01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"28" грудня 2009 р. Справа № 4/261-09
Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької філії, м. Запоріжжя
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", м. Вишгород
за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
1. ОСОБА_1, м. Запоріжжя
2. Акціонерний комерційний інноваційний банк "Укрсиббанк", м. Харків
за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
1. ОСОБА_2, м. Запоріжжя
2. ВАТ "Запорізький втормет", м. Запоріжжя
про стягнення 5435,78 грн.
представники сторін:
позивач -не з'явився;
відповідач -Бойко С.М. -предст., дов. від 07.05.2009р.;
третя особа на стороні позивача -1) не з'явився;
третя особа на стороні позивача -2) не з'явився;
третя особа на стороні відповідача -1) не з'явився;
третя особа на стороні відповідача -2) не з'явився;
суть спору:
До господарського суду звернулося Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької філії, м. Запоріжжя з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", м. Вишгород за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. ОСОБА_1, м. Запоріжжя, 2. Акціонерний комерційний інноваційний банк "Укрсиббанк", м. Харків за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. ОСОБА_2, м. Запоріжжя, 2. ВАТ "Запорізький втормет", м. Запоріжжя про стягнення 5435,78 грн., які складають 4338,52 грн. грн.. страхового відшкодування, 503, 26грн. пені, 72,74 грн. 3% річних, 239,05 грн. інфляційних втрат, 282,21 грн. процентів за користування грошових коштів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2009р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.11.2009р.
Розгляд справи неодноразово відкладався, у зв'язку з неявкою представників сторін.
28.12.2009р. представник відповідача подав докази оплати суми боргу.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
17.07.2008 року на вул. Українська м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЛАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі-автомобіль ЛАЗ), що знаходився під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Chevrolet Lacetti, держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - автомобіль Chevrolet Lacetti), що належить на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_1 та знаходився під його керуванням.
Дана ДТП сталася внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 по порушенню п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Його вина у зазначеній ДТП га наявність складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КпАП України встановлена постановою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 18.07.2008 року по справі № 3-11953/2008.
Внаслідок ДТП автомобіль Chevrolet Lacetti було пошкоджено, що підтверджується наведеною вище постановою суду, довідкою відділу ДАІ про ДТП від 18.07.2008 року, а його власнику (ОСОБА_1) - спричинена майнова шкода, характер та обсяг якої підтверджується також протоколом технічного огляду транспортного засобу № 2679 від 23.07.2008 року.
Висновком фахівця автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу № 2679 від 24.07.2008 року, згідно з яким вартість шкоди визначена в сумі 4342 грн.
Реальні збитки ОСОБА_1 на відновлення автомобіля Chevrolet Lacetti склали 4338,52 грн., що підтверджується попередньою калькуляцією вартості відновлювального ремонту ЗАТ «Запоріжжя-Авто» від 23.07.2008 року, рахунком-фактурою ЗАТ «Запоріжжя-Авто»№ СТ- 0001617 від 23.07.2008 року).
Автомобіль Chevrolet Lacetti був застрахований у позивача (до перейменування - ЗАТ «СК «ВЕСКО», що підтверджується статутом) за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3773-а/08зп від 11.07.2008 року (далі - договір). ОСОБА_1 визначив вигодонабувача за договором АКІБ «УкрСиббанк».
За умовами договору позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку, в тому числі, за ризиком „Збитки внаслідок ДТП".
Пошкодження в ДТП автомобіля Chevrolet Lacetti було визнано позивачем страховим випадком, що підтверджується страховим актом № 3289-а/08зп від 04.08.2008 року, з настанням якого відповідно до умов договору страхування, ч.3 ст.19 Закону України «Про страхування», п.3 ч.1 ст.998 Цивільного кодексу України виник обов'язок позивача здійснити виплату страхового відшкодування.
А тому за заявою ОСОБА_1, на виплату страхового відшкодування від 30.07.2008 року, на підставі пункту 24 договору та розрахунку суми страхового відшкодування, позивач виплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 14205,00 грн. шляхом перерахування коштів на ЗАТ «Запоріжжя-Авто» за ремонт, що підтверджується платіжним дорученням № 4297 від 04.08.2008 року.
Виплачене страхове відшкодування не перевищувало розміру оціненої фахівцем-автотоварознавцем майнової шкоди, та за своєю суттю було частковою компенсацією майнової шкоди, спричиненої страхувальнику позивача неправомірними діями ОСОБА_2
Відповідно до ст.27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
ОСОБА_2 на дату ДТП був працівником (водієм) ВАТ «Запорізький Втормет», що підтверджується постановою суду.
ВАТ «Запорізький Втормет»уклав з відповідачем договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) №ВВ/5701874 від 29.05.2008 року (далі - договір ОСЦПВВНТЗ), за яким передбачили: тип договору 1-й (застрахована відповідальність осіб, які експлуатували транспортний засіб на законних підставах): ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 25600,00 грн., франшизу - 0,00 грн., строк дії - з 29.05.2008 року по 28.05.3009 року, визначили забезпечений транспортний засіб - автомобіль ЛАЗ.
Експлуатувати автомобіль на законних підставах товариства будуть водії, які перебувають в трудових відносинах з товариством і яким ввірено автомобіль для виконання трудових обов'язків.
Статтею 528 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Отже, ВАТ «Запорізький Втормет», уклавши договір ОСЦПВВНТЗ з відповідачем, тим самим застрахував цивільно-правову відповідальність своїх водіїв, які експлуатують автомобіль ЛАЗ, а отже поклав обов'язок на відповідача відшкодувати шкоду, спричинену цими працівниками.
Згідно з преамбулою, ст.ст. 3-5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон про страхування відповідальності) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди.
Частина 1 статті 21 Закону про страхування відповідальності передбачає, що лише у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону про страхування відповідальності при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 даного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованою у порядку, встановленому законодавством.
Спричинення майнової шкоди страхувальнику позивача застрахованою особою відповідача є страховим випадком в розумінні ст. 6 Закону про страхування відповідальності, тобто є подією, внаслідок якої заподіяна шкода під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настала цивільно-правова відповідальність відповідача за договором ОСЦПВВНТЗ.
Враховуючи цей факт, позивач на підставі ст. 35 Закону про страхування відповідальності звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування вих. № 9111-08 від 23.12.2008 року, додатками до якого надав всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування, шляхом надіслання 25.12.2008 року рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням, яке було отримано відповідачем 29.12.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7352350, реєстром рекомендованих листів, фіскальним чеком поштового відділення зв'язку УДППЗ „Укрпошта" від 25.12.2008 року.
За даною заявою позивач відповідно до ст. 29 Закону про страхування відповідальності пред'явив в межах суми виплаченого страхвого відшкодування вимогу відповідачу про відшкодування 4338,52 грн.
Також, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Суд приходить до висновку, що вказана норма права є спеціальною для випадку відшкодування шкоди, завданої особою, відповідальність якої застрахована.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у разі, коли цивільна відповідальність особи застрахована, то відшкодування шкоди в межах ліміту відповідальності проводиться страховою компанією.
Враховуючи вказане, суд погоджується з тим, що у разі, коли позивач відшкодував потерпілій особі шкоду, завдану внаслідок ДТП, то до нього перейшло право регресу щодо відшкодування витрат, пов'язаних із відшкодування шкоди потерпілій особі. У відповідності із п. 12. 1 ст. 12 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Однак, станом на день винесення рішення, відповідачем подано акт звіряння розрахунків та взаємозаліку від 12.11.2009р., відповідно до якого позивач та відповідач здійснили звіряння розрахунків і документів з виплати страхових відшкодувань та погашення регресних вимог, в результаті якого було встановлено, невиплаченою залишилась сума заборгованості в розмірі 1007,67 грн.
Вказана сума в розмірі 1007,67 грн. була сплачена відповідачем згідно платіжного доручення № 14588 від 25.12.2009р., а тому враховуючи вищезазначене суд припиняє провадження в частині стягнення з відповідача 4338,52 грн. суми основного боргу на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.
Що стосується вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 503,26 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 546 ЦК України пеня є одним з видів забезпечення виконання зобов'язань.
Як передбачено приписами п. п. 37.1, 37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004р., № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Вищевказаними нормами передбачені підстави стягнення пені саме у випадку прострочення страховиком зобов'язання по виплаті страхового відшкодування, а не відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги ( регресу).
За таких обставин суд відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 72,74 грн. та інфляційних в сумі 239,05 грн. підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 282,21 грн. процентів за користування чужими коштами суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частина друга ст. 536 ЦК України чітко пов'язує нарахування процентів у розмірі встановленим договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Наведений позивачем розрахунок процентів є необґрунтованим. Будь-яких актів цивільного законодавств, які б визначали розмір процентів передбачених ст. 536 ЦК України позивачем суду не наведено.
Проценти річних є одним з правових наслідків порушення грошового зобов'язання, тоді як проценти, про які йдеться у статті 536 ЦК України, є платою за користування чужими грошовими коштами без ознак порушення грошового зобов'язання. Різновидами останніх процентів є, наприклад, проценти за договором позики (стаття 1048 ЦК), проценти за кредит (стаття 1054 ЦК), проценти на банківський вклад (стаття 1061 ЦК), проценти за користування безпідставно одержаними чи збереженими грішми (стаття 1214 ЦК). Ці категорії процентів мають різну правову природу.
З урахуванням наведеного, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 282,21 грн. процентів за користування чужими коштами.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження в частині стягнення суми основного боргу припинити.
3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (07300, Київська обл.., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул.. Набережна, 7, код 31704186) на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької філії (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-В, код ЄДРПОУ 26183400) 72 (сімдесят дві) грн.. 74 коп. 3% річних, 239 (двісті тридцять дев'ять) грн.. 05 коп. інфляційних втрат, 87 (вісімдесят сім) грн.. 26 коп. державного мита та 201 (двісті одну) грн.. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову -відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Щоткін О.В.
Дата підписання рішення -30.12.2009 року.