01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"03" грудня 2009 р. Справа № 5/226-09
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Сімферополь
до Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», с. Синяк
про стягнення 13375,89 грн.
за участю представників:
позивача:ОСОБА_2 -дов. від 02.04.2009р.
відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі -Позивач) до Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна»(далі -Відповідач) про стягнення 13375,89, з яких 7507,50 грн. сума основного боргу, 3345,94 грн. інфляційних втрат, 450,44 грн. 3% річних та 2072,01 грн. неустойки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором на інформаційне та рекламне обслуговування від 08.08.2007р. щодо здійснення розрахунку за надані послуги.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 30.10.2009р. в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір на інформаційне і рекламне обслуговування від 08.08.2007р. (далі -договір) відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручив, а позивач (виконавець) зобов'язався за відповідну плату опублікувати в журналі «Нива»статтю про позивача (інформаційно -рекламна послуга).
Згідно п. 3.1 договору сторони складають Акт здачі -приймання виконаних робіт по виконанню зобов'язань одною стороною або по закінченню дії договору.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що послуги є виконаними виконавцем в повному об'ємі після виходу видання із друку.
Відповідно до п. 4.2 договору вартість замовних послуг складає 7500 грн., податок на рекламу 0,1% 7,50 грн., а всього до оплати 7507,50 грн.
У відповідності до п. 4.4 договору розрахунок здійснюється перерахунком 100% вартості замовлення на поточний рахунок виконавця до 01.10.2007р.
Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання зобов'язань і взаєморозрахунків по договору.
На виконання умов договору позивач підготував та здійснив публікацію статті про відповідача в журналі «Нива»№ 8 (82) 2007р. стр. 14-18 та згідно акта здачі -приймання виконаних робіт від 28.08.2007р., який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, передав визначені угодою послуги на суму 7507,50 грн. відповідачу. Замовник претензій щодо якості наданих послуг не мав.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані позивачем інформаційні послуги не виконав.
Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 7507,50 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 7507,50 грн. заборгованості за надані інформаційно -рекламні послуг послуги.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати складають 3345,94 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 450,44 грн.
Здійснений позивача розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
Крім того, позивач на підставі п. 4.5 договору просить суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі 0,5% від суми замовлення за кожний прострочений день протягом шести місяців з дня укладання договору, яка за розрахунком позивача складає 2072,01 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Здійснений позивачем розрахунок неустойки, є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 7507,50 грн. заборгованості, 3345,94 грн. інфляційних втрат, 450,44 грн. 3% річних та 2072,01 грн. неустойки є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак підлягає задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна»(07351, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Синяк, вул. Леніна, 57, код ЄДРПОУ 04529393) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (95011, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 7507 (сім тисяч п'ятсот сім) грн. 50 коп. основного боргу, 3345 (три тисячі триста сорок п'ять) грн. 94 коп. інфляційних втрат, 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 44 коп. 3% річних, 2072 (дві тисячі сімдесят дві) грн. 01 коп. неустойки, 133 (сто тридцять три) грн. 76 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя