КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1709/19
Провадження № 2-а/488/100/19 р.
Іменем України
16.09.2019 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого по справі - судді Селіщевої Л.І.,
при секретарі -Тузові Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління Патрульної Поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Андрусяка Олександра Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 051118 від 10.04.2019 року та закрити провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування свого позову позивач вказав, що 10.04.2019 р. близько 12 год. 20 хв. він керував автомобілем Volkswagen Polo, р/н НОМЕР_1 та рухався на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 51 км., в напрямку м. Одеси, в крайній правій смузі. При цьому, на даній ділянці дорога має дві смуги для руху у вказаному напрямку: ліва смуга призначена для повороту ліворуч, а права смуга - для руху прямо та направо. Позивач зазначив, що при під'їзді до вказаного місця, у правій смузі знаходилися вантажні автомобілі, яких зупинили працівники поліції, у зв'язку із чим, він ввімкнув лівий покажчик повороту і на невеликій швидкості об'їхав вантажні автомобілі, після чого повернувся у свою смугу руху. Після цього позивач був зупинений інспектором поліції Андрусяком О.В., який виніс відносно позивача оскаржувану постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за порушення вимоги дорожньої розмітки 1.18 ПДР України, та рух прямо у смузі, що призначена для повороту ліворуч.
Позивач вказав, що він не порушував вимоги ПДР, однак інспектор поліції не взяв до уваги його пояснення та безпідставно виніс щодо нього оскаржувану постанову.
У судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав свій відзив, у якому вказав, що позивач правомірно був притягнутий до адміністративної відповідальності при обставинах та з підстав, вказаних в оскаржуваній ним постанові.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи та приписи ч. 3 ст. 268 та п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.
Ознайомившись із доводами сторін та дослідивши зібрані по справі письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.
Порядок дорожнього руху на території України регулюється, зокрема, Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, які затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із діючим законодавством.
Частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Судовим розглядом встановлено, що постановою серії ДП18 № 051118 від 10.04.2019 року, винесеною інспектором УПП в Миколаївській області лейтенантом поліції Андрусяком О.В., позивач по даній справі - ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за те, що 10.04.2019 р. близько 12 год. 20 хв. рухаючись на 56 км. автодороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» він керував транспортним засобом автомобілем Volkswagen Polo, р/н НОМЕР_1 , і порушив вимогу дорожньої розмітки 1.18 «Рух по смугам», а саме - рухався прямо зі смуги, що призначена для повороту ліворуч.
За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.
Відповідно до вимог статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). Зі змісту наведених норм закону суд робить висновок, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач дійсно здійснив порушення ПДР України відповідачем суду не надано. Натомість, наданий відповідачем до відзиву відеозапис жодним чином не доводить порушення позивачем вимог ПДР, зокрема, приписів дорожньої розмітки 1.18 «Рух по смугам».
Аналізуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП знайшла своє підтвердження судовим розглядом.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст. ст. 5-6; 8-9, 11, 241 - 245, 250, 286, 293, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову серії ДП18 № 051118 від 10.04.2019 року, винесену інспектором УПП в Миколаївській області ДПП лейтенантом поліції Андрусяком О.В. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.І. Селіщева