Справа № 2a-810/09
16 квітня 2009 року
Суддя Ленінського районного суду м. Луганська Луганський В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі виплатити щомісячну соціальну допомогу, -
У лютому 2009 року позивачка звернулась з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в обгрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона має статус "дитини війни" у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" не відповідає Конституції України тому не може застосовуватись. Позивачка просила суд зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська виплатити їй підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" за липень - грудень 2007 року у сумі 735, 30 грн.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, просив суд розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшли заперечення про ти позову, у яких відповідач посилається на те, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" призупинена.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус „дитина війни", що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 6).
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію ст. 6 вказаного Закону зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12. 2005 року № 3235-IV „Про Державний бюджет України на 2006 рік".
Відповідно до ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальній захист дітей війни" зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 - рн/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції. Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410, 06 грн, з 1 жовтня - 415, 11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивачка має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 710, 91 грн., а не 735, 30 грн., тому вимоги позивачки підлягають задоволенню частково.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни підлягають задоволенню за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою 17.06.2008 року, 01.072008 року відповідач надав позивачеві відповідь стосовно того, чому йому не виплачувалась допомога, передбачена ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни". Тому суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Керуючись ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 62, 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року до 31.12. 2007 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_1 виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09, 07.2007 року до 31.12. 2007 року у розмірі 710, 91 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.