28.02.2018р., діагноз та знаходження їх на лікуванні, допитано свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , а також вжито заходів забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до медичної документації ОСОБА_8 , та щодо проведення судово - медичної експертизи на предмет встановлення тяжкості отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , отримано висновок експерта.
28.12.2018р. слідчим винесена постанова про закриття кримінального провадження №12018150200000224, яка скасована ухвалою слідчого судді 13.02.2019р.
Після скасування попередньої постанови про закриття кримінального провадження, слідчим витребувано та долучено до матеріалів кримінального провадження посадову інструкцію вчителя фізичної культури ОСОБА_7 , допитано в якості свідка керівника Врадіївського відділу освіти ОСОБА_17 ..
25.08.2019р. слідчим ОСОБА_5 винесено постанову про закриття цього ж кримінального провадження, в мотивувальній частині якої, останній виклав зміст повідомлення про злочин внесеного до ЄРДР, загальні ознаки об'єктивної сторони злочину передбаченого ст. 271 КК України, а також їх безпосередній об'єкт, виклав зміст обставини встановлені досудовим розслідуванням, зокрема щодо падіння учениці ОСОБА_9 на уроці фізкультури, без отримання ніяких тілесних ушкоджень, а також обставини втановлені та викладені комісієї Покровської ЗОШ у висновку про наслідок нещасного випадку щодо нанесення ОСОБА_8 легкої тілесної травми під час гри у футбол на уроці фізичної культури, внаслідок нещасного випадку який стався через особисту необережність. Він же послався на висновок експерта , в якому експерт зазначив про відсутність у ОСОБА_8 будь - яких тілесних ушкоджень, та не підтвердження об'єктивними клінічними даними у дитини діагнозу «забій лобної-тім'яної частини голови» зроблений місцевою ЦРЛ, та відсутність у ОСОБА_14 (матері дитини) будь - яких претензій до ОСОБА_7 . З огляду на ці обставини у постанові слідчий прийшов до висновку про відсутність об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення з огляду на відсутність заподіяння тілесних ушкоджень, та на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України закрив кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Частинами 1 та 2 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення та рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути: про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Згідно приписів ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Статтею 91 КПК України, встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Частинами 1 та 2 ст. 93 КПК України визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
В свою чергу, ч. 5 ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Діючим законодавством чітко розмежуються поняття закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ст.284 КПК України), та закриття кримінального провадження за відсутності події кримінального правопорушення (п. 1 ст. 284 КПК України).
З оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що слідчий дійшов висновку про необхідність закриття провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.
В той же час, відповідно до норм діючого кримінального законодавства, склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно-небезпечне діяння як злочинне.
Отже, при з'ясуванні можливості визнання складу злочину як юридичної підстави процесу кваліфікації злочинів, слід враховувати, що доведення наявності ознак складу конкретного злочину визнається етапом стадії встановлення відповідності між ознаками діяння і нормою.
Правильне застосування норми закону, передбачає встановлення і юридичне закріплення точної відповідності між ознаками вчиненого діяння і ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою.
Враховуючи наведене вище, на думку слідчого судді, в постанові про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, слідчий повинен конкретизувати в діях якої саме особи (осіб) відсутній склад кримінального правопорушення, та вказати, які саме ознаки кримінального правопорушення та їх елементи (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна чи об'єктивна сторона) відсутні в діях саме цієї особи (осіб) в даному випадку.
Висновки слідчого у постанові про закриття провадження по справі повинні бути логічними та переконливими, а процес їх формування слід відображати у тексті рішення.
Зі змісту мотивувальної частини постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що підставою для закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення стало те, що за результатами проведеного досудового розслідування у кримінальному провадженні не встановлено об'єктивних даних, які б доводили факт заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого, тому слідчий дійшов висновку, що в даному випадку відсутнє заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного злочину, а тому прийшов до висновку про відсутність склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.
В той час як резолютивна частина постанови повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні висновки, що випливають з встановлених обставин, викладених у мотивувальній її частині, в тому числі щодо конкретної особи.
Зміст постанови про закриття кримінального провадження носить суперечливий характер, оскільки дає підстави вважати, що слідчий фактично дійшов висновку про відсутність самої події кримінального правопорушення, в той час як провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу цього злочину.
Закриваючи кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю складу злочину, слідчий повинен обов'язково конкретизувати особу, в діях якої він не вбачає складу злочину та вказати, які саме ознаки кримінального правопорушення та їх елементи відсутні в її діях.
Таким чином, у постанові слідчого про закриття кримінального провадження не наведено належних і достатніх мотивів ухвалення процесуального рішення.
Ним же не виконано вказівки викладені в ухвалі слідчого судді від 13.02.2019р. в частині встановлення обставин чи є ОСОБА_7 суб'єктом кримінального правопорушення за ст. 271 КК України (службовою особою), чи має він спеціальні обов'язки з охорони праці, які саме випадки охоплює поняття заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого, та порушення яких саме вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці мало місце (чи не мало місце) .
З таких обставин слідчий суддя приходить до висновку що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.
Вимоги в частині направлення копії ухвали начальнику Врадіївського ВП для проведення службового розслідування щодо слідчого ОСОБА_6 задоволенню не підлягають, оскільки виходять за межі повноважень слідчого судді визначених ст. 303 КПК України.
Керуючись вимогами ст.ст. 303-307, 372 КПК України, -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого Врадіївського ВП ОСОБА_5 від 25.08.2019р. про закриття кримінального провадження №12018150200000224 від 03.07.2018р. за ч.1 ст. 271 КК України, в порядку ст. 303 КПК Українина - задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого Врадіївського ВП ОСОБА_5 від 25.08.2019р. про закриття кримінального провадження №12018150200000224 від 03.07.2018р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 271 КК України, кримінальне провадження направити для проведення досудового розслідування.
В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідчий суддя ОСОБА_1