06 листопада 2019 р. Справа № 537/3690/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бершова Г.Є.
суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 4 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Лисенка Івана Сергійовича на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 02.10.2019 (суддя Маханьков О.В., м. Кременчук, Полтавська область) по справі № 537/3690/19
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти № 4 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Лисенка Івана Сергійовича третя особа Департамент патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора роти № 4 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Лисенка Івана Сергійовича, третя особа Департамент патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої вимоги мотивує тим, що таке рішення відповідача є протиправним, а притягнення до адміністративної відповідальності - безпідставним, а тому просить таку постанову скасувати за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Просить позов задовольнити.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука позовні вимоги було задоволено.
Постанову серії ЕАВ №1457935 від 26 серпня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП - скасовано.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 26.08.2019 року поліцейським роти №4 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Лисенко Іваном Сергійовичем винесено постанову серії ЕАВ № 1457935 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за те, що водій ОСОБА_1 цього дня, близько 16 год. 02 хв., керуючи транспортним засобом SUBARU LEGACY, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Кременчук по вул. Соборна, 21/1, здійснив зупинку ТЗ ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9 «г» ПДР України.
Позивач не погодився з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 26.08.2019 року серія ЕАВ № 1457935 та звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з безпідставності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не надано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 15.9 г ПДР України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи встановлено, що 26 серпня 2019 року відповідачем стосовно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1457935, якою визнано позивача винним за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
У постанові зазначено, що 26.08.2019 року близько 16 год. 02 хв. позивач, керуючи транспортним засобом SUBARU LEGACY, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Кременчук по вул. Соборна, 21/1, здійснив зупинку ТЗ ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9 «г» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З матеріалів справи встановлено, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не надано. Наданий до матеріалів справи диск з фотознімком та відеозаписом зафіксованого правопорушення не містить доказів вчинення позивачем правопорушення. Крім того, фотознімок не фіксує відстані від транспортного засобу до пішохідного переходу.
Колегія суддів зазначає, що належним доказом доведення даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків. Проте жодних даних замірів до суду апеляційної інстанції відповідач не надав.
Колегією суддів встановлено, що інспектором поліції не проводилась фіксація факту зупинки позивача ближче 10 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків. Будь-які вимірювання такої відстані інспектором не проводились, відстань визначалась візуально.
Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 08.02.2018 року у справі №760/3696/16-а.
Колегія суддів зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення.
При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації, не може бути належним доказом вчинення порушення.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанцій про протиправність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові від 26 серпня 2019 року серії ЕАВ №1457935.
Таким чином, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Разом із тим, відповідно до вимог ч.3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, оскільки колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, то відповідно до вимог п.3 ч.3 статті 286 КАС України справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Згідно з п.2 ч.1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити судове рішення.
Відповідно до ч.4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність змінити рішення суду першої інстанції, доповнивши резолютивну частину рішення абзацом такого змісту: «Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 закрити.».
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Інспектора роти № 4 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Лисенка Івана Сергійовича - залишити без задоволення
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 02.10.2019 по справі № 537/3690/19 змінити, доповнивши резолютивну частину рішення абзацом такого змісту: «Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 закрити.».
В іншій частині рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 02.10.2019 по справі № 537/3690/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов