Справа № 2-130/2009 рік
06 квітня 2009 року Совєтський районний суд
Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Петрової Ю.В.
при секретарі - Тріфоновій C.O.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Совєтського району Автономної Республіки Крим, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Совєтської державної нотаріальної контори Автономної Республіки Крим Міністерства юстиції України про визнання заповіту дійсним,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Совєтського району Автономної Республіки Крим, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Совєтської державної нотаріальної контори Автономної Республіки Крим Міністерства юстиції України про визнання заповіту, укладеного ОСОБА_4 у селі Пушкіно Совєтського району Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2006 року, зареєстрованого у реєстрі за номером 33, дійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилося після ОСОБА_5, який помер 25 березня 2008 року, та було заповідано останнім за спірним заповітом, за тих підстав, що не відповідає вимогам закону, яким передбачені вимоги до форми та посвідчення заповіту, а саме: в порушення п. 157 розділу 17 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами не був прочитаний заповідачем вголос та підписано ним, що посвідчується його підписом, перед яким заповідач повинен був написати «З моїх слів записано вірно і мною прочитано вголос», а також написати свої прізвище, ім'я та по батькові повністю. Вважаючи, що вказані обставини є формальними, оскільки не відповідають дійсним обставинам справи, тому просить визнати заповіт дійсним.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спора Совєтської державної нотаріальної контори АР Крим у судове засіданні не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, направлено до суду заяву, в якої міститься прохання ухвалити рішення на розсуд суду та розглянути справу за відсутністю їх представника, що суд вважає за можливе відповідно до положень ст. ст. 158 ч.2, 169 ЦПК України.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги у повному обсязі, при цьому вказали, що заповідач ОСОБА_5 В-Р.М. дійсно виявив у спірному заповіті свою власну волю, оскілки 15 лютого 2006 року сам особисто прийшов до сільської ради, сам особисто виказав своє бажання зробити заповідальне розпорядження про заповідання позивачу свого майна, про що поставив особистий підпис, та не має вини позивача та заповідача у тому, що секретар сільської ради допустила помилку при складанні заповіту.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської Ради Совєтського району Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 у судовому засіданні позов визнав, не заперечуючи проти визнання дійсним заповіту, реєстрація якого була проведена у ОСОБА_2 сільській раді, вказавши, що невиконання секретарем Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій можливо пов'язано з необізнаністю секретаря, а також з недоведеністю до неї нової Інструкції, у зв'язку з чим секретар вимушена була діяти за правилами попередньої Інструкції, якою не передбачалося вказаних вимо г.
Суд заслухавши пояснення осіб, приймаючих участь у справі, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 березня 2008 року помер ОСОБА_8, про що ОСОБА_2 сільською радою Совєтського району АР Крим було зроблено відповідний запис в Книзі реєстрації смертей (а.с. 7).
Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-KM № 011556 на підставі рішення 26 сесії 23 скликання ОСОБА_2 сільської ради № 15 від 06 липня 2001 року ОСОБА_8 було передано у приватну власність земельна ділянка площею 3, 3761га для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с. 11 - 12).
15 лютого 2006 року в селі Пушкіно Совєтського району Автономної Республіки Крим секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської Ради Совєтського району Автономної Республіки Крим ОСОБА_9 за допомогою загальноприйнятого технічного засобу -друкованої машинки за проханням заповідача складено заповіт від імені ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 району, Львівської області, який мешкав в с Пушкіно Совєтського району Автономної Республіки Крим, по вул. Ювілейній, 19, та на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження: заповідав земельний пай відповідно держакту на право власності на землю ОСОБА_3.
Заповіт підписано особисто заповідачем та посвідчено секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської Ради Совєтського району Автономної Республіки Крим ОСОБА_9, про що зроблено запис у журналі реєстрації здійснення нотаріальних дій за номером 33 (а.с. 10).
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Совєтського районного суду від 05 листопада 2008 року ОСОБА_3 визначено додатковий строк у два місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, який помер 25 березня 2008 року (а.с. 8).
Постановою державного нотаріуса Совєтської державної нотаріальної контори АР Крим від 25 листопада 2008 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно вищевказаної особи, за тих підстав, що в порушення п. 157 розділу 17 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами не був прочитаний заповідачем вголос та підписано ним, що посвідчується його підписом, перед яким заповідач повинен був написати «З моїх слів записано вірно і мною прочитано вголос», а також написати свої прізвище, ім'я та по батькові повністю (а.с. 9).
Відповідно до ст. 1257 ЦК України заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Статтями 1247, 1248 ЦК України передбачені вимоги щодо форми заповіту та його посвідчення.
При цьому ст. 1247 ЦК України передбачено, що заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення, який повинен бути особисто підписаний заповідачем, заповіт посвідчує нотаріус або інші посадові особи, визначені ст. ст. 1251, 1252 ЦК України.
Статтею 1251 ЦК України передбачено, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 37 Закону України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року і статтями 38, 42, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року в населених пунктах, де немає нотаріусів, повноваження посвідчувати заповіти належать
посадовим особам виконавчих органів сільських, селищних, міських (міст обласного значення) рад, на яких такий обов'язок покладено даним виконавчим органом або сільським, селищним, міським головою, а також цьому голові.
Таким чином, заповіт, якій укладений 15 лютого 2006 року, був посвідчений належною службовою особою - секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської Ради Совєтського району АР Крим ОСОБА_9
Відповідно до ст. 1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноруч, або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.
Положення цієї норми знайшли своє закріплення у п. 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 у випадку складення заповіту нотаріусом зі слів заповідача, про те, що заповіт прочитано вголос заповідачем зазначається перед його підписом, що узгоджується з п. 33 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних міських Рад народних депутатів України, яка затверджена наказом Міністра юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5 заповіт має бути складено у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати і місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем.
Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 В-Р.М. за тих підстав, що має місце відсутність запису в заповіті про те що він був вголос прочитаний заповідачем, тобто порушення вимог щодо форми заповіту, суд знаходить не заслуговуючими уваги, оскільки прочитання заповіту заповідачем вголос, відповідно до ст. 1248 ЦК України, віднесено до посвідчення заповіту нотаріусом, тобто до процедури посвідчення заповіту, при цьому відсутність запису у тексті заповіту про вчинення цієї дії посадовою особою при вчиненні нотаріальної дії, не може свідчить про те, що вимога закону про прочитання заповіту заповідачем не була виконана та заповіт не був прочитаний вголос ОСОБА_5 В-Р.М.
Таким чином, невиконання секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської Ради Совєтського району Автономної Республіки Крим ОСОБА_9 вимог п. 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у частини внесення у текст заповіту запису про те, що заповіт прочитаний заповідачем вголос не може бути визнано порушенням вимог щодо порядку посвідчення заповіту, яке тягне за собою його нікчемність, оскільки порядок, посвідчення заповіту, встановлений ст. 1248 ЦК України, ст. 41 - 48 Закону України "Про нотаріат" порушений не був, тому не внесення До заповіту у випадку складання його посадовою особою запису про те, що заповіт прочитаний вголос заповідачем є невиконання вимог передбачених Інструкцією і це не може свідчить про те, що заповіт не був прочитаний ОСОБА_5 В-Р.М., це порушення має формальний характер і не може бути підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки воно не впливало на намір заповідача розпорядитися своїм майном таким чином, як це відображено у заповіті.
На підставі викладеного, ст. ст. 1233, 1234, 1247, 1248, 1251, 1257 ЦК України, керуючись ст. ст. 5, 10, 14, 57, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дійсним заповіт, укладений ОСОБА_4 у селі Пушкіно Совєтського району Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2006 року, зареєстрований у реєстрі за номером 33.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі подання заяви про апеляційне оскарження після закінчення двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.