Справа № 467/1288/19
2/467/532/19
про залишення позовної заяви без руху
06.11.2019 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства АП “Благодатненський птахопром”, ОСОБА_2 про стягнення коштів, процентів та інфляційних збитків,-
05 листопада 2019 року до Арбузинського районного суду Миколаївської області надійшла вказана позовна заява.
Проте, провадження за нею може бути відкрите на даний час, позаяк, вона не відповідає вимогам, що висуваються законом до оформлення позовних заяв нормами ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Тому, позивачу слід запропонувати усунути недоліки позовної заяви шляхом :
1) зазначення повного найменування відповідача - юридичної особи, позаяк, наразі невідомо що таке “АП Благодатненський птахопром” ( п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України);
2) зазначення відомостей щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору та відомостей про забезпечення доказів, якщо такі проводились ( п.п. 6,7 ч.3 ст. 175 ЦПК України) ;
3) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою ( за наявності) , зазначення щодо наявності у позивача чи іншої особи оригіналів письмових доказів, ксерокопії яких додано до позовної заяви ( п. 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України).
Крім того, позивачу слід запропонувати виконати вимоги ст. 177 ЦПК України.
Так, відповідно до вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
При цьому слід звернути увагу позивача на те, що згідно ч.2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
У свою чергу, ч. 4 ст. 95 ЦПК України передбачає, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Сам же порядок засвідчення копій документів визначено Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 року).
Зокрема, напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії, а не «Копія вірна» із самими лише підписом невідомої особи, як має місце у даному випадку.
До того ж, надані позивачем ксерокопії судових рішень не засвідчені у порядку, встановленому нормами Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що затверджена наказом Державної судової адміністрації України 17.12.2013 № 173.
При цьому, вже вкотре слід наголосити, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку, у той час, як суд не має права самостійно збирати докази за позивача.
Та у цьому випадку, позивачем до позовної заяви додано не належним чином засвідчені ксерокопії документів, що однозначно не відповідає нормі ч.1,5 ст. 177 ЦПК України.
За таких умов, з огляду на те, що такі суттєві недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження у справі, позивачу належить запропонувати усунути їх у спосіб, що вказаний вище.
Однак, наразі позовна заява подана без додержання зазначених вище вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.
Згідно положень ч.2 ст. 185 ЦПК України строк усунення недоліків визначається суддею і не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тож, позивачу слід запропонувати усунути вказаний в ухвалі недолік у спосіб, що у ній визначений, протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, оскільки усунення такого роду недоліків не вимагає значної витрати часу.
При цьому, слід виходити із того, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.
Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо немає розумної пропорційності між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. згадане рішення у справі «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), пункт 78) ( п. 41 рішення ЄСПЛ у справі «Абрамова проти України», (Заява № 41988/08)).
Інакше кажучи, позивач зобов“язаний оформити своє звернення до суду відповідно до вимог національного закону, у той час, як залишення його заяви без руху через наявність вказаних вище недоліків не суперечить п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( Рим, 04.ХІ.1950 р.)
Тому, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 258, 259- 261, 294 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства АП “Благодатненський птахопром”, ОСОБА_2 про стягнення коштів, процентів та інфляційних збитків- залишити без руху.
Запропонувати позивачу не пізніше 5 (п'яти) днів з дня отримання копії цієї ухвали усунути виявлені недоліки, у спосіб, що визначений в ухвалі, інакше позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню йому.
Роз'яснити позивачу, що якщо він відповідно до цієї ухвали виконає вимоги ст. ст.175,177 ЦПК України у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, то позовна заява вважається поданою у день первісного її подання до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.В. Явіца