05 листопада 2019 року справа №200/1784/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Міронової Г.М.,
секретар Сізонов Є.С.,
за участі представника відповідача Помалюк І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м. Маріуполя на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 р. у справі №200/1784/19-а (головуючий І інстанції Арестова Л.В., повний текст складено 02.08.2019 року в м.Слов'янськ Донецької області) за позовом Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м. Маріуполя до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2019 року №0017814603,-
Підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м. Маріуполя (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2019 № 0017814603 (а.с. 3-5).
В обґрунтування позову зазначив, що підприємством вчинено всі необхідні дії з метою своєчасної реєстрації податкових накладних, а саме їх створення в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Додатком до податкового повідомлення - рішення до 23.01.2019 року №0017814603, а саме графою 3 «Дата складання податкової накладної/розрахунку коригування». Проте, їх реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від підприємства причин, а саме через недостатність наявних коштів на електронному рахунку підприємства та несвоєчасність зарахування на електронному рахунку підприємства додаткових коштів головним розпорядником, що унеможливило реєстрацію податкових накладних в межах встановленого законом граничного терміну та призвело до затримки цієї реєстрації.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 141-143).
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішенням місцевого суду порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що виявлені під час перевірки контролюючим органом податкові накладні відносяться до категорії податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю) і за порушення граничного строку реєстрації яких відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України не повинні застосовуватись штрафні санкції. Наголошує на тому, що позивач на момент реєстрації вказаних у акті перевірки контролюючого органу податкових накладних, не мало у достатній кількості коштів для реєстрації цих накладних, так само не мало можливості поповнити електронний рахунок необхідною сумою для збільшення ліміту через захищені статті видатків (а.с. 147-150).
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Під час апеляційного розгляду представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечувала, вважає, що рішення суду першої інстанції є законим та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм справі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м.Маріуполя, яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 03342638 (а.с. 6-8).
22 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС в Донецькій області проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м. Маріуполя за січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, березень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, листопад 2018 року, за результатом якої складено Акт від 22 грудня 2018 року № 3600/05-99-46-03/03342638.
Відповідно до висновку Акту від 22 грудня 2018 року № 3600/05-99-46-03/03342638 Підприємством електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м. Маріуполя порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу в частині термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН, а саме: - реєстрації податкових накладних, складених у січні 2017 року, лютому 2017 року, березні 2017 року, серпні 2017 року, вересні 2017 року, жовтні 2017 року, листопаді 2017 року, грудні 2017 року, березні 2018 року, травні 2018 року, червні 2018 року, липні 2018 року, серпні 2018 року, листопаді 2018 року:
- на суму 2 370 281,59 грн., складає до - 15 календарних днів;
- на суму 1 212 322,23 грн., складає від 16 до 30 календарних днів;
- на суму 1,6 грн. складає від 31 до 60 календарних днів.
04 січня 2019 року позивачем надано заперечення на Акт, в якому зазначено, що згідно помісячного плану фінансування та плану використання бюджетних коштів на 2017 рік та 2018 рік головним розпорядником підприємства не було заплановано додаткових коштів для поповнення електронного рахунку з метою збільшення ліміту для своєчасної реєстрації податкових накладних, а власних коштів у необхідному обсязі підприємство не мало. Таким чином, підприємство вчинило всі необхідні дії з метою своєчасної реєстрації податкових накладних, а саме їх створення в Єдиному реєстрі податкових накладних, але їх реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від позивача причин (а.с. 14-15).
Листом від 18 січня 2019 року № 4619/10/05-99-46-03 Головне управління ДФС у Донецькій області на заперечення зазначило, що в разу порушення платником податку термінів реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податковий накладних, складених при визначенні податкових зобов'язань з ПДВ, відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України до такого платника податків застосовуються штрафні санкції , визначені відповідно пунктами 120 (1).1 або 120(1).2 ст. 120 Податкового кодексу України у визначених розмірах незалежно від організаційно - правової форми (а.с. 16).
23 січня 2019 року Головним управління ДФС в Донецькій області на підставі Акту №3600/05-99-46-03/03342638 від 22 грудня 2018 року винесене податкове повідомлення рішення № 0017814603, відповідно до якого за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних:
- на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2 370 281,59 грн. застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 237 028,19 грн.;
- від 16 днів до 30 календарних днів на суму ПДВ 1 212 322, 23 грн. застосовано штраф в розмірі 20 % в сумі 242 464,45 грн.;
- від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 1,60 грн. застосовано штраф у розмірі 30 % у сумі 48 копійок (а.с. 17).
Спірним питанням даної справи є правомірність застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 01 січня 2017 року, на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.
Наявність обов'язку у платника податків щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірною у цій справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Щодо доводу апелянта, що виявлені під час перевірки податкові накладні відносяться до категорії податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю) і за порушення граничного строку реєстрації яких відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України не повинні застосовуватись штрафні санкції, суд зазначає наступне.
З 01 січня 2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема, «04» - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання, «08» - складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; «09» - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Отже, положеннями Порядку № 1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку № 1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, та постанові від 11 грудня 2018 року по справі № 807/68/18.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у графі 8 код ставки податку на додану вартість, зазначений код ставки «20», що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.
Таким чином, податкові накладні видані Підприємством електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м. Маріуполя не відповідають вимогам п.120-1.1 ст.120-1 ПК України необхідним для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Довод апелянта, що позивач не мав у достатній кількості коштів для реєстрації накладних, та не мав можливості поповнити електронний рахунок необхідною сумою для збільшення ліміту через захищені статті видатків, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки не закладання до плану фінансування та плану використання бюджетних коштів на 2017 та 2018 рік головним розпорядником коштів для поповнення електронного рахунку не може бути обґрунтованою підставою порушення строків реєстрації податкових накладних та як наслідок не застосування штрафних санкцій.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення від 23.01.2019 № 0017814603.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м. Маріуполя на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 р. у справі № 200/1784/19-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 р. у справі № 200/1784/19-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 05 листопада 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Ястребова
Судді І.Д. Компанієць
Г.М. Міронова