01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77
Іменем України
"21" грудня 2009 р. Справа № 21/217-09
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом СПД ОСОБА_1
до СПД ОСОБА_2
про стягнення 90598,75 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_3 (довіреність від 24.09.2009р.)
від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність від 01.07.2009р.)
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі-ФОП ОСОБА_2/відповідач) про стягнення 90 598,75 грн., з яких: 55 144,40 грн. заборгованості за договором №17/07 від 01.11.2007р., 12 879,78 грн. пені та 22 574,57 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2009р. порушено провадження у справі №21/217-09 та призначено справу до розгляду на 28.09.2009р.
28.09.2009р. та 26.10.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надходили клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначені клопотання судом задоволені.
Ухвалами господарського суду Київської області від 28.09.2009р., 14.10.2009р., 26.10.2009р., 11.11.2009р., 02.12.2009р. та 09.12.2009р. розгляд даної справи відкладався на 14.10.2009р., 26.10.2009р., 11.11.2009р., 25.11.2009р., 09.12.2009р. та 21.12.2009р. відповідно.
02.11.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 155 482,43 грн., з яких: 86 206,00 грн. заборгованості за договором №17/07 від 01.11.2007р., 47 409,70 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 21 866,73 грн. інфляційних втрат. Зазначені уточнення судом прийняті.
В судовому засіданні 25.11.2009р. оголошувалась перерва до 02.12.2009р.
21.12.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі позовних вимог.
Оскільки, позивачем в клопотанні не надано обґрунтування в чому саме не вжиття зазначеного заходу по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у відповідності до ст. 66 Господарського кодексу України, судом у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.
В судовому засіданні 21.12.2009р. представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Києво-Святошинським районним судом справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.
Оскільки, відповідачем в клопотанні не надано обґрунтування в чому саме полягає неможливості розгляду даної справи до вирішення Києво-Святошинським районним судом вищезазначеної справи у відповідності до ст. 79 ГПК України, судом у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.11.2007р. між ФОП ОСОБА_1 (далі-орендар) та ФОП ОСОБА_2 (далі-суборендар) укладено договір суборенди №17/07 (далі-Договір).
Пунктами 1.1, 1.1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.5, 6.3.2, 3.7.1 та 13.1 Договору визначено, що орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення у торговому центрі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (далі-приміщення) згідно до поверхового плану, який є невід'ємною частиною цього договору.
Приміщення знаходиться у користуванні орендаря на підставі договору оренди №16п від 25.10.2007р., яким передбачено право орендаря здавати приміщення в суборенду.
Вступ суборендаря у користування приміщенням настає одночасно із підписанням сторонами Акту прийому-передачі приміщення.
Строк суборенди: з моменту підписання Акту прийому-передачі приміщення до 30.10.2009р.
Орендна плата сплачується суборендарем у розмірі 17 550,00 грн. без ПДВ за місяць.
Орендна плата сплачується суборендарем щомісячно, авансовим платежем до 25-го числа попереднього місяця з урахуванням встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції за місяць, що передує місяцю, в якому здійснюється платіж.
Для забезпечення виконання суборендарем зобов'язань по оплаті платежів, передбачених Договором, або відшкодування можливих збитків та шкоди, суборендар сплачує суму рівну розміру орендної плати за два календарних місяці, яка буде зарахована за останні 2 місяці оренди.
За домовленістю сторін за рахунок коштів, що суборендар перераховує орендарю, грошові зобов'язання суборендаря погашаються у наступній черговості: у першу чергу -поповнення внесеної попередньої орендної плати.
Суборендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити на рахунок орендаря орендну плату та інші передбачені цим договором платежі.
Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
На виконання умов Договору, 01.11.2007р. між сторонами укладено Акт прийому-передачі орендованого приміщення.
Крім того, між сторонами укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони погодили, що орендна плата за грудень місць буде складати 1,00 грн., за січень 2008р. -17 550,00 грн., за лютий та березень 2008р. -26 325,00 грн.
За період дії Договору, позивачем нарахована орендна плата за період з листопада 2007р. по червень 2008р. та з вересня 2009р. по жовтень 2009р., що в сумі становить 175 501,00 грн.
Проте, відповідач свої обов'язки за Договором, в частині своєчасної сплати орендної плати, належним чином не виконав, сплативши 89 295,00 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 86 206,00 грн.
Сплачені кошти, у відповідності до п. 3.7.1 були зараховані в якості сплати орендної плати за вересень-жовтень 2009р., листопад 2007р.-січень 2008р. та частково за лютий 2008р.
Факт часткової сплати відповідачем орендної плати підтверджується прибутковими касовими ордерами позивача від 01.11.2007р. на суму 17 551,00 грн., від 10.12.2007р. на суму 17 550,00 грн., 20.01.2008р. на суму 9 422,00 грн., від 15.02.2008р. на суму 9 672,00 грн., від 20.03.2008р. на суму 17 550,00 грн., від 21.04.2008р. на суму 17 550,00 грн. Копії зазначених ордерів містяться в матеріалах справи.
У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 86 206,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати згідно Договору за лютий-червень 2008р.
Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами статей 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Водночас, відповідач заперечує проти позову з посиланням та той факт, що на виконання умов Договору ним було сплачено 152 528,42 грн. орендної плати, а тому сума заборгованості має становити 22 972,58 грн.
Зазначені посилання оцінюються судом критично з огляду на наступне.
Приписами ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проте, на вимогу суду, відповідачем так і не були надані докази, а саме первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт сплати ним орендної плати згідно Договору в розмірі 152 528,42 грн.
Наданий же відповідачем, як доказ сплати 152 528,42 грн. орендної плати за Договором, односторонній акт звірки взаєморозрахунків, судом не приймається, оскільки зазначений Акт не є належними доказам по справі у розумінні ст. 43 ГПК України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи викладене, розгляд даної справи здійснювався за наявними у ній матеріалами.
Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив орендну плату, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 86 206,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати згідно Договору за лютий-червень 2008р. підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем строків сплати орендної плати (до 25-го числа попереднього місяця) позивачем нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами за періоди: з 26.01.2008р. по 26.10.2009р. на 7 231,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за лютий 2008р. в розмірі 4 339,69 грн., з 26.02.2008р. по 26.10.2009р. на 26 325,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за березень 2008р. в розмірі 15 482,88 грн., з 26.03.2008р. по 26.10.2009р. на 17 550,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за квітень 2008р. в розмірі 9 663,07 грн., з 26.04.2008р. по 26.10.2009р. на 17 550,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за травень 2008р. в розмірі 9 215,90 грн., з 26.05.2008р. по 26.10.2009р. на 17 550,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за червень 2008р. в розмірі 8 708,16 грн., а всього позивач просить суд стягнути з відповідача 47 409,70 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 3 ст. 198 ГК України встановлено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що в разі прострочення суборендарем сплати орендної плати та інших платежів, передбачених положеннями цього договору, останній сплачує орендарю відповідно до ст. 536 ЦК України та ст. 198 ГК України проценти за користування чужими коштами у розмірі трьох облікових ставок НБУ.
Оскільки арифметично вірний розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, обрахованих судом за вищезазначений період становить 46 973,80 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 47 409,70 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами підлягає частковому задоволенню в розмірі 46 973,80 грн.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 21 866,73 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди: з 26.01.2008р. по 26.10.2009р. на 7 231,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за лютий 2008р., з 26.02.2008р. по 26.10.2009р. на 26 325,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за березень 2008р., з 26.03.2008р. по 26.10.2009р. на 17 550,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за квітень 2008р., з 26.04.2008р. по 26.10.2009р. на 17 550,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за травень 2008р., з 26.05.2008р. по 26.10.2009р. на 17 550,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за червень 2008р.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вищезазначений період становить 19 872,13 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 21 866,73 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 19 872,13 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 43 44, 49, 75, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 536, 625, 762, 774 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173, 193, 198, 283 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03148, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 86 206 (вісімдесят шість тисяч двісті шість) грн. 00 коп. заборгованості, 46 973 (сорок шість тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 80 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 19 872 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 13 коп. інфляційних втрат, 1 530 (одну тисячу п'ятсот тридцять) грн. 52 коп. державного мита та 307 (триста сім) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Рішення підписане 28.12.2009р.