Справа № 127/29418/19
Провадження № 2/127/4204/19
06 листопада 2019 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки в натурі та припинення права спільної часткової власності,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки в натурі та припинення права спільної часткової власності.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме:
- в позовній заяві зазначено ціну позову, яка не відповідає дійсній вартості спірного майна (вартість нерухомого майна вказано станом на 2016 рік);
- позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини в позовній заяві, зокрема, що сторонами (позивачем та відповідачами) здійснено фактичний розподіл будинку та господарських споруд, утворено окремі входи та приміщення сторонами переобладнано в окремі кімнати;
- позивачем не зазначено доказів щодо технічної можливості виділення в натурі його частки у спільній власності на об'єкт нерухомого майна;
- позовна заява не містить викладення обставин та зазначення доказів на їх підтвердження чи постійно співвласники проживають в будинку, порядок фактичного користування приміщеннями в будинку позивачем та відповідачами;
- позовна заява не містить викладення обставин чи не відбулося раніше, з попереднім власником ОСОБА_4 та відповідачами, рішення про розподіл спірного будинку в натурі або про визначення порядку користування ним, якщо мав місце, то в якій формі; мотиви, що спонукають позивача звернутися до суду;
- позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- позовна заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
За змістом п.9 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Згідно із п.10 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог.
Однак позивач в позовній заяві зазначив вартість спірного нерухомого майна та ціну позову, виходячи з відомостей вказаних в технічному паспорті, тобто станом на 2016 рік, що не відповідає дійсній вартості нерухомого майна на момент пред'явлення позову.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358 .
У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Також, згідно вимог даної Постанови, оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму 1 «Оцінка об'єктів у матеріальній формі» і напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності»
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Однак, матеріали позовної заяви не містять звіту про оцінку майна заявленого в позовній заяві, яким би підтверджувалась ціна позову.
Отже, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не в повному розмірі сплачено судовий збір.
З квитанції № ПН218387С1 від 25.10.2019 року позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 заявлено дві позовні вимоги: виділ частки в натурі (майновий характер) та припинення права спільної часткової власності (немайновий характер).
Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9605,00 грн.
Відповідно до п. 1.2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір з розрахунку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768 грн. 40 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Враховуючи положення вказаної вище статті, на момент пред'явлення позивачем даного позову встановити точну його ціну неможливо, тому попередній розмір судового збору за вимогу майнового характеру становитиме 9605,00 грн., тобто максимальний розмір судового збору.
Отже, позивачу слід доплатити судовий збір, з урахуванням вже сплаченої суми, в розмірі 9605,00 грн. за реквізитами: Отримувач коштів: УК у м.Вінниці/м.Вінниця/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38054707, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA918999980000031217206002002, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа), та надати суду оригінал платіжного документу.
Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, -
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки в натурі та припинення права спільної часткової власності - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків до 11.11.2019 року, але не більше ніж п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, про що повідомити позивача.
В разі невиконання вказаних недоліків, дана позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: