Справа № 127/30067/19
Провадження 2/127/4310/19
06 листопада 2019 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову, -
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та державного реєстратора комунального підприємства «Агентство реєстраційних послуг» Козловського Миколи Сергійовича про визнання недійсним правочину про державну реєстрацію права власності та скасування запису про державну реєстрацію права власності.
Разом із позовною заявою, 05.11.2019 представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову в порядку і на підставі положень ст.ст. 149 та 152 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та державного реєстратора комунального підприємства «Агентство реєстраційних послуг» Козловського Миколи Сергійовича про визнання недійсним правочину про державну реєстрацію права власності та скасування запису про державну реєстрацію права власності, який аргументований тим, що відповідачами порушено її право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . На даний час позивачка не може потрапити до квартири, де залишились її речі. Крім того, відповідачем було знято позивачку з реєстрації за вищевказаною адресою. Представником ТОВ «Кей-Колект» було повідомлено представника позивача про те, що на дану квартиру вже є покупці. У ТОВ «Кей-Колект» є інтерес не в наявності у нього права власності на дане нерухоме майно, а в погашенні заборгованості позичальника, а тому товариство має намір продати дану квартиру. Дії працівників банку мають протиправний характер, так як позивача фактично виселено з квартири без рішення суду, протиправно позбавлено доступу до її житла, її речей та документів. Невжиття заходів забезпечення позову значно утруднить чи взагалі унеможливить виконання рішення суду, адже у випадку наступного відчуження квартири відповідачем, на якого оформлено право власності на цю квартиру, позивачу для відновлення її прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, не виключено, що доведеться подавати позови й до інших осіб, до яких може перейти право власності на спірну квартиру.
Вищевикладене й стало підставою для звернення представника позивача до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони нотаріусам, органам державної реєстрації прав вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією (перереєстрацією) прав власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду, а також шляхом заборони ТОВ «Кей-Колект» вчиняти будь-які дії щодо даної квартири, в тому числі відчужувати її третім особам, самостійно входити до квартири, змінювати замки, встановлювати охоронну сигналізацію, перешкоджати ОСОБА_2 у користуванні квартирою.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, судом не встановлено необхідності у виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням, а також не встановлено необхідності призначення заяви про забезпечення позову до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.
Згідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.
Суд, розглянувши вищезазначену заяву, враховуючи обґрунтування представника позивача, приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову, враховуючи, що вимоги про забезпечення позову подані з додержання вимог встановлених ст. 151 ЦПК України.
При цьому судом враховано, що хоча заява про забезпечення позову не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, однак це не суперечить вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, з огляду на те, що ч. 1 ст. 154 ЦПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Однак, розглянувши заяву, суд прийшов до висновку про її часткове задоволення, враховуючи наступне.
Представником позивача в заяві про забезпечення позову зазначено причини, у зв'язку з чим потрібно забезпечити позов. Заходи забезпечення позову частково відповідають заявленим вимогам, в частині безпосередньо зв'язані з предметом спору, є в частині співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний кодекс України враховує принцип рівноправ'я сторін у процесі і забезпечує захист інтересів, в тому числі, відповідачів.
Судом перевірено аргументованість вимог про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Однак, відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом. Так, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпеченняпозову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд вважає, що заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Кей-Колект» вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_1 , в тому числі самостійно входити до квартири, змінювати замки, встановлювати охоронну сигналізацію, перешкоджати ОСОБА_2 у користуванні квартирою є неспівмірними і порушуватимуть інститут права власності.
Поняття права власності визначено ст. 316 ЦК України, згідно якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а у відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Ніхто не може бути позбавлений його чи обмежений у його здійсненні, відповідно до ст. 321 ЦК України.
Вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може призвести до порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи мирно володіти своїм майном.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони ТОВ «Кей-Колект» вчиняти певні дії.
Суд вважає, що невжиття вищевказаного заходу забезпечення позову не може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви в частині вимог щодо забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Кей-Колект» вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_1 , в тому числі самостійно входити до квартири, змінювати замки, встановлювати охоронну сигналізацію, перешкоджати ОСОБА_2 у користуванні квартирою, оскільки такі вимоги є необґрунтованими.
Водночас судом враховано, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому судом враховується чи не призведе невжиття заявленого представником позивача заходу забезпечення позову шляхом заборони нотаріусам, органам державної реєстрації прав вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією (перереєстрацією) прав власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Також судом прийнято до уваги, що предметом спору, зокрема є правомірність правочину щодо нерухомого майна, тобто позивачем оспорюється право власності на нерухоме майно, а за загальним правовим наслідком недійсності правочину (ст. 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у зв'язку із вчиненням особами нікчемного правочину та внаслідок визнання його недійсним, зокрема з ініціативи суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, суд прийшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти дії щодо проведення державної реєстрації (перереєстрації) прав власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , тобто у спосіб визначений п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
На час вирішення питання про забезпечення позову судом не встановлено обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України для застосування зустрічного забезпечення.
На виконання вимог ч. 2 ст. 157 ЦПК України, оскільки суд не може ідентифікувати осіб, яких стосується виконання заходів забезпечення позову, зважаючи на розширене коло таких суб'єктів, суд вважає за необхідне доручити виконання даного судового рішення ДВС.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-154, 157 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , подану від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову - задовольнити частково.
Забезпечити позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та державного реєстратора комунального підприємства «Агентство реєстраційних послуг» Козловського Миколи Сергійовича про визнання недійсним правочину про державну реєстрацію права власності та скасування запису про державну реєстрацію права власності шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти дії щодо проведення державної реєстрації (перереєстрації) прав власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Копію ухвали направити для відома ОСОБА_2 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та державному реєстратору комунального підприємства «Агентство реєстраційних послуг» Козловському Миколі Сергійовичу.
Виконання ухвали суду доручити Центральному відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (місцезнаходження: м. Вінниця, вул.. Соборна, буд. 15-А) та негайно направити для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області або до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ЄДРПОУ 37825968, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус «В», каб. 402.
Державний реєстратор комунального підприємства «Агентство реєстраційних послуг» Козловський Микола Сергійович, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Пушкіна, буд. 1.
Суддя: