П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 487/4889/19
Головуючий в 1 інстанції: Сухаревич З.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- Кравця О.О.,
за участю: секретар судового засідання - Уштаніт Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 вересня 2019 року, прийняте у складі суду судді Сухаревич З.М. в місті Миколаїв по справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської митниці ДФС про скасування постанови по справі про порушення митних правил,-
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС, в якому позивач просив суд скасувати постанову по справі про порушення митних правил №0026/50400/19 від 12.06.2019 року, а справу закрити за відсутністю складу правопорушення.
Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 02 вересня 2019 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Миколаївської митниці ДФС про скасування постанови по справі про порушення митних правил №0026/50400/19 від 12.06.2019 року відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильних висновків по справі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки висновку експерта №120-0342 від 26.03.2019 року про неможливість використання відходів в подальшому, з чого виходить, що залишки не представляють господарської цінності. Крім того, на думку апелянта, судом не взято до уваги його доводи що до здійснення вичерпаних заходів щодо видалення відходів, при цьому неможливість це зробити виникла в наслідок відсутності на той час порядку щодо отримання дозволу на видалення відходів, тобто не вбачається умисних дій або необережності, які призвели до правопорушення.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу та не надав належної оцінки складеному протоколу про порушення митних правил, який був підставою для винесення оскаржуваної постанови. В протоколі про порушення митних правил №0026/50400/19 визначено розгляд справи 27.02.2019 року за адресою: м. Миколаїв, вул. Московська, 57а, Миколаївська митниця, проте розгляд справи з невідомих причин не відбувся, про іншу дату розгляду та причини не розгляду апелянта повідомлено не було. Щодо посилань відповідача на те, що апелянта було повідомлено поштовим відправленням на адресу роботи на думку апелянта є такими, що не можуть вважатися повідомленням належним чином, оскільки протирічать діючому законодавству. Апелянт вказує, що 12.06.2019 року його було запрошено до митниці без повідомлення причин виклику, а при прибутті було повідомлено про винесену постанову, при розгляді якої він присутній не був, що на його думку свідчить про порушення його прав, передбачених ст.498 МК України.
Представник відповідача надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги повністю, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу ґрунтуються на тому, що постанова у справі про порушення митних правил №0026/50400/19 винесена без порушення прав позивача та без порушення строку розгляду цієї справи. Представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи про ПМП №0026/50400/19, але він не забажав брати участь у розгляді цієї справи. Представник Миколаївської митниці ДФС вказує, що позивачем не вживалося жодних заходів щодо видалення відходів, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, представник відповідача щодо підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил зазначає, що ОСОБА_1 мав можливість завчасно звернутися до Мінприроди та одержати висновок на вищевказані відходи та своєчасно, тобто до закінчення строку переробки - 30.12.2018, здійснити поміщення цих відходів у митний режим імпорт.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.09.2018 року на підставі заяви директора ТОВ «ВО ДАРМЕРА» Бальва В.І. від 11.09.2018 № 57 про отримання дозволу щодо розміщення у митний режим переробки на митній території України іноземних товарів, Миколаївською митницею ДФС з врахуванням умов контракту, дозволено поміщення іноземних товарів: тканина з синтетичних волокон та фурнітура, загальною вагою нетто 193,714 кг., у митний режим переробки на митній території України, та встановлено строк переробки на митній території України до 30.12.2018 року.
Згідно з вказаною заявою, ОСОБА_1 зобов'язався проводити операції з переробки товарів відповідно до вимог законодавства України, здійснювати відокремлений від інших товарів облік і зберігання товарів, розміщених у митний режим переробки, та продуктів їх переробки, а також заявити у відповідному митному режимі товарну продукцію, супутні продукти переробки, залишки переробки, що будуть отримані в результаті переробки товарів, і видалити відповідно законодавства України відходи переробки.
18.10.2018 року ОСОБА_1 подано МД типу НОМЕР_1 №UA504180/2018/004363 з метою митного оформлення реекспорту (вивезення) за межі митної території України продукти переробки. Того ж дня вказана МД та вказані у ній товари були оформлені у митний режим реекспорту, а 21.10.2018 року зазначені продукти переробки вивезені за межі митної території України.
Натомість, у строк до 30.12.2018 р. (закінчення строку переробки), ОСОБА_1 відходи, що утворилися в процесі переробки, не поміщені у відповідний митний режим та не видалені, що встановлено 29.01.2019 р. за результатами проведення митного огляду іноземних товарів, що були поміщені у митний режим переробки (акт від 29.01.2019 р. № 14-70-63-01-45/005.
Після завершення строку переробки, а саме 02.01.2019 року до сектору митного оформлення №1 митного поста «Костянтинівка» ОСОБА_1 подано МД типу ІМ 40 АА №UA504180/2019/000004 з метою розміщення у митний режим імпорт відходів, що утворилися в процесі переробки товарів іноземного замовника відповідно до заяви від 11.09.2018 р. №57, тобто товари: обрізки текстильних матеріалів, несортовані, різних кольорів, придатні для подальшого використання, вага 20,15 кг; нетто 20,15 кг0 вартість - 384,96 грн. (товар №2 МД), код товару згідно з УКТЗЕД 63109000000 (графа 33 МД).
02.01.2019 р. у митному оформленні зазначених товарів відмовлено у зв'язку з помилками у митній декларації, ненаданням усіх необхідних дозвільних документів та несплатою митних платежів.
05.02.2019 року відносно директора ТОВ «ВО ДАРМЕРА» ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0036/50400/19, яким було встановлено порушення позивачем митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 480 МК України.
05.06.2019 р. ОСОБА_1 , після отримання висновку Мінприроди, задекларував відходи.
Постановою по справі про порушення митних правил № 0026/50400/19 від 12 червня 2019 року, директора ТОВ «ВО ДАРМЕРА» притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 480 Митного кодексу України. В оскаржуваній постанові зазначено, що станом на 29.01.2019 року, тобто після закінчення строку переробки іноземних товарів - тканина, фурнітура. загальною вагою нетто 193,714 кг., що були поміщенні у митний режим переробки на митній території України зі строком переробки до - 30.12.2018, директор ТОВ «ВО ДАРМЕРА» ОСОБА_1 , не здійснив вивезення за межі митної території України товарів - відходи, що утворилися в результаті здійснення операції з переробки, у вигляді обрізків текстильних матеріалів, несортовані, різних кольорів, вагою 20,15 кг., або не розмістив зазначені товари у відповідний митний режим.
Не погоджуючись із правомірністю постанови порушення митних правил № 0026/50400/19 від 12 червня 2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 480 МК України та правомірність постанови в справі про порушення митних правил № 0026/50400/19.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.
За правилами ч.ч. 1, 9, 10 ст. 494 Митного кодексу України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно ст.ст. 524, 525 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.
Справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Відповідно до ст. 498 Митного кодексу України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Колегія суддів, аналізуючи наведені приписи МК України вважає, що обов'язок по дотриманню прав, свобод та інтересів особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил лежить саме на посадових особах митниці, які здійснюють провадження у справі про порушення митних правил. Однак стороною відповідача як суб'єктом владних повноважень не спростовано тверджень позивача, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 06 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично мало кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Крім того, відповідно до принципу рекомендацій № R (91) 1 Комітету - Міністрів Ради Європи державам - членам стосовно адміністративних санкцій, окрім сформульованих у резолюції (77) 31 принципів справедливо адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватись такими принципами: особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; вона або її представник інформується стосовно характеру доказів зібраних у справі проти неї; вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.
Отже, особі, яка притягується до відповідальності має бути обов'язково повідомлено про день та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також роз'яснено відповідні права та обов'язки.
При цьому відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної зокрема в постанові від 24 жовтня 2018 року (справа №320/4759/16-а), повідомленням позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, відповідно до наведених положень Митного кодексу України є обов'язковою умовою правомірності прийнятої митним органом постанови.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в протоколі про порушення митних правил від 05.02.2019 року №0036/50400/19 відносно директора ТОВ «ВО ДАРМЕРА» ОСОБА_1 (а.с. 12) зазначено, що дату розгляду справи про порушення митних правил 27.02.2019 року о 14 год. 30 хв. в приміщенні Миколаївської митниці ДФС.
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що розгляд справи про порушення митних правил 27.02.2019 року о 14 год. 30 хв. з невідомих причин не відбувся, справу про порушення митних правил фактично розглянуто 12.06.2019 року.
Як зазначено в оскаржувані постанові по справі про порушення митних правил №0026/50400/19 від 12.06.2019 року (а.с. 9), 12.06.2019 для розгляду справи про порушення митних правил №0026/50400/19 ОСОБА_1 до Миколаївської митниці ДФС не з'явився, хоча він був письмово попереджений листом митниці від 05.06.2019 року №2904/10/14-70-20-29 та усно про розгляд цієї справи 12.06.2019 о 14 год. в адміністративному приміщенні Миколаївської митниці ДФС за адресою: м. Миколаїв, вул. Московська 57-А, при цьому клопотань про перенесення розгляду справи від ОСОБА_1 до митниці не надходило.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, лист Миколаївської митниці ДФС від 05.06.2019 року №2904/10/14-70-20-29 був направлений на адресу ТОВ «ВО ДАРМЕРА», отриманий не був та повернувся до Миколаївської митниці ДФС із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 37).
Колегія суддів наголошує, що відповідно до положень МК України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, при цьому враховуючи встановлений факт неотримання позивачем листа Миколаївської митниці ДФС від 05.06.2019 року №2904/10/14-70-20-29, вказані обставини не можуть свідчити про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи.
Разом з тим, твердження відповідача про усне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд цієї справи 12.06.2019 о 14 год. в адміністративному приміщенні Миколаївської митниці ДФС за адресою м. Миколаїв, вул. Московська 57-А, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Таким чином, відповідачем належним чином не повідомлено позивача про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення у встановленому порядку, чим порушено його право на захист.
Відповідно до положень п. 4 ч.1 ст. 531 МК України, підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є зокрема безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду.
Відтак, оскільки позивач був позбавлений права подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися правничою допомогою захисника, давати усні і письмові пояснення, подавати докази, доводи, міркування та заперечення, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для скасування постанови в справі про порушення митних правил №0026/50400/19 від 12.06.2019 року.
Разом з тим, відповідно до положень п. 2 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Згідно положень ст. 530 МК України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю. Відповідно до положень п.2 ч.2 зазначеної статті, за результатами такої перевірки орган, що проводив перевірку, може прийняти рішення про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд.
Враховуючи викладене з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС , п.2 ч.2 ст. 530 МК України, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом скасування рішення суб'єкта владних повноважень і надіслання справи на новий розгляд з дотриманням прав особи, яка притягується до відповідальності, оскільки відповідачем не було належним чином повідомлено позивача про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення у встановленому порядку, чим порушено його право на захист.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 249, 286, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва - задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 вересня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської митниці ДФС про скасування постанови по справі про порушення митних правил скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про порушення митних правил №0026/50400/19 від 12.06.2019 року, винесену заступником начальника Миколаївської митниці ДФС Сизовим М.В., якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 480 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Справу про порушення митних правил №0026/50400/19 направити до Миколаївської митниці ДФС на новий розгляд.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець