05 листопада 2019 р. м. Дніпросправа № 215/326/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шлай А.В.
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 р. в адміністративній справі №215/326/19 за позовом ОСОБА_1 до Голови Виконавчого комітету Криворізької міської ради Вілкула Юрія Григоровича, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 р. у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Голови Виконавчого комітету Криворізької міської ради Вілкула Ю.Г. відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржено ОСОБА_1 в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, яка не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині сплати судового збору.
Пунктом 1 частини 5 цієї процесуальної норми встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 судовий збір не сплачено, проте ним подана заява про звільнення від сплати судового збору з огляду на скрутне матеріальне становище. В обгрунтування заяви скаржником надана довідка Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради № 9070 від 01 жовтня 2019 р., за даними якої розмір щомісячної компенсації виплат ОСОБА_1 , як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи у період з жовтня 2017 року по лютий 2018 року включно складає 27,90 грн. на місяць, у період з березня 2018 року по жовтень 2018 року - 30,57 грн. на місяць, у період з листопада 2018 року по грудень 2018 року - 31,76 грн. на місяць, у період з січня 2019 року по квітень 2019 року - 32,71 грн. на місяць, у період з травня 2019 року по вересень 2019 року - 33, 73 грн.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, чи відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначені умови, за наявності яких суд може вчиняти наведені вище процесуальні дії. Такими умовами є: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 р. (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість якого пов'зується з майновим станом особи.
Також Верховний Суд вказав, що Закон №3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
До клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником не додано достатніх доказів, наявність яких дозволила би суду прийняти рішення про звільнення від сплати судового збору. Такими доказами можуть бути: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19.
Скаржник не відноситься до осіб, які в силу закону звільнені від сплати судового збору, тому подання доказів на підтвердження обставини неможливості здійснити сплату судового збору через скрутний майновий стан покладається на скаржника.
Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2019 р. становить 1921 грн.
Тобто, при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору у розмірі 768,40 грн. (1921*0,4% = 768,40), скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1152,60 грн. (768,40*150%=1152,60 грн.)
Судовий збір підлягає сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA268999980000034317206081005
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), №____справи (обов'язково).
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.
Скаржнику пропонується у десятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, направивши на адресу суду апеляційної інстанції квитанцію про сплату судового збору на суму 1152,60 грн. або документи на підтвердження отриманого ним доходу протягом 2018 року.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 р. в адміністративній справі №215/326/19 - залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили 05 листопада 2019 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя А.В. Шлай