Справа № 580/1829/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач Шурко О.І.
05 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дію, -
ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, в якому просила:
- визнати протиправною відмову територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області у видачі ОСОБА_1 - судді у відставці, довідки для перерахування довічного грошового утримання судці у відставці з урахуванням мінімальної заробітної плати;
- зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області надавати довідку для перерахування довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із посадового окладу судді місцевого суду з розрахунку у 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законом з починаючи з 04.12.2018 року і на наступний рік виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно Законом Україні "Про державний бюджет України" на 2018 рік, 2019 рік.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05 листопада 2019 року.
04 листопада 2019 року позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 200/9195/19-а.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню, а провадження у справі зупиненню з наступних підстав.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.
Так, судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.08.2019 відкрито провадження у зразковій справі № 200/9195/19-а за позовом судді до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії. Суть спору в цій справі полягає в тому, що позивач є діючим суддею місцевого суду. Рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII. Як наслідок, на думку позивача, це положення Закону підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року 15 мінімальних заробітних плат". Отже, позивач вважає, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України кожен суддя, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, починаючи з 4 грудня 2018 року мав право на отримання суддівської винагороди на основі посадового окладу в розмірі 15 мінімальних заробітних плат. Тоді як відповідач, всупереч приписів статті 19 Конституції України та діючого законодавства, зокрема Закону України "Про судоустрій і статус суддів", нараховує суддівську винагороду на підставі розміру прожиткового мінімуму. Відтак позивач просить суд визнати протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування й виплати судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за період з 04.12.2018 до 30.06.2019 суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу 15 прожиткових мінімумів та зобов'язання відповідача провести нарахування й виплату суддівської винагороди судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області на підставі рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 на основі 15 мінімальних заробітних плат з урахуванням раніше виплаченої суми.
Суд зауважує, що на виконання приписів ч. 8 ст. 290 КАС України у вищезазначеній ухвалі від 16.08.2019 Верховний Суд визначив такі ознаки типової справи в цілях розгляду зразкової:
- відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень (обласне територіальне управління Державної судової адміністрації України);
- спір стосується виплати суддям, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді суддівської винагороди відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII із застосуванням прожиткового мінімуму як розрахункової величини, замість застосування для розрахунку мінімальної заробітної плати, після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р/2018;
- позовні вимоги полягають у визнанні протиправними дій відповідача щодо нарахування й виплати суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу 15 прожиткових мінімумів та зобов'язання відповідача здійснити нарахування й виплату такої винагороди на основі розрахункової величини 15 мінімальних заробітних плат, починаючи з 4 грудня 2018 року.
Отже, ця адміністративна справа має ознаки вищевказаної типової справи, що прийнята до провадження Верховним Судом для постановлення зразкового рішення.
Водночас, як встановлено судом, станом на сьогодні рішення у зразковій справі № 200/9195/19-а не прийнято, ухвалою Верховного Суду від 18.10.2019 справу призначено до розгляду у письмовому провадженні без виклику учасників справи на 04.12.2019.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 291 КАС України суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.
Провадження у типовій справі підлягає відновленню з дня набрання законної сили рішенням Верховного Суду у відповідній зразковій справі.
При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (ч. 3 ст. 291 КАС України).
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що дана справа має ознаки типової адміністративної справи, що розглядається Верховним Судом як зразкова справа, і правові висновки у такій справі є обов'язковими для врахування судом, на переконання суду провадження у цій справі необхідно зупинити до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 200/9195/19-а (адміністративне провадження № ПЗ/9901/17/19).
При цьому суд враховує, що завдяки врахуванню правових позицій Верховного Суду у зразкових та типових справах створюється єдність судової практики, яка найкращим чином відповідає вимогам передбачуваності, верховенству права й ефективному захисту прав людини.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумереску проти Румунії" (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania), принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними.
Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди у одних і тих самих правовідносини застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об'єктивність та прогнозованість правосуддя.
Також суд враховує, що за змістом частини п'ятої статті 291 КАС України неврахування судом першої та/або апеляційної інстанції правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, є підставою для оскарження рішення у типовій справі в касаційному порядку, а отже і для його скасування з підстав неправильного застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 236, 243, 248, 291, 308, 321, 325 КАС України, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження - задовольнити.
Зупинити провадження у справі № 580/1829/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дію до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 200/9195/19-а.
Зобов'язати учасників справи після усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі, повідомити про це суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Ганечко О.М.