Справа № 149/2744/19
Провадження №2-а/149/65/19 Номер рядка звіту 19
06.11.2019 року Хмільницький міськрайонний суд в складі:
головуючого судді Вергелеса В.О.,
за участю секретаря Лисої В.В.,
розглянувши у місті Хмільнику у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Верича Сергія Сергійовича, УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
До Хмільницького міськрайонного суду надійшла позовна заява про скасування постанови серії ЕАК № 1626833 від 15.10.2019 року.
Позивач ОСОБА_1 обгрунтовує свої вимоги тим, що 15.10.2019 року, інспектором роти № 1 БУПП у Вінницькій області ДПП Веричем С.С. була винесена постанова про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень за порушення п. 22 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ст. 132-1 КУпАП. Позивач вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням вимог законодавства. Він порушення ПДР не вчиняв. Свою вину у скоєнні правопорушення позивач не визнає, вважає, що працівником поліції порушено вимоги ст. 258 КУпАП, так як у постанові про притягнення його до відповідальності не міститься жодного доказу порушення ним правил дорожнього руху. Інспектор не врахував його пояснення. Також при складанні постанови інспектор Верич С.С. не роз'яснив права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, відповідно до яких він, як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, мав зокрема право знайомитись з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, чим фактично його таких прав позбавили.
Ухвалою суду від 25.10.2019 року відкрито провадження у справі та роз"яснено відповідачам право на подання відзиву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
01.11.2019 року до суду надійшов відзив Департаменту патрульної поліції в особі представника Д. Химича на адміністративний позов, в якому зазначено, що під час патрулювання 15.10.2019 року на а/д М-12 "Стрий-Тернопіль- Кропивницький-Знам'янка" 352 км, інспектором роти № 1 БУПП у Вінницькій області ДПП Веричем С.С. було зупинено вантажний сідловий тягач DAF CF85.460, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_1 перевозив небезпечний вантаж паливо дизельне моторне із залишками небезпечного вантажу на цистерні та з невірно заповненим транспортним документом ( товарно-транспортною накладною), чим порушив п. 22.5 України та п. 4.5.8 і 9.2 додатка А до ДОПНВ. Встановивши всі обставини правопорушення, інспектором було прийнято рішення притягнути водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАК № 1626833 за ст. 132-1 КУпАП. Посилаючись на п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію", п. 1.9 ПДР України, ст. 1 Закону України "Про дорожній рух", ст. 32 ЗУ "Про національну поліцію", п. 4.3.2.3.5 положення А ДОПНВ, п. 22.5 ПДР України; наказ Міністерства внутрішніх справ від 04.08.2018 № 656 "Про затвердження Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів", просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Беручи до уваги, що сторони повідомлені про розгляд справи в порядку ст. 268 КАС України, клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надійшло, сторонами подано заяви по суті справи, передбачені ст. 269 КАС України, розгляд справи проводився у спрощеному провадженні без виклику сторін, що також відповідає вимогам ч. 1 ст. 286 КАС України.
Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
15.10.2019 року інспектором 1-ї роти 1-го батальону УПП у Вінницькій області ДПП Веричем С.С. винесено постанову серії ЕАК № 1626833 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. З вказаної постанови вбачається, що водій ОСОБА_1 15.10.2019 року о 13:02:45 годині в смт Літин, на а/д М-12 "Стрий-Тернопіль- Кропивницький-Знам'янка" 352 км, вантажним сідловим тягачем DAF CF85.460, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом-цистерною д.н.з. НОМЕР_2 , перевозив небезпечний вантаж паливо дизельне моторне із залишками небезпечного вантажу на цистерні та з невірно заповненим транспортним документом (товарно-транспортною накладною), чим порушив п. 22.5 України та п. 4.5.8 і 9.2 ДОПНВ.
Як вбачається з вказаної постанови, до неї не додаються, а також у ній відсутні посилання на будь-які докази порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України та Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, статтею 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, а у відповідності до п. 22 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Разом з тим, КУпАП регулюється і порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення.
Згідно з вимогами КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності; завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачами у справі не надано жодного доказу про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 132-1 КУпАП та доказів на підтвердження правомірності своїх дій при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії серії ЕАК № 1626833 від 15.10.2019 року.
Так як відповідачі не довели перед судом правомірності свого рішення, не надали суду належних та допустимих доказів, якими доводиться вина та факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, то суд приходить до висновку про задоволення позову та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Скасовуючи постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд також виходить з того, що, як вбачається з постанови серії ЕАК № 1626833, підставою для її винесення, відповідно до її змісту, слугувало те, що позивач порушив п. 22 ПДР України. Разом з тим, вказаний пункт містить шість підпунктів, втім який з них конкретно порушив позивач у цій постанові не зазначено, що позбавляє суд можливості встановити, які конкретно, визначені ПДР України порушення правил дорожнього руху, допустив позивач. Посилання відповідача ОСОБА_2 у оспорюваній постанові на порушення позивачем п. 4.5.8 та 9.2 ДОПНВ є безпідставним, так як Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) у самій угоді не містить пунктів 4.5.8 та 9.2.
Статтею 1, частиною 2 статті 3 Конституції України визначено, що Україна проголошена демократичною, правовою державою, в якій права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
За частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як встановлено судом, відповідачем інспектором роти № 1 УПП у Вінницькій області ДПП Веричем С.С. рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, зокрема КУпАП, необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, що тягне за собою його скасування.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право;
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132-1,251,280,268 КУпАП, ст. ст. 1,2,72-77, 241-246,258-263,268,269, 286,293,297 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1626833 від 15.10.2019 року, винесену інспектором 1-ї роти 1-го батальону УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Веричем Сергієм Сергійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Вергелес В.О.