Справа №478/497/19
Провадження №2-а/478/19/2019
18 вересня 2019 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Іщенко Х.В., при секретарі Луговській А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Казанка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до першого заступника начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області Кучеренка Миколи Зауревича, третя особа - Головне управління ДФС у Миколаївській області, про визнання неправомірною та скасування постанови суб'єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду із позовом до першого заступника начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області Кучеренка Миколи Зауревича , третя особа - Головне управління ДФС у Миколаївській області, про визнання неправомірною та скасування постанови суб'єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Вважає, що винесена постанова є неправомірною тому, що в його, як в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (93)» діях, відсутній склад правопорушення, передбачений ст.165-1 КУпАП. Він діяв відповідно до вимог кримінально-виконавчого законодавства та інших нормативно-правових актів щодо нарахування єдиного внеску з працюючих засуджених, з якими було укладено цивільно-правові угоди. У вказаній постанові начальник Головного управління ДФС у Миколаївській області Кучеренко М. З. зазначив, що скоєне позивачем адміністративне правопорушення - порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 30.09.2018 на загальну суму 1155635,36 грн. - по акту перевірки від 18.01.2019 №79/14-29-13-05/08680543. В обґрунтування позову вказує, що ГУ ДФС у Миколаївській області було проведено планову перевірку ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (93)», результати якої були оформлені в Акті №79/14-29-13-06/08680543 від 18.01.2019 року. Перевірка здійснювалась головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Миколаївській області Юрмашевою Н.А. Не погодившись з висновками Акту перевірки, позивач подав заперечення, які ГУ ДФС у Миколаївській області розглянуло і за наслідками розгляду виклала п.4 висновку Акту перевірки в іншій редакції, а саме зменшила суму, на яку занижений єдиний внесок з 1 687 939,60 грн. до 1 155 635,36 грн. На підставі вказаного акту ГУ ДФС у Миколаївській області 05.03.2019 року було надано ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (93)» рішення, зокрема: рішення №0000541306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25.02.2019 року; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2019 року. Вважаючи, що ГУ ДФС у Миколаївській області порушило чинне законодавство при складанні податкових повідомлень-рішень, ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (93)», оскаржило дані дії до Миколаївського окружного адміністративного суду.
На підставі викладеного позивач просив: постанову про накладення адміністративного стягнення від 05.03.2019 року визнати неправомірною та скасувати, провадження по справі закрити, справу розглянути в порядку спрощеного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась надала до суду пояснення щодо позову та заяву, в якій у задоволенні позову просила відмовити та розглянути справу без її участі.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно ч.3 ст.288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення іншого органу (посадової особи) може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
26.02.2019 року головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Миколаївській області Юрмашевою Н.А. складено відносно посадової особи ОСОБА_1 - в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (93)», протокол №70 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого останній допустив порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, чим порушено п.2 ст.6, ч.5 ст.8, п.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ зі змінами та доповненнями, а саме: заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 30.09.2018 на загальну суму 1155635,36 грн. по акту перевірки від 18.01.2019 №79/14-29-13-06/08680543.
Вимогами ст.251 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення визнається джерелом доказів в справі за умови його відповідності вимогам ст.ст.254-256 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно посадової особи ОСОБА_1 - в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (93)» не відповідає вимогам ст.256 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема і нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Стаття 165-1 КУпАП в чинній редакції містить сім частин, кожна з яких передбачає відповідальність за різні правопорушення, проте в протоколі не вказано, порушення якої саме частини статті 165-1 КУпАП ставиться у вину посадовій особі ОСОБА_1 - в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (93)».
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення відносно посадової особи ОСОБА_1 - в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (93)» не відповідає вимогам закону, що має суттєве значення для вирішення справи.
Відповідно ч.1 ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Ст.277-2 ч.1 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.03.2019 року ГУ ДФС у Миколаївській області встановлено порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 30.09.2018 на загальну суму 1155635,36 грн., чим порушено п.2 ст.6, ч.5 ст.8, ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.
Факт порушення встановлено актом перевірки від 18.01.2019 року за №79/14-29-13-05/08680543, номер якого не співпадає з номером зазначеним у протоколі №70 про адміністративне правопорушення від 26.02.2019 року №79/14-29-13-06/08680543. За наслідками перевірки в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (93)» - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.165-1КУпАП та накладено штраф в розмірі 1360 грн.
Разом з тим, відповідачем не було надано суду акту проведеної перевірки, за результатами якого суд міг би дійти висновку про те, яке саме порушення було скоєно позивачем.
Стаття 268 КУпАП передбачає можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише за наявності у справі відомостей про належне повідомлення цієї особи про час і місце розгляду цієї справи та за відсутності її клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також, Відповідно до ст.283 КУпАП, постанова повинна містити зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Стаття 165-1 КУпАП в чинній редакції містить сім частин, кожна з яких передбачає відповідальність за різні правопорушення, проте в протоколі не вказано, порушення якої саме частини статті 165-1 КУпАП ставиться у вину посадовій особі ОСОБА_1 - в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (93)».
Таким чином, постанова про адміністративне правопорушення відносно посадової особи ОСОБА_1 - в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (93)» не відповідає вимогам закону (в ній не зазначена частина статті 165-1 КУпАП, яка ставиться у вину посадовій особі, зазначено акт перевірки від 18.01.2019 року за №79/14-29-13-05/08680543, що не відповідає номеру акту перевірки, зазначеному у протоколі №70 про адміністративне правопорушення від 26.02.2019 року), вона була винесена за відсутністю позивача та відповідачем по справі суду не надані відомості про належне повідомлення цієї особи про час і місце розгляду цієї справи та за відсутності її клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи те, що представник відповідача не надав до матеріалів справи доказів щодо належного сповіщення особи щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не в повній мірі з'ясував обставини у відповідності до ст.280 КУпАП, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, суд вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 05.03.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.165-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 1360 грн., а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ст.247 п.1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 5, 19, 20, 159, 160, 286 КАС України, ст.165-1, п.1 ч.1 ст.247, 268, 277, 277-2, ст. 280, ч. 1 ст. 288, ст. 293 КУпАП, суд
Позов ОСОБА_1 до першого заступника начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області Кучеренка Миколи Зауревича, третя особа - Головне управління ДФС у Миколаївській області, про визнання неправомірною та скасування постанови суб'єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову від 05.03.2019 року про накладення адміністративного стягнення на в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (93)» ОСОБА_1 у вигляді штрафу у сумі 1360.00 грн., винесену начальником Головного управління ДФС у Миколаївській області Кучеренком Миколою Зауревичем, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.165-1 КУпАП.
Провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до п'ятого апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: