П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/1084/19
Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Запорожана Д.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень,-
25 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати припис управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 25.07.2018 року, складений відносно нього.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що позапланова перевірка, за результатами якої винесено оскаржуваний припис, проведена з порушенням Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Відповідач заперечував проти позову, зокрема зазначаючи, що за результатами позапланової перевірки за адресою АДРЕСА_1 виявлено, що позивачем виконані будівельно-монтажні роботи з реконструкції квартири шляхом розширення балкону та приєднання його частини до приміщення кухні. Документи, що дають право на виконання будівельних робіт, а також документи, які посвідчують готовність до експлуатації зазначеного об'єкта позивачем не надані. Крім того, позивач був присутній під час проведення перевірки та надавав документи, зокрема договір купівлі - продажу, технічний план на квартиру та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано припис управління ДАБК в Одеській області від 25.07.2018 року.
Не погодившись із прийнятим рішенням управління ДАБК подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що об'єкт перевірки (балкон) вже є частиною кухні позивача, а отже не виконує функцію площадки для відпочинку влітку (згідно ДБН), тобто відбулась зміна функціонального призначення об'єкта.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
З 20 липня по 25 липня 2018 року, на підставі наказу начальника управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/162ДАБК від 02.07.2018 року, направлення № 000918 та звернення фізичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (вх. № 01-17/116гл від 18.06.2018р.), відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
25 липня 2018 року відповідачем складено акт щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 000918, яким встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Згідно договору купівлі - продажу № 72 від 13.01.2014 року загальна площа спірної квартири складає 85,6 кв.м., однак згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на липень 2018 року, загальна площа вищевказаного об'єкту складає 92,8 кв.м., що є на 7, 2 кв.м. більшою.
З наведеного відповідач прийшов до висновку, що позивачем на третьому поверсі багатоквартирного будинку, у квартирі, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, виконані будівельно-монтажні роботи з реконструкції вказаної квартири шляхом розширення існуючого балкону та приєднання його частини до приміщення кухні. Тобто позивачем експлуатується закінчений будівництвом об'єкт, не прийнятий в експлуатацію, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Того ж дня відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 426/18, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушення шляхом оформлення документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту або привести об'єкт будівництва до первісного стану.
Матеріали перевірки надіслані позивачу поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням № 6500905923735, однак позивачем не отримані.
07.08.2018 року заступником начальника управління - начальника інспекційного відділу № 2 управління ДАБК Якименко Р.К винесено постанову № 501/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 статті 96 КУпАП. Зазначена постанова скасована рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 25 січня 2019 року по справі № 522/16158/18, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року.
Задовольняючи позовні вимоги, сул першої інстанції виходив з того, що позивача не повідомлено про проведення перевірки, а сама перевірка проводилась за його відсутності, що є порушенням Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю. Крім того, площа квартири змінилася у зв'язку з уточненням лінійних розмірів, що не належить до самочинного будівництва та не являється реконструкцією.
Судова колегія частково погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.
Приписами статей 6, 7 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” № 3038-VI від 17.02.2011 року, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Частиною 1 ст. 41 Закону 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль, як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
З наведеного вбачається, що повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю реалізуються, зокрема, через проведення відповідних заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.п. 9, 12, 13 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, та посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Крім того, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що такий захід державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, як позапланова перевірка, повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом та отримувати примірники цих документів, а також має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.
Допитаний в ході апеляційного розгляду позивач ОСОБА_1 пояснив, що був присутнім дома, коли до нього прийшла працівник ДАБК і вимагала документи на квартиру та технічний паспорт, які ним були надані. Вказаній особі він пояснив що не проводив будь-які будівельні роботи у квартирі, які повязані із збільшенням її площі. Крім того, без його згоди перевіряюча зробила фотознімки частини його квартири, де розташований балкон.
Оглянувши наявні в матеріалах справи фотознімки, позивач впізнав себе та підтвердив, що на них зображена саме його квартира (а.с.82-85).
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи позивача, з якими помилково погодився суд першої інстанції, що позапланова перевірка проведена за відсутності позивача, не відповідає дійсності. Тому обставини порушення процедури проведення перевірки не можуть слугувати підставою для задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що під час здійснення позапланової перевірки, з наданих позивачем документів виявлено збільшення розмірів площі квартири за відсутності для цього законних підстав, управлінням ДАБК видано оскаржуваний припис про усунення виявлених порушень, яким зобов'язано позивача усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом оформлення документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, або привести об'єкт будівництва до первісного стану відповідно до договору купівлі-продажу № 72 від 31.01.2014 в строк до 25.08.2018.
Разом з тим, судова колегія вважає, що оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 553 сукупність заходів, які здійснюються органами державного архітектурно - будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись дише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Після реєстрації права власності на збудований чи реконструйований об'єкт нерухомості на законних підставах, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу щодо такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно - будівельного нагляду, прийняті за результатами такої перевірки.
Відповідно до приписів ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
З наданих позивачем документів вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ним на підставі договору купівлі - продажу від 31.01.2014. У договорі загальна площа квартири зазначена 85,6 кв.м.
Крім того, з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстрована кв. АДРЕСА_2 , загальною площею 92,8 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2014, технічного паспорту та довідки, виданих ТОВ "ПІВДЕНЬЖИТЛОБУД" 24.11.2017.
З технічного паспорту від 24.11.2017 вбачається відображення у складі квартири збільшеного балкону.
Враховуючи, що предметом судового оскарження не є дії реєстратора стосовно внесення до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень відомостей збільшеної площі квартири, яка належить ОСОБА_1 , судова колегія вважає, що позивачем надані документи, які підтверджують належність йому квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 92,8 кв.м.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що оскаржуваний припис щодо зобов'язання ОСОБА_1 оформити документи про прийняття в експлуатацію або приведення до первісного стану об'єкта, право власності на яке вже зареєстровано в установленому законом порядку, є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно по суті дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, але не з підстав порушень відповідачем порядку проведення перевірок, а з підстав відсутності в діях позивача складу правопорушення.
Тому мотивувальну частину оскаржуваного судового рішення слід змінити у відповідності до частини 4 статі 317 КАС України з підстав, наведених у мотивувальній частині постанови апеляційного суду.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 04 березня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст.308,310,317,321,322,325,328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року - змінити з підстав задоволення позову.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: Д.В. Запорожан
Суддя: К.В.Кравченко