Справа № 142/925/19
Провадження № 2/142/539/19
(про відмову у відкритті провадженняу справі)
06 листопада 2019 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши позовну заявуОСОБА_1 , який проживає в с. Козлівка Піщанського району Вінницької області, ОСОБА_2 , який проживає в с. Козлівка Піщанського району Вінницької області, ОСОБА_3 , яка проживає в с. Козлівка Піщанського району Вінницької області, ОСОБА_4 , який проживає в с. Козлівка Піщанського району Вінницької області, до Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області, що знаходиться в АДРЕСА_1 Піщанського району Вінницької області, вул АДРЕСА_2 Шкільна АДРЕСА_3 1, про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання вчинити дії, та додані до неї матеріали, -
04 листопада 2019 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання вчинити дії. У вказаному позові позивачі просять суд визнати протиправними та скасувати рішення 31 сесії 7 скликання Чорноминської сільської ради, Піщанського району Вінницької області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектарів кожному, на території Чорноминської сільської ради ,Піщанського району, Вінницької області та зобов'язати Чорноминську сільську раду, Піщанського району, Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та надати їм дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектара кожномуна території Чорноминської сільської ради , Піщанського району, Вінницької області. В обгрунтування позовних вимог вказують, що реалізуючи своє законне право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, вони звернулися до Чорноминської сільської ради, Піщанського району, Вінницькій області із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,00 га,кожному, із земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, розташованої на території Чорноминської сільської ради, Піщанського району, Вінницької області, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523283400:01;002:0511, котра довгий час не використовується і перебуває в занедбаному стані,заростає бур'янами та іншою дикою рослинністю. Рішенням 31 сесії 7 скликання Чорноминської сільської ради від 16 травня 2019 року їм відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою із тих підстав,що зазначена земельна ділянка перебуває у комунальній власності, використовується для потреб територіальної громади для сінокосіння та випасання худоби. Позивачі вважають, що реалізуючи своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відповідно до вимог ст..ст.116,118,121 ЗК України, у спосіб передбачений чинним законодавством, вони звернулись до компетентного органу , але останній, в порушення вимог чинного законодавства, ст..19 Конституції України, ст..24 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» діяв в спосіб,що не передбачений чинним законодавством та Конституцією України, тому за захистом та відновленням своїх прав вони змушені звертатись до суду.
Дослідивши подану позовну заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на наступне.
У частині третійстатті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першоюстатті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Разом з тим, відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень .
У даному випадку суть спірних правовідносин полягає в оспорюванні правомірності ухвалених рішень, речового права або спору щодо такого права позивача чи інших осіб на цю земельну ділянку немає, оскаржуване рішення ще не реалізовано (не вичерпало свою дію), а право особи на земельну ділянку на підставі цього рішення ще не виникло.
Виникнення спірних правовідносин зумовлено протиправними діями/рішеннями відповідачів під час вирішення питань, які за законодавчими приписами належать до їх виключної компетенції, а тому законність таких дій/рішень (бездіяльності) органу місцевого самоврядування підлягає перевірці адміністративним судом.
За змістом положеньстатті 122 Земельного кодексу України(далі ЗК України) вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
У разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (частина другастатті 123 ЗК України).
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частини десята, тринадцята та чотирнадцятастатті 123 ЗК України).
Конституційний Суд України у рішенні від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першоїстатті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г'статті 12 ЗК України, пункту 1 частини першоїстатті 17 КАС України вирішив, що: положення пунктів «а», «б», «в», «г'статті 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення статті 19 КАС Українистосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно зі статтею 151-2 Конституції України Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Дана позиція узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 березня 2018 року справа № 536/233/16, провадження № 14-5зц18.
Крім того, 28 листопада 2018 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 826/5735/16 (провадження № 11-986апп18). Велика Палата Верховного Суду відзначила, що спірні правовідносини у цій справі є аналогічними тим, яким вона вже надала оцінку у постанові від 30 травня 2018 р., переглядаючи справу № 826/5737/16 між цими ж сторонами, а підстав для відступлення від наведених у зазначеному рішенні висновків, не встановлено.
Зокрема, у згаданому рішенні Велика Палата встановила, що предметом спору в цій справі є рішення Міськради про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Питання, пов'язаного з визнанням права власності на земельну ділянку та оспорюванням права власності інших осіб, у позивача не виникало. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з неправомірністю його прийняття.
Отже, Велика Палата дійшла висновку, що Міськрада під час прийняття спірного рішення про відмову позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність здійснювала владні управлінські функції, оскільки в цих правовідносинах орган місцевого самоврядування реалізовував свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
Згідно положень ч. 2, ч. 3 ст. 186 ЦПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
На підставі наведного, суд приходить до висновку, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки її розгляд має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження по справі не може бути відкрито.
Відповідно до ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
В статті 20 КАС України передбачено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів. Зокрема, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
В частині 2 статті 186 КАС України закріплено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Таким чином, розгляд даної позовної заяви відноситься до предметної підсудності окружного адміністративного суду, якийм являється Вінницький окружний адміністративний суд.
Керуючисьст.ст.186, 258, 260, 261, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовомОСОБА_1 , який проживає в с. Козлівка Піщанського району Вінницької області, ОСОБА_2 , який проживає в с. Козлівка Піщанського району Вінницької області, ОСОБА_3 , яка проживає в с. Козлівка Піщанського району Вінницької області, ОСОБА_4 , який проживає в с. Козлівка Піщанського району Вінницької області, до Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області, що знаходиться в АДРЕСА_4 . АДРЕСА_1 Піщанського району Вінницької області, вул. Шкільна АДРЕСА_3 1, про визнання протиправним рішення орагну місцевого самоврядування, зобов'язання вчинити дії,
Роз'яснити позивачам, що відповідно до положень ч. 5 ст.186 ЦПК України, вони вправі звернутися з вказаним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі невідкладно надіслати позивачу із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: