Справа №127/31241/13-к
Провадження №1-кп/127/20/17
05 листопада 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2013 р. за № 12013010380000261 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5 ,
Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 331 КПК України суд поставив на обговорення питання щодо доцільності продовження строку застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вважає доцільним продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений тривалий час ухилявся від суду, немає постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків, непрацевлаштований, раніше неодноразово судимий. Обвинувачений може ухилятися від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 при вирішенні даного питання поклалися на розсуд суду.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Частиною 3 ст. 331 КПК України встановлено, що суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, офіційно не працевлаштований, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, у м. Вінниці з 2013 року не проживав, а отже, немає стійких соціальних зв'язків. Крім того, суд враховує, що 23.12.2013 р. та 13.06.2018 р. Вінницьким міським судом Вінницької області було оголошено розшук обвинуваченого.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.07.2018 року до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.07.2018 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 28.09.2018 року включно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.09.2018 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 24.11.2018 року включно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2018 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 19.01.2019 року включно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.01.2019 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 16.03.2019 року включно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.03.2019 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 12.05.2019 року включно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.05.2019 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 06.07.2019 року включно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.07.2019 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 02.09.2019 року включно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.07.2019 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 21.09.2019 року включно.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2019 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 17.11.2019 року включно.
Суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, а також те, що в разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.
При цьому суд, враховучи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, встановлені під час судового розгляду, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження та ухилятися від суду.
Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 314 КПК України, -
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, починаючи з 05.11.2019 року до 03.01.2020 року включно.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя