Р І Ш Е Н Н Я№ 127/25212/19
01 листопада 2019 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,
секретар - Суслова М.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шиманського В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, процентів, 3% річних,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, процентів, 3% річних, мотивуючи його тим, що 08.04.2016 р. вони з відповідачем уклали договір позики, за яким ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 отримав в позику 4130,00 дол. США. На підтвердження укладення зазначеного договору ОСОБА_2 написав розписку, якою зобов'язався повернути гроші до 14.09.2016 р. Відповідач зобов'язання за договором позики не виконав, борг в розмірі 4130,00 дол. США, що еквівалентно 103332,60 грн станом на 10.09.2019 р., не повернув. Просить стягнути з ОСОБА_2 103332,60 грн боргу за договором позики від 08.04.2016 р., 9263,40 грн - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, 48365,91 грн - проценти за користування позикою згідно ст. 1048 ЦК України.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шиманський В.М. позов підтримав за викладених у позовній заяві обставин, просить його задоволити, не заперечує щодо стягнення заборгованості згідно офіційного курсу НБУ, встановленого станом на день розгляду справи - 01.11.2019 р.
Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. (а.с. 26, 27)
З'ясувавши думку представника позивача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача відповідно до гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до розписки від 08.04.2016 р. відповідач ОСОБА_2 позичив у позивача ОСОБА_1 гроші в розмірі 4130,00 дол. США на строк до 14.09.2016 р. (а.с. 22 - оригінал розписки).
Згідно ст. 1047 ч. 2 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Ст. 204 ЦК України встановлена презумпція дійсності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, позивачем надано оригінал письмового доказу - розписку позичальника (відповідача) про позику від 08.04.2016 р., яка згідно ст. 1047 ч. 2 ЦК України може бути представлена на підтвердження укладення договору позики та його умов, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, в зв'язку з цим, наданий позивачем доказ - розписка від 08.04.2016 р. є належним і допустимим доказом у зазначених спірних правовідносинах, його достовірність стороною відповідача не спростована.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 545 ч. 2 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові.
Наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно з положеннями ст. 545 ЦК України вказує на те, що зобов'язання з повернення позики позичальником не виконано (постанова Верховного Суду від 15.04.2019 р. у справі №308/4387/15-ц).
Згідно ст. 1049 ч. 1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст. 1048 ЦК України).
Згідно ст. 1050 ч. 1 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ч. 2 ЦК України).
Відповідно до ст. 524 ч. 2 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ст. 533 ч. 3 ЦК України).
З розписки від 08.04.2016 р. вбачається, що ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4130,00 дол. США.
Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" №14 від 18.12.2009 р. передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду потрібно у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Станом на 01.11.2019 р. Національним банком України встановлено курс гривні щодо долара США: 1 дол. США становить 24,82 грн. (а.с. 30)
На а.с. 29 - розрахунок процентів за період з 15.09.2016 р. по 10.09.2019 р. в розмірі 47979,09 грн, 3 % річних за період з 15.09.2016 р. по 10.09.2019 р. в розмірі 9183,00 грн.
За договором позики відповідач ОСОБА_2 борг позивачу не повернув. Сума боргу за договором позики становить 102506,60 грн (еквівалентно 4130,00 дол. США за курсом Нацбанку України станом на 01.11.2019 р.), 47979,09 грн - проценти, 9183,00 грн - 3% річних.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов'язань, зокрема, позики, встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконав умови договору щодо повернення позики, тому права позивача підлягають захисту.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 1596,73 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 1046-1050, 204, 524, 545, 625 ЦК України,
ст.ст. 13, 77-79, 89, 141, 263-265, 268, гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 08.04.2016 р. в розмірі 102506 (сто дві тисячі п"ятсот шість) грн 60 к., 47979 (сорок сім тисяч дев"ятсот сімдесят дев"ять ) грн 09 к. - процентів, 9183,00 (дев"ять тисяч сто вісімдесят три) грн - 3% річних, а також стягнути 1596,73 грн судового збору.
В решті позову відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 (остання відома адреса).
Повне рішення виготовлено 06.11.2019 р.
Суддя О.О.Венгрин