Справа № 2а-990/08
"17" листопада 2008 р. м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Леміш О.М.
при секретарі Хименець О.Я.
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Закарапсткій області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
Позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позивом вимоги якого мотивує тим, що вона є дитиною війни за що їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках їй така допомога не виплачувалась. Прагнучи реалізувати своє право на перерахунок пенсії позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача, однак відповідачем було надано відповідь про відмову в перерахунку пенсії в зв'язку з відсутністю програмного забезпечення, яке б забезпечувало можливість виконання рішення Конституційного Суду України.
Просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді здійснити перерахунок розміру пенсії шляхом збільшення на 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком та забезпечити виплату у встановленні строки.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у адміністративному позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Так як суд не має відомостей про причину неявки відповідача, то розглядає справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Заслухавши пояснення позивача, повно і всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, підтверджені доказами, дослідженими у судовому засіданні, суд приходить до переконання, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення з таких підстав.
Так у судовому засіданні встановлено, що позивач відповідно до статті 1 Закону України № 21-95- IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі статтею б зазначеного Закону з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках мені така допомога не виплачувалась.
Верховна Рада України своїм Законом України № 3235-ІУ вів 20.12.05 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», стаття V та стаття 110 та Законом України №
489-У від 19.12.2006:року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», стаття 71. пункт 12 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1 -29/2007, керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 53. 61, 63, 65 Закону України „Про Конституційний Суд України",
Вирішив:
пункт 1 Визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення Закону України „Про Державний бюджет Украйни" на 2007 рік» пункт 12 статті 71. яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195- ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни, пункт 3 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік.» № 489-У від 19.12.2006 року визнані неконституційними.
Пункт 5 Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційним.
Пункт 6 Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до частини 2 етапі 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені ним законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частики 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових заковів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих орав і свобод.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, не виплата позивачу соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімум' для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Згідно із Законом Укради «Про Державний бюджет на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня -359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень.
Таким чином, сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2007 роки становить 2733 гривні 30 копійок
Відповідно до статті 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Законні права позивача було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили. Законів України, крім того, про належні позивачу як дитині війни виплати позивачу повідомлено не було, тому про факт порушення її прав мені стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року. Отже, про грубе порушення її прав, що на момент винесення рішення Конституційним Судом тривало понад півтора року, їй стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.
Керуючись ст. ст. 118, 124, Земельного кодексу України, ст. ст. 5, 17, 18, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»-задовольнити.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгороді нарахувати на користь ОСОБА_1 недоплачену мені як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2 733 гривні 30 копійок.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови, апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.