П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 489/1826/19
Головуючий в 1 інстанції: Рум'янцева Н.О.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 12 червня 2019р. по справі за позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України Котєньова Дениса Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
У березні 2019р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до посадової особи відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції України, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 143165 від 12.06.2018р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 15.03.2019р. отримав постанову серії ВР №143165 від 12.06.2018р., прийняту т.в.о. начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Миколаївській області Котєньовим Д.С. про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст.140 КУпАП.
Позивач зазначає, що вказана постанова винесена з порушеннями чинного законодавства без врахування фактів відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 20 травня 2019р. у задоволені позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що саме ОСОБА_1 , як відповідальна посадова особа, до компетенції якої відноситься додержання правил, норм і стандартів при забезпеченні безпечного експлуатаційного стану автомобільних доріг в Миколаївській області, винний у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, а тому т.в.о. начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Миколаївській області капітан поліції Котєньов Д.С. обґрунтовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП.
При цьому суд зазначив, що ОСОБА_1 не надав жодного доказу в обґрунтованість позовних вимог.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що у зв'язку із вакантною посадою начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області та з метою забезпечення роботи зазначеної Служби, наказом №58-К Державного агентства автомобільних доріг України від 27.02.2018р. на ОСОБА_1 , заступника начальника Служби з 28.02.2018р. покладено виконання обов'язків начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області з правом першого підпису.
7.05.2018р. інспектор відділу безпеки дорожнього руху УПП в Миколаївській області Насонов П.К. та начальник відділу експлуатації Служби автомобільних доріг у Миколаївській області Блошенко Д.В. за результатом обстеження автодороги територіального значення Т-1513 склали акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, в якому встановлено, що в ході проведення 7.05.2018р. з 17-00 до 18-00 обстеження автодороги національного значення Т-1513, забезпечення безпечного експлуатаційного стану якої покладено на ДП "Миколаївськиї облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", балансоутримувач - Служба автомобільних доріг у Миколаївській області в.о. начальника ОСОБА_1 ., встановлено, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам п.п.3.1.1, 3.1.2, 3.2, 3.4.2, 3.4.6, 4.1.2, 4.1.3, 4.2.2, 4.5.1, 4.5.2, 4.5.3 ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху, Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану". За результатом обстеження ділянки визнано: такою, що на окремих ділянках не відповідає вимогам норм та стандартів в галузі безпеки дорожнього руху.
Також, 7.05.2018р. старший інспектор відділу безпеки дорожнього руху УПП в Миколаївській області Малярчук В.М. та начальник відділу експлуатації Служби автомобільних доріг у Миколаївській області Блошенко Д.В. за результатом обстеження автодороги територіального значення Т-1507 склали акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, в якому встановлено, що в ході проведення обстеження автодороги національного значення Т-1507 "Миколаїв - Парутіно - Очаків" км0+000 - км 72+800 від межі м.Миколаїв до м.Очаків, встановлено, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам п.п.3.1.1, 3.1.2, 3.2, 3.4.2, 3.4.6, 4.1.2, 4.1.3, 4.2.2, 4.5.1, 4.5.2, 4.5.3 ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху, Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану". За результатом обстеження ділянки визнано: такою, що на окремих ділянках не відповідає вимогам норм та стандартів в галузі безпеки дорожнього руху.
За фактом порушення вимог правил, норм та стандартів при утримані дорожньої мережі відділом безпеки дорожнього руху УПП в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.140 КУпАП.
Згідно повідомлень про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 4.06.2018р. за №9513/41/16/02-2018 та від 7.06.2018р. за №9812/41/16/02-2018, з метою розгляду справ про адміністративне правопорушення за фактом порушення вимог правил, норм та стандартів в утриманні автомобільних доріг Т-15-13, Т15-07,М-14 ОСОБА_1 , як в.о. начальника Служби запрошувався до УПП в Миколаївській області 7.06.2018р. та 12.06.2018р. на 10:00.
12.06.2019р. т.в.о. начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Миколаївській області Котєньовим Д.С. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 143165, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 020грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення передбачене ч.1 ст.140 КУпАП.
У відповідності до вказаної постанови, ОСОБА_1 , будучи відповідальною посадовою особою за утримання автомобільних доріг Т-15-13 "Нечаяне - Очаків", Т-1507 "Миколаїв - Парутіно - Очаків" порушив вимоги правил, норм та стандартів ДСТУ 3587-97, що полягало у наявності вибоїнах дорожнього покриття, відсутності дорожніх знаків,горизонтальної розмітки, чим порушив п.1.5 ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП.
Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує її незаконність, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями п.1 ч.3 ст.12 ЗУ "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII (надалі - Закон №3353-XII) визначено, що обов'язок забезпечувати утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, покладено на посадових осіб, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування таких.
У відповідності до положень ст.24 вказаного Закону власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. При виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод.
Приписами розділу 3 Державного стандарту України 3587-97 "Безпека дорожнього руху, автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану", затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 31.07.1997р. №441, (далі - ДСТУ 3587-97) передбачено, що автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.
Положеннями п.11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.1994р. №198 встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Відповідно до п.1.5 ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків (ст.14 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст.140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, як посадову особу, а саме як в.о. начальника Служби автомобільних доріг в Миколаївський області.
Апеляційний суд зазначає, що у відповідності до інформації, яка розміщена на офіційній веб-сторінці Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, зазначена Служба є балансоутримувачем та єдиним замовником по виконанню дорожніх робіт на дорогах загального користування в області. Метою діяльності Служби є утримання в належному стані та розвиток мережі автодоріг загального користування, мостів та інших штучних споруд, створення умов безперервного та безпечного руху транспорту, задоволення потреб народного господарства та населення в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури.
Враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не надано жодного доказу в обґрунтованість позовних вимог, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про законність і обґрунтованість оскарженої у даній справі постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 143165 від 12.06.2018р.
Що стосується доданого до апеляційної скарги копії Договорів №17-Б та 18-Б від 7.05.2018р., то апеляційний суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог ч.4 ст.308 КАС, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, оскільки вказані договори не було надано в суд першої інстанції, та скаржником не обґрунтовано неможливості їх подання, судова колегія не приймає їх як доказ.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 272, 315, 317 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 12 червня 2019р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.М.Градовський
Судді: А.В.Крусян
О.В.Яковлєв