Справа № 826/13379/17
про залишення апеляційної скарги без руху
04 листопада 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Горяйнов А.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання незаконними та скасування рішень,
Головне управління ДФС у м. Києві 21 жовтня 2019 року вдруге направило до суду апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року було прийняте в порядку письмового провадження. Копію вказаного рішення відповідач отримав 01 квітня 2019 року.
Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Разом з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що вперше звертаючись до суду з апеляційною скаргою він дотримався вимог ст. 295 КАС України, однак вказана апеляційна скарга була залишена без руху та в подальшому ухвалою суду від 06 вересня 2019 року повернута скаржнику. Підставами для повернення апеляційної скарги слугувало невиконання відповідачем вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: ненадання документа, що підтверджує сплату судового збору. Скаржник зазначає, що був позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, однак, на його переконання, вказані обставини не повинні бути перешкодою для доступу учасника справи до суду або ускладнювати його. Крім того, скаржник вказує, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню враховую, що Головне управління ДФС у м. Києві 26 квітня 2019 року подало до суду апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року.
Ухвалою суду від 20 травня 2019 року вказана апеляційна скарга була залишена без руху у зв'язку з недотриманням скаржником вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України. Недоліки апеляційної скарги полягали у тому, що відповідач не приєднав до апеляційної скарги документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 35166 грн 00 коп.
Ухвалою суду від 13 серпня 2019 року задоволено клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи, що у строк, встановлений ухвалою суду від 13 серпня 2019 року, відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 20 травня 2019 року, ухвалою суду від 06 вересня 2019 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Головне управління ДФС у м. Києві 21 жовтня 2019 року повторно направило до суду апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року. Разом з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке обґрунтовав наявністю в учасника справи права на повторне звернення до суду у випадку повернення апеляційної скарги.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Перевіряючи обґрунтованість доводів клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження враховую, що звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, саме по собі не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку.
Разом з тим, повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили її повернення та за наявності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження.
Наявність об'єктивних перешкод для усунення недоліків апеляційної скарги може бути підставою для поновлення строку апеляційного оскарження у разі невідкладного звернення до суду з повторною апеляційною скаргою після усунення таких перешкод.
Однак повторна апеляційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві подана з такими ж недоліками, як і апеляційна скарга від 26 квітня 2019 року.
Відповідач зазначає, що вперше звертаючись до суду з апеляційною скаргою дотримався вимог ст. 295 КАС України, однак вказана апеляційна скарга була залишена без руху та в подальшому ухвалою суду від 06 вересня 2019 року повернута скаржнику. Підставами для повернення апеляційної скарги слугувало невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: ненадання документа, що підтверджує сплату судового збору. Відповідач зазначає, що був позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, однак, на його переконання, вказані обставини не повинні бути перешкодою для доступу учасника справи до суду або ускладнювати його. Крім того, скаржник вказує, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.
Надаючи оцінку доводам податкового органу щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховую висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 квітня 2018 року у справі № 815/3029/17 щодо умов, за яких причини пропуску строку апеляційного оскарження можуть вважатися поважними. У вказаній постанові зазначено, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи зміст доводів щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю, що скаржник повинен був надати суду письмові докази, які підтверджують:
- відсутність коштів на рахунку Головного управління ДФС у м. Києві починаючи з дати подання апеляційної скарги вперше по день закінчення строку усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого ухвалою суду від 13 серпня 2019 року;
- вжиття заходів, спрямованих на виконання вимог ухвали суду від 20 травня 2019 року в установлений строк, а також на отримання коштів для сплати судового збору.
Відсутність коштів може бути підтверджена виписками по рахунках скаржника у період з 26 квітня 2019 року по 21 жовтня 2019 року.
Таким чином, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими, а причини пропуску такого строки - неповажними.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
В апеляційній скарзі містилось клопотання про звільнення від сплати судового збору у задоволенні якого було відмовлено ухвалою суду від 04 листопада 2019 року.
З огляду на викладене приходжу до висновку про те, що апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві слід залишити без руху та надати скаржнику час для підготовки заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та надання документу про сплату судового збору у розмірі 35166 грн 00 коп.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA658999980000034312206081055, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 169, 293, 295, 296, 298 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання незаконними та скасування рішень - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя А.М. Горяйнов