Справа № 136/1983/17
провадження № 2/136/144/18
Іменем України
"24" жовтня 2019 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Кривенка Д. Т.
за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,
учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД",
представник відповідача - Майданюк Сергій Павлович ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ Держгеокадастру у Липовецькому районі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ Держгеокадастру у Липовецькому районі про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, -
У грудні 2017 року до суду звернувся ОСОБА_4 через представника із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Сімекс - Агро» ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ Держгеокадастру у Липовецькому районі про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною.
Підставність позову обгрунтовано тим, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ВН №052892 ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки, площею 2,4026 га, цільове призначення землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області.
05.01.2005 між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн «Сімекс - Агро» було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, строком на 10 років без визначення дати його закінчення. 27.05.2007 договір був зареєстрований у Вінницькій філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що внесено запис за №040782600362 від 27.05.2007.
У 2017 році, по закінченню строку дії договору, ОСОБА_4 звернувся до відповідача про повернення належної йому земельної ділянки, не бажаючи продовжувати дію договору. Утім відповідачем йому було повідомлено про наявність додаткової угоди до основного договору оренди землі, строк дії договору визначено у 20 років та проведено її державну реєстрацію 05.08.2010 в Липовецькому відділі Вінницької філії ДП «Центр ДЗК» за №041004400042.
Ураховуючи те, що ОСОБА_4 останній договір не підписував та не передавав земельну ділянку відповідачу в оренду, тобто було відсутнє його волевиявлення на настання певних юридичних наслідків за правочином, вказане стало підставою для звернення до суду із даним позовом, в якому представник просить суд визнати оскаржуваний договір недійсним.
У визначений судом строк відповідачем було подано відзив, відповідно до якого він просив суд відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що вказаний позов є безпідставним незаконним та необґрунтованим, оскільки з часу укладення основного договору 05.01.2005 по даний час відповідач є законним користувачем належної ОСОБА_4 земельної ділянки та належним чином виконує усі зобов'язання взяті за умовами Договору оренди та додаткової угоди до нього. У договорі оренди та у додатковій угоді в розділі "Підписи сторін" в графі "Орендодавець" містяться підписи, які належать власнику земельної ділянки ОСОБА_4 , що свідчить про те, що ним, ОСОБА_4 , власноруч здійснено підписання Додаткової угоди від 2010 р. до договору оренди землі, а тому на дату підписання Договору оренди та Додаткової угоди, волевиявлення орендодавця відповідало його внутрішній волі. При цьому, Додатковою угодою збільшено оренду плату до 3% від нормативної вартості земельної ділянки. Згідно Довідки про нараховану та виплачену оренду плату, на підставі укладеного Договору оренди, та Додаткової угоди, ОСОБА_4 у період з 2005 по 2017 роки включно отримував орендну плату в натуральній та грошовій формах, що у відсотках починаючи із 2010 року становить 3 % і більше. Тобто, про порушення своїх прав внаслідок укладання Додаткової угоди до Договору оренди ОСОБА_4 дізнався або повинен був дізнатися у 2010 році. Таким чином, саме отримання Позивачем орендної плати починаючи з 2010 року у розмірі 3 % і більше від нормативної вартості земельної ділянки і є підтвердженням того, що ОСОБА_4 знав про існування Додаткової угоди, погодився з її умовами та власноруч здійснив її підписання.
Зважаючи на викладене, представник відповідача просив про застосування строків позовної давності до вимог позивача, надавши письмову заяву, вказуючи, що позивачем пропущено строки позовної давності без поважних причин, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Крім цього, представник відповідача звернув увагу суду на те, що визнання недійсною Додаткової угоди до Договору оренди, порушить права Орендаря передбачені Договором оренди та ст. 25, 28 ЗУ «Про оренду землі», оскільки впродовж 2005-2017 рр. Товариством понесені значні витрати на поліпшення стану земельних ділянок на незавершене виробництво, в тому числі і на спірну земельну ділянку.
Ухвалою суду від 13.03.2018 було вирішено клопотання представника позивача про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи та витребування доказів необхідних для її проведення, а провадження у справі було зупинено.
17.04.2018 до суду надійшло клопотання експерта, у якому він просив надати вільні, умовно - вільні та експериментальні зразки підпису та почерку гр. ОСОБА_4 , у зв'язку з чим провадження у справі було поновлено ухвалою суду від 18.04.2018.
Ухвалою суду від 23.05.2018 клопотання експерта задоволено та зобов'язано позивача надати вільні, умовно - вільні та експериментальні зразки підпису та почерку, а після отримання документів необхідних для проведення експертизи матеріали справи слід було повернути до експертної установи для проведення призначеної судом експертизи, а провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
18.07.2018 до суду повернуто матеріали цивільної справи із висновком експерта за №185 від 09.07.2018, у зв'язку із чим 04.09.2018 провадження у справі поновлено ухвалою суду.
27.09.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляд по суті ухвалою суду від 27.09.2018.
У зв'язку із смертю позивача ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), 26.11.2018 ухвалою суду провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника - спадкоємця, а також витребувано матеріали спадкової справи до майна померлого.
29.05.2019 було поновлено провадження у справі ухвалою суду, оскільки за відомостями приватного нотаріуса Липовецького нотаріального округу своїм правом на спадкування після смерті ОСОБА_4 скористався його брат ОСОБА_1 , подавши заяву в межах шестимісячного строку нотаріусу за місцем відкриття спадщини, у зв'язку із чим ОСОБА_1 було залучено до участі у справі в якості правонаступника позивача.
24.10.2019 представник відповідача надав до суду клопотання про зміну реквізитів відповідача, мотивуючи тим, що 22.07.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс - Агро" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД", інші реквізити залишились незмінні.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що назву відповідача у справі слід змінити із вказаної дати на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД".
24.10.2019 протокольною ухвалою було залишено без розгляду клопотання представника відповідача про призначення у справі додаткової судово - почеркознавчої експертизи.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, що наведені у позові, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зіславшись на обставини наведені у відзиві та просив суд застосувати строки позовної давності, про що було подано заяву відповідного змісту.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ВН № 052892, ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки площею 2,4026 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області.
Судом встановлено, що 05.01.2005 між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн «Сімекс - Агро» було укладено Договір оренди землі №4/341, предметом якого є вищевказана земельна ділянка.
27.05.2007 вищевказаний договір був зареєстрований в Липовецькому відділі Вінницької філії ДП «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040782600362.
27.05.2007 між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн «Сімекс Агро» було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі від 05.01.2005, яка була зареєстрована 05.08.2010 в Липовецькому відділенні Вінницької філії ДП «Центр ДЗК» за №041004400042, до договору оренди землі від 05.01.2005, строк дії основного договору у додатковій угоді визначено у 20 років та збільшено розмір орендної плати до 3%.
Вказаний договір зареєстровано у Вінницькій філії ДП "Центр ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 05.10.2010 за №041004400042.
ОСОБА_4 звернувся до суду у грудні 2017 року в якому стверджував, що про існування додаткової угоди до договору оренди від 27.05.2007, в якому збільшено строк дії основного договору від 05.01.2005 йому не було відомо, вказаний правочин ним не підписувався, тобто було відсутнє його волевиявлення на укладення такого правочину, а також настання юридичних наслідків обумовлених ним, що стало підставою звернення до суду із даним позовом, оскільки порушено його права, тому він просив суд визнати оскаржуваний правочин недійсним.
14.11.2018 ОСОБА_4 помер, на що вказує свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 (Том №2 а.с.8).
Із матеріалів спадкової справи встановлено, що своїм правом на спадкування скористався брат позивача ОСОБА_1 , подавши заяву відповідного змісту нотаріусу за місцем відкриття спадщини в строк та порядку визначеному діючим законодавством.Факт родинних відносин підтверджено належними доказами. Інші спадкоємці за матеріалами спадкової справи відсутні, отож він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , відтак спадщина належить ОСОБА_1 з моменту її відкриття, незалежно від видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв"язку із чим його було залучено до участі у справі в якості правонаступника позивача.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст.4 ЦПК України).
За клопотанням представника позивача судом було призначено у справі судову почеркознавчу експертизу ухвалою суду від 13.03.2018, на вирішення якої поставлено питання: - чи виконаний підпис на додатковій угоді, без зазначення дати її укладення, (зареєстрована 5.08.2010 в Липовецькому відділі Вінницької філії ДП «Центр ДЗК» за № 041004400042), до договору оренди землі від 05.01.2005, реєстраційний запис № 040782600362 від 27.05.2007, який було зареєстровано в Липовецькому відділі Вінницької філії ДП «Центр ДЗК»), укладеній між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн «Сімекс Агро» вул. Героїв Майдану, 63 м. Липовець Вінницька обл., поштовий індекс: 22500, - ОСОБА_4 , чи іншою особою?
За результатами проведеної експертизи, 09.07.2018 судовим експертом складено висновок №185, відповідно до якого констатовано, що підпис у графі «Орендодавець» на додатковій угоді без визначення дати її укладення, до договору оренди землі від 05.01.2005, реєстраційний запис № 040782600362 від 27.05.2007, який було зареєстровано в Липовецькому відділі Вінницької філії ДП "Центр ДЗК»), укладеній між ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Сімекс Агро», виконаний не гр. ОСОБА_4 , а іншою особою.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В ході судового розгляду доведено, що спірний договір, укладений від імені орендодавця ОСОБА_4 підписаний не ним, а іншою особою, тобто спірний договір був укладений без волевиявлення особи, а тому суд вважає, що наявні правові підстави для визнання такого договору недійсним на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.
За таких обставин, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги ґрунтуються на нормах чинного законодавства, наявність порушення прав особи, яка звернулась до суду із даним позовом встановлена судом, отож вони підлягають захисту судом.
Вирішуючи питання про застосування строків позовної давності до вказаних вимог, на яких наполягав представник відповідача у письмовій заяві, що додана до матеріалів цивільної справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14, 18, 20 Закону).
У судовому засіданні судом було встановлено, що спірний договір, укладений від імені ОСОБА_4 , підписаний не ним, а іншою особою, тобто спірний договір був укладений без волевиявлення орендодавця, а тому суд дійшов висновку про недійсність спірного договору на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Судом було встановлено, що ОСОБА_4 дізнався про порушення свого права, тобто про наявність спірного договору, лише у 2017 році, коли звернувся з вимогою про повернення належної йому земельної ділянки по закінченню строку дії договору, з яким був обізнаний, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строків позовної давності.
Посилання представника відповідача на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з 2010 року, тобто з моменту отримання позивачем плати за користування відповідачем землею у більшому розмірі, суд вважає необґрунтованими, так як вони суперечать нормам статті 261 ЦК України.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду України наведеною у постанові від 22.04.2015 року №6-48цс15, відповідно до якої факт отримання орендної плати не є визначальним при обчисленні строків позовної давності, якщо особа, права якої порушено, вважала, що правовідносини виникли з інших правовідносин.
З такою позицією погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.11.2018 у справі №575/476/16-ц (провадження №14-30цс18) та не знайшла підстав для відходу від зазначеної вище правової позиції Верховного Суду України.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для застосування до вимог позивача строків позовної давності, отож приходить до виваженого висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до статті Глави 8 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 203, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 10,13,141,206,258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий 26.06.2002 Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" (місцезнаходження: 22500, м. Липовець, вул. Героїв Майдану, 63, Липовецького району Вінницької області; код ЄДРПОУ 32513287), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ Держгеокадастру у Липовецькому районі (місцезнаходження: м. Липовець, вул. Героїв Майдану, 57, Липовецького району Вінницької області, поштовий індекс 22500) про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсною додаткову угоду, без зазначеної дати її укладення, (зареєстрована 05.08.2010 в Липовецькому відділі Вінницької філії ДП «Центр ДЗК» за №041004400042), до договору оренди землі від 05.01.2005, реєстраційний запис №040782600362 від 27.05.2007, який було зареєстровано в Липовецькому відділі Вінницької філії ДП «Центр ДЗК»), укладену між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн «Сімекс Агро».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 640,00 грн., а також витрати на проведення судової експертизи в сумі 2250,24 грн., а всього 2890 (дві тисячі вісімсот дев"яносто) грн.24 (двадцять чотири) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 01.11.2019.
Суддя Д.Т. Кривенко