ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 листопада 2019 року м. Київ № 2а-6623/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С.,
розглянувши в рамках підготовчого провадження у відкритому судовому засіданні заяви позивача про: залучення суддів, які складають склад суду у даній справі в якості третіх осіб, щодо заявлення позивачкою зустрічного позову від імені судді, клопотання про проведення психіатричної експертизи судді ОСОБА_10 в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доголови Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5
про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
Розгляд даної справи триває більше 8 років.
Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017, у травні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила:
- (1) зобов'язати голову Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 відповідно до п. 18.19 наказу Державної судової адміністрації України "Про затвердження інструкції з діловодства у місцевому загальному суді" №68 від 27 червня 2006 року здійснювати повноваження, які стосуються резолюції як окремого виду документа, який повинен містити реквізити: прізвище виконавця (виконавців), дату резолюцій;
- (2) зобов'язати Голосіївський районний суд м. Києва відповідно до п. 2.2, п. 2.6 наказу Державної судової адміністрації України №68 від 27 червня 2006 року "Про затвердження інструкції з діловодства у місцевому загальному суді", проставити до штампу суду на скарзі від 20 червня 2011 року, посаду і прізвище особи, яка прийняла документ;
- (3) визнати незаконними дії та бездіяльність голови Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5, які полягають в організаційно-розпорядчих функціях щодо відсутності належного контролю за діяльністю канцелярії Голосіївського районного суду м. Києва в частині повноважень, та стосуються своєчасної передачі документів з канцелярії до суддів;
- (4) стягнути з голови Голосіївського райсуду як суб'єкта владних повноважень моральну шкоду;
- (5) у відповідності до статті 84 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" винести окрему постанову стосовно відсутності контролю та бездіяльності щодо створення умов та порушення порядку ведення контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих до розгляду судді, направивши матеріали справи до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для відкриття дисциплінарного провадження відносно голови Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 ;
- (6) зобов'язати Голову Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 передати до матеріалів справи наступні заяви: заява-скарга № 5 від 25 лютого 2010 року, скарга від 25 лютого 2010 року, заява про відвід від 25 лютого 2010 року, заява від 25 лютого 2010 року, заява від 25 лютого 2010 року, заява про відвід від 25 лютого 2010 року, заява-клопотання №7 від 25 лютого 2010 року, заява-клопотання №0103/2010 від 01 березня 2010 року, заява про відвід від 12 березня 2010 року, 7-й відкритий відвід від 15 березня 2010 року, 8-й відкритий відвід від 26 березня 2010 року, 13-й відкритий відвід від 20 квітня 2010 року, 14-й відкритий відвід 26 квітня 2010 року, 15-й відкритий відвід від 5 травня 2010 року, 16-й відкритий відвід від 21 травня 2010 року, 18-й відкритий відвід від 3 червня 2010 року, 19-й відкритий відвід від 5 червня 2010 року, заява про відвід від 26 липня 2010 року, заява про відвід від 6 вересня 2010 року, заява про відвід від 6 вересня 2010 року, заява про відвід від 6 вересня 2010 року, заява про відвід від 26 жовтня 2010 року, заява про відвід від 26 жовтня 2010 року, заява про відвід від 26 жовтня 2010 року, заява про відвід від 26 жовтня 2010 року, заява про відвід від 13 грудня 2010 року.
З наявних у матеріалах справи копіях цих заяв (т. 1) вбачається, що вони були адресовані, крім власне голови Голосіївського районного суду м. Києва (копії судді Горбань Н.І.), також, як в них зазначено - «Президенту всієї України», АП України, голові Комітету ВР України, Голові ВСУ, голові Апеляційного суду м. Києва, Голові ВРЮ, голові Ради суддів м. Києва, МЮ України.
Відносно заяв про відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва за період з 06.09.2010 по 13.12.2010, поданих у кримінальній справі (71-00164; 1-27/2010), та копії яких надано позивачкою до матеріалів справи, позивач зазначає, крім іншого, що за вказівками судді та голови суду вказані документи знищувалися, а у відповідь цинічно, в саркастичній формі, з приниженням честі та гідності, від суддя позивачка чула «ніяких заяв нам ненадходило», тому, як зазначає позивачка, вона оскаржує правовідносини які відносяться до публічно-правових.
У заяві від 21.06.2018 (т.6, а.с. 51) позивачка звертає увагу, що заяви були подані в порядку 56 КПК України.
У самих цих заявах про відвід, які мають відмітки про реєстрацію в Голосіївському районному суді м. Києва, йдеться про порушення суддею, яка одноособово розглядає кримінальну справу, норм КПК України, про самоправне головування судді, самоправне заслуховування думки прокурора, самоправне призначення судових засідань.
Наприклад, у заяві про відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2010 (т.1, а.с. 17), зазначено, що це заява незаконно обвинуваченої по кримінальній справі за ст. 212 ч. 1 КК України. Зазначено, що це неповторна та неаналогічна заява про відвід відведеної, упередженої, заінтересованої, постійно обманюючої та приватно обвинуваченої позивачкою у самоуправному самоправстві за ст. 356 КК України судді Горбань Н.І. заява підписана позивачкою із зазначенням, що вона підписана незаконно обвинуваченою.
У заяві-скарзі № 5 від 25 лютого 2010 року, зазначаючи про неотримання постанови суду, позивачка заявила про відвід судді та секретарю (т.3, а.с. між 236-237).
У заяві-скарзі від 25.02.2010 (т.3, а.с. 236) позивачка зазначила, що апеляційний суд прийняв до суду відкриту позовну заяву стосовно відшкодування шкоди судом. Ненадумане, вищевикладене, як зазначено у заяві, свідчить про наявність заінтересованості та інших обставин, що викликають сумнів в об'єктивності судді Горбань Н.І. Заінтересованість полягає, на думку заявника, у відкритому істотному порушенні кримінально-процесуального закону. Відтак, згідно із цією заявою заявлено відвід.
У заяві про відвід від 25.02.2010 (16:45) зазначено, що суддя Гробань Н.І. проводила судове засідання не зважаючи на те, що їй було надано відвід, не надала постанову та незаконно головувала у самосудному засіданні. У зв'язку з цим заявлено відвід судді.
У заяві від 25.02.2010 (16:40) (т.3, а.с. між 237-238) також заявлено відвід, оскільки, як зазначала заявниця, не надано постанову другого відводу.
Також, 25.02.2010 (17:20) (т.3, а.с. між 239-239) судді заявлено відвід, оскільки починаючи з початку 2010 заявницею надсилаються відводи судді Горбань Н.І., які не беруться до уваги. Суддя, на думку заявника, проводить самосудні судові засідання.
25.02.2010 (17:15) заявлено відвід судді у зв'язку з призначенням адвоката.
Також, як приклад, у заяві від 26.10.2010 позивачка, крім відводу судді Горбань Н.І., просила порушити проти неї справу за ст. 356 КК України.
У заяві від 01.03.2010 (т.1, а.с. 82), як приклад, позивачка також просила надати їй постанови голови суду по кожному відводу судді.
У 13 відводі від 20.04.2010 позивачка адресує його, зокрема, голові суду та у копії судді Горбань Н.І., супроводжуючи висловами «мстиво упередженій», «вкрай роздратованій», «вже маючи наперед заготовлений обвинувальний вирок відносно мене». При цьому, крім іншого, міститься посилання на повідомлення судді відносно прийняття головою суду постанов по заявленим відводам.
В іншому 13 відводі від 15.12.2009 (т. 4, а.с. 19) позивачка ставила до відома іншого судді Рибака І.О. про те, що він не може бути головуючим по справі. Зокрема, зазначається, що 14.12.2009 упереджений, лайливий та зневажливий до людей суддя (що до цього часу не позбувся прокурорсько-обвинувального сприйняття, зокрема, ОСОБА_3 ), знову, грубо порушуючи вимоги ст. 57, ч. 3 КПК України, розпочав судове засідання без оголошення позивачці постанови голови суду по заявленому 12-му відводу (2009 року). Позивачка також поставила питання: «Як можна (вже в котрий раз) розпочинати судове засідання без вирішення по суті заявленого відводу?», «Як це міг допустити присутній в судовому засіданні представник прокуратури?»
Також, наприклад, у 14-му відкритому відводі від 26 квітня 2010 року, позивачка також зазначила про заявлення відводу судді Горбань Н.І.
У 15-му відкритому відводі від 5 травня 2010 року позивачка також, крім іншого, звернула увагу, що нею подано вже 30 відводів судді Горбань Н.І. (т. 1, а.с. 141), зазначила, що суддя незаконно головує у судовому засіданні, самостійно визначає дату чергового судового засідання. При цьому у зазначеному відводу (т.1, а.с. 143) позивачка зазначає, що у разі відхилення відводу, судді Горбань Н.І. буде заявлено 16-й, 17-й, 18-й і т.д. письмові відводи.
У 16-й відкритому відводі від 21 травня 2010 року, позивачка, крім іншого, зазначає, що «кривосуддя перекривилось до намагання помсти». При цьому, з цього відводу (т.1, а.с. 148) вбачається, що позивачці відомо про регулювання питання відводу ч. 3 ст. 57 КПК України. Крім іншого, позивачка звертала увагу, що знаходить із головою суду у відносинах, які регулюються ч. 3 ст. 57 КПК України.
У свою чергу у заявах від 06.09.2010 (т.2, а.с. 58) позивачка також просила здійснити відвід судді Горбань Н.І. та просила її взяти самовідвід.
Водночас, у листі, наприклад, від 11.03.2010 № 1-27/2010 (т. 3, а.с. 176), голова суду повідомив позивачку про розгляд по суті заяв про відвід.
При цьому, як вбачається із угоди від 04.08.2009 (т.2, а.с. 201) громадським захисником позивачки у кримінальній справі виступав представник позивачки у даній справі - ОСОБА_4 (від НМПС «Трудовой союз»).
Позиція відповідача (голови суду) полягала, крім іншого, у тому, що у провадженні суду перебуває справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у вченні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 212 КК України. У період 06.09.2010, 26.10.2010, 13.12.2010 до суду подані кілька заяв про відвід судді Горбань Н.І. Зазначається у запереченнях на позов (т.1, а.с. 42-45), що на виконання встановлених вимог подані заяви були зареєстровані в журналі під відповідними номерами, а на представлених додаткових копіях заяв було проставлено штамп «отримано» та зазначено дату отримання документів. З заперечень відповідача вбачається, що після відповідних процедур заяви про відвід приєднані до матеріалів кримінальної справи, де і зберігаються. Відповідними постановами заяви були вирішені. Звернута увага, що 18.10.2010 ОСОБА_1 ознайомлювалась з томами кримінальної справи, в яких знаходяться заяви про відвід, що підтверджується відповідними розписками (т.1, а.с. 54 щодо ознайомлення з томами 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 25, 26, 27, 28 та частково з томами 22, 23, 24). Відповідач просив розглядати справу за його відсутності (т.1, а.с. 41, 45).
Під час першого розгляду даної справи ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Баранова Д.О. від 16.05.2011 (т. 5, а.с. 1), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012, відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог до судді Голосіївського районного суду міста Києва Горбань Н.І.
Крім того, ухвалою від 22.06.2012, занесеною в протокол судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання про залучення в якості третьої особи заступника голови ДСА України.
Відносно історії питання, слід зазначити, що під час першого розгляду справи (до направлення справи на новий розгляд) у заяві від 15.08.2012 (т.5, а.с. 88) позивачем заявлено про зменшення вимог до голови суду в частині визнання дії та бездіяльність голови Голосіївського райсуду, що полягають в організаційно-розпорядчих функціях щодо відсутності контролю за порушенням канцелярією пп. 22 п. 2 Наказу Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року №68 "Про затвердження Інструкції з діловодства в загальному місцевому суді". Заява мотивована прийняттям судом постанови щодо частини цих вимог в іншій справі № 2а-4374/12 (2а-8515/12/2670), які початково заявлені і у даній справі (2а-6623/11/2670).
У вищезгаданій ухвалі ВАС України також зазначено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 вересня 2012 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року позов задоволено частково.
Відповідно до вищезгаданої ухвали ВАС України касаційну скаргу голови Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 вересня 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року в частині визнання дій та бездіяльності голови Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 та зобов'язання її вчинити певні дії скасовано. Справу у наведеній частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, саме такий склад відповідачів (голова суду), визначений надалі у заявах/клопотаннях позивача від 21.06.2018 (т.6, а.с. 48-50), у 5-ти заявах від 18.12.2018 (т.6, а.с. 115-119).
У заяві від 21.06.2018 (т.6, а.с. 48) позивачка зазначила, що направлення справи на новий розгляд обумовлює новий розгляд з початку вимог в частині вищенаведених пунктах 1, 3, 6 позовних вимог.
Після повернення справи на новий розгляд, відповідно до протоколу від 17.03.2017, вказану справу розподілено на суддю ОАС м. Києва ОСОБА_9
Ухвалою судді ОСОБА_9 від 23.03.2017 адміністративну справу № 2а-6623/11/2670 прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду на 26.07.2017 (т.5, а.с. 194).
23.06.2017 позивачка ознайомилась за матеріалами справи (т.5, а.с. 195).
26.06.2017 позивачкою подано заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з поганим почуттям та перебуванням у лікаря (т.5, а.с. 196). Доказів наведеному не надано.
Розгляд справи відкладено на 08.09.2017. За результатами засідання 08.09.2017 розгляд відкладено на12.10.2017.
11.10.2017 позивачкою подано клопотання про відкладення розгляду у зв'язку з хворобою на грип та зайнятістю адвоката у кримінальній справі (т.5, а.с. 206). Доказів наведеному не надано.
У зв'язку з цим розгляд справи відкладено на 21.11.2017.
17.11.2017 позивачка ознайомилась з матеріалами справи.
21.11.2017 позивачка подала клопотання про відкладення розгляду у зв'язку з участю у засіданні КААС, де яка позивачки не визнавалася обов'язковою (т.6, а.с. 2, 3). Враховуючи наведене, розгляд справи відкладено.
15.06.2019 позивачкою подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Надалі, 21.06.2018 позивачкою було подано заяву про відвід судді ОСОБА_9 (т.6, а.с. 56). Клопотання мотивовано розглядом інших судових справ та розглядом у зв'язку з цим питання у Вищий раді правосуддя. Зазначається про обман гр. ОСОБА_7 у справі № 526/3639/17. Крім того, як підстава позову заявлено те, що в іншій справі № 2а-17904/12/2670 суддя здійснив заміну постанови у спосіб винесення ухвали про роз'яснення рішення, що, на думку заявника, вчинено на вимогу Печерського районного управління УМВС в м. Києві, яке знаходилось під впливом ОСОБА_8 . Крім того, позивачка скаржиться на дії судді у справах № 826/12342/17, 826/12196/17, в яких позивач не є учасником справи, а також посилається відомості видання «Українська правда» щодо незгоди із судовим рішенням. Заявник також зазначав у заяві про відвід про необхідність зазначення у процесуальних документах власне Голосіївського районного суду м. Києва. Зазначається, що відповідно до ухвали ВАС України від 01.03.2017 рішення судів попередніх інстанцій скасовані в частині вимог до голови суду та направлено справу в цій частині на новий розгляд. Між тим, постановою КААС від 29.01.2013 первинний позов задоволено в частині зобов'язання суду вчинити певні дії. Наведене обумовлює участь суду в якості сторони у справі. На вказаний факт звернута увага судді ОСОБА_9 Крім того, заявник вважав, що третьою особою у справі є ВККС. Крім того, заявник зазначив, що відносно судді у ВРП відкрито дисциплінарну справу за скаргою по іншій справі.
Відповідно до ухвали судді ОСОБА_9 від 31.07.2018 заяву позивачки визнано необґрунтованою та передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду в порядку ч. 1 ст. 31 КАС України.
Відповідно до ухвали судді Каракашьяна С.К. від 09.08.2018 відмовлено у задоволенні заяви про відвід. Позивачка звернулася із заявою про роз'яснення ухвали від 09.08.2018. Ухвалою від 05.09.2018 відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали від 09.08.2018. Позивачкою оскаржено останню ухвалу в апеляційному порядку. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 апеляційну скаргу повернуто апелянту.
Між тим, ухвалою судді ОСОБА_9 від 13.08.2018 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.09.2018. У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено.
Наступне засідання призначено на 18.12.2018.
На ім'я судді ОСОБА_9 від позивачки подано заяву від 18.12.2018 «Про розкриття таємниці нарадчої кімнати». Зазначено, що новий розгляд розподілено упередженому складу суду судді ОСОБА_9 , який поставив суддівство як власне ремесло. Оскільки суддівство суддею ОСОБА_9 здійснюється в його інтересах таємниця нарадчої кімнати у всіх справах судді є розкритою. Позивачка просить: «Заявляю що таємниця нарадчої кімнати у справі № 2а-6623/11/267 розкрита за наявності зацікавленості та заінтересованості судді ОСОБА_9, який запланував винести судове рішення про відмову у позові».
18.12.2018 представником позивачки ОСОБА_4 подано другу заяву про відвід судді ОСОБА_9 (т.6, а.с. 116). У заяві зазначено, що новий розгляд розподілено упередженому складу суду судді ОСОБА_9, який поставив суддівство як власне ремесло. Представник зазначив, що позивачка подала 18.12.2018 заяву про залучення судді ОСОБА_9 в якості третьої особи. Зазначено, що суддя є настільки заінтересованим в розгляді справи, що бажає самостійно розглядати справи із заявою його участі у справі по відношенню до самого себе. Представник позивачки ОСОБА_4 зазначив, що коли дід Дроджа Вашингтона Лоуренс Вашингтон розглядав справи за своєї участі в якості сторони та судді це йому допомагало захоплювати землі Верон для плантації у Верджинії та утримання рабів. Оскільки розгляд питання третьої особи відносно самого себе суддею ОСОБА_9 опосередковано допомагає йому в розгляді справи такі дії визначені п. 2 ч. 1 ст. 36 КАС України.
Крім того, 18.12.2018 позивачкою подано заяву про залучення судді ОСОБА_9 в якості третьої особи. У заяві зазначено, що новий розгляд розподілено упередженому складу суду судді ОСОБА_9 , який поставив суддівство як власне ремесло. Оскільки суддівство суддею ОСОБА_9 здійснюється в його інтересах таємниця нарадчої кімнати у справі суддею є розкритою, що вказує на його власну заінтересованість в розгляді справи. Враховуючи наведене позивачка просила залучити суддю в якості третьої особи.
Також, 18.12.2018 позивачкою подано заяву про повідомлення судді ОСОБА_9 Є .В . дії від його імені за ч. 2 ст. 1158 ЦК України. Частиною першою цієї статті передбачено, що якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Частиною другою ст. 1158 ЦК України, на яку посилається позивач, передбачено, що особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір. Позивач зазначила, що подала 18.12.2018 заяву про залучення судді ОСОБА_9 до участі у справі в якості третьої особи. На думку заявника, суддя ОСОБА_9 є настільки заінтересованим в розгляді справи, що бажає самостійно розглядати справи із заявою його участі у справі по відношенню до самого себе на будь-яких умовах. Оскільки суддя відкрито діє в своїх інтересах ОСОБА_9 та інтересах відповідача ОСОБА_5 , позивачка повідомила, що буде діяти так само в його інтересах та від його імені, як він здійснює упереджений розгляд справи за її позовом до відповідача.
Ухвалою судді ОСОБА_9 від 18.12.2018 заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду в порядку ч. 1 ст. 31 КАС України.
Ухвалою судді Федорчука А.Б. від 26.12.2018 відмовлено у задоволенні заяви про відвід. Зазначено, крім іншого, що представником позивача не наведено обставин, передбачених ст. 36 КАС України, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді ОСОБА_9, або свідчать про існування інших визначених ст. 37 КАС України підстав для відводу.
Ухвалою судді ОСОБА_9 від 27.12.2018 поновлено провадження та призначено судове засідання.
Наступне засідання призначено на 07.02.2019.
24.01.2019 канцелярією суду зареєстровано третю (сумісну) заяву про відвід судді ОСОБА_9, яка підписана представником позивачки ОСОБА_4 та позивачкою.
Зазначено, що позивачка звернулася до Вищої Ради правосуддя зі скаргою відносно судді ОСОБА_9 та із заявою про його звільнення. Також, зазначено у відводі, до матеріалів справи долучено зустрічну позовну заяву судді ОСОБА_9
Крім іншого, до вказаної заяви про відвід додано фотокопію заяви до Вищої Ради Правосуддя від 22.01.2019, яка підписана позивачкою від імені судді ОСОБА_9 , про звільнення з посади судді. На фотокопії має місце відтворення підпису позивачки із зазначенням « ОСОБА_1 ( ОСОБА_9 )», «Від імені судді ОСОБА_9 за заявою в порядку ст. 1158 УК України». Зазначено у копії заяви до ВРП: «Оскільки я суддя Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_9 не можу витримати того, що в законодавстві України не передбачено розгляд мною в якості судді цивільних справ за моєю участю в якості третьої особи яка не заявляє самостійні вимоги у справі №2а-6623/11/2670 під моїм головуванням, з повноваженнями здійснення судочинства від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучі розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом , власною совістю, попередніми, нинішніми та прийдешніми поколіннями, прошу звільнити мене з посади судді за власним бажанням». До цієї заяви до ВРП додано копії: заяви про залучення в якості третьої особи, заяви про розкриття таємниці нарадчої кімнати, заяви про дії в порядку ст. 1158 УК України.
Крім того, 28.01.2019 канцелярією суду зареєстрована підписана нею від імені судді «Зустрічна позовна заява про визнання правомірним розгляд суддею ОСОБА_9 клопотання про залучення в якості третьої особи у справі відносно самого себе». У заяві міститься підпис позивачки, зазначено, що вона підписана « ОСОБА_1 ( ОСОБА_9 )». Зазначено біля підпису позивачки «Від імені судді ОСОБА_9 за заявою в порядку ст. 1158 УК України». У вказаній заяві відсутній підпис судді. Тобто, фактично заява подана позивачкою від власного імені та за її підписом. У цій заяві, підписаній позивачкою, від імені судді ОСОБА_9 зазначено, що у провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 . Зазначається, що 18.12.2018 до матеріалів справи подано заяву про залучення про залучення третьою особою суддю ОСОБА_9 У заяві зазначено, що на підставі зазначеної заяви позивач ОСОБА_1 вважає, що «я суддя ОСОБА_9, не маю права розглядати клопотання щодо мене самого відносно мене». Надалі зазначено, що «Моєю ухвалою судді ОСОБА_9 було відмовлено ОСОБА_1 у відводі мене від розгляду справи, який я повинен здійснити за будь яких обставин та вирішити справу на користь відповідача Голови Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 згідно Заяви про розкриття таємниці нарадчої кімнати поданої до суду, тобто я ОСОБА_9 маю обов'язок відмовити у позові ОСОБА_1 ». На підставі викладеного, Закону «Про судоустрій і статус суддів», вважаю, що поданий мною цивільний позов маю бти забоволений ». У цій заяві, крім іншого, позивачкою від імені судді висловлено прохання долучити зустрічну позовну заяву судді ОСОБА_9 в порядку ч. 1 ст. 49 КАС України, «залучити мене суддю Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_9 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору», «Постановити судове рішення, щодо задоволення моїх позовних вимог та визнати законним і правомірним розгляд мною суддею ОСОБА_9 Клопотання про залучення мене судді ОСОБА_9 в якості третьої особи у справі № 2а-6623/11/2670 відносно самої себе, а також розгляду мною в адміністративних справах в яких я фігурую як третя особа та судді одночасно». Заначено також позивачкою від імені судді «Залучити до участі у справі Вищу раду правосуддя вул. Студентська, 12-а, м. Київ, 04050, тел.: 481-06-26, яка має захистити мої права та обов'язки з самостійного розгляду мною клопотань відносно мене».
Крім того, 07.02.2019 позивачкою подано заяву про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Зазначено, що оскільки розгляд суддею ОСОБА_9 стосується питань залучення його третьою особою, без самостійних вимог, та з самостійними вимогами за зустрічним позовом, тобто дій в інтересах судді самим собою суддею, та такі питання опорочення суддею ОСОБА_9 звання судді та підриву авторитету правосуддя входять до компетенції прав обов'язків та інтересів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і Вищої Ради Правосуддя та є підставами для залучення їх в порядку ч. 2 ст. 49 КАС України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору. Відтак, позивачка просила залучити вказаних осіб в якості третіх осіб.
Ухвалою судді ОСОБА_9 від 07.02.2019 заяву про відвід судді ОСОБА_9 визнано необґрунтованою та заяву про відвід передано для вирішення іншим складом суду в порядку ч. 1 ст. 31 КАС України. Крім іншого, в ухвалі звернута увага, що суддя не подавав будь-яких заяв в межах даної справи.
Ухвалою судді ОАС м. Києва Васильченко І.П. від 20.02.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивачки про відвід судді ОСОБА_9 Звернута увага, що у справі відсутні будь-які заяви подані суддею ОСОБА_9 в порядку ст. ст. 49, 177, 178 КАС України. Заява про відвід визнана безпідставною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Ухвалою судді ОСОБА_9 від 26.02.2019 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 14.03.2019.
14.03.2019 канцелярією суду зареєстровано четверту заяву позивачки про відвід судді ОСОБА_9
При тому, що до початку вищезгаданих судових засідань позивачкою подавались заяви про відвід, що унеможливлювало початок розгляду справи, позивачка, однак, у черговій заяві про відвід судді ОСОБА_9 зазначила, що суддя не бажає розібратись у справі, на скільки принизливо діяла Голова суду ОСОБА_5 Зазначено, що «Ваше не бажання говорить проте, що ви підтримуєте ОСОБА_5 тим самим порушуєте Конституцію та Закони України. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність, а ви дієте від імені Держави». Не дивлячись на те, що розгляд та вирішення справи є обов'язком судді, позивачка зазначила, що «Ваше бажання за будь яких обставин розглянути цю справу, підтримати порушника Конституції та Законів України, тим самим стати соучасником порушень, не задумуючись, що це порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, честі, непідкупності норм суддівської етики, які забезпечують суспільну довіру до суду та повагу до учасників процесу». Позивачка посилається на «Римські історії». Зазначено, що «…ви і не берете самовідводу тому, що зацікавлені в результаті розгляду справи».
Між тим, як вбачається з протоколу судового засідання від 14.03.2019, у судовому засіданні суддею ОСОБА_9 заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
Ухвалою від 14.03.2019 заяву судді ОСОБА_9 про самовідвід у справі № 2а-6623/11/2670 задоволено та передано справу № 2а-6623/11/2670 для визначення складу суду згідно з частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі розпорядження від 22.03.2019 № 130 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" та згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2019, справу розподіллено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_10
25.03.2019 адміністративну справу № 2а-6623/11/2670 передано судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_10, що підтверджується реєстром автоматичного розподілу адміністративних справ (матеріалів) між суддями Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою від 28.03.2019 справу прийнято до провадження судді ОСОБА_10
Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Крім іншого, учасникам справи запропоновано надати пояснення з урахуванням вказівок та висновків, визначених в ухвалі ВАС України від 01.03.2017.
Підготовчі засідання 25.04.2019 та 30.05.2019 не відбулися у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне підготовче засідання призначено на 03.07.2019.
До початку підготовчого засідання 03.07.2019 позивачем подано заяву про відвід судді.
Одночасно, позивачкою подано заяву - сприяти своєчасному, всебічному та об'єктивному встановленню всіх обставин у справі.
Між тим, у заяві про відвід зазначено, що новий розгляд розподілено необ'єктивному та втратившому довіру судді ОСОБА_10, який в приниження поняття суд здійснює суддівство лише в якості власних інтересів та у кожній справі з відсутністю прохань замість об'єктивного розгляду та захисту прав намагається у будь-який спосіб відмовити у позові. Зазначено кілька визначених у заяві «аргументів»: публікація відносно того, що у 2015 ВККС розглядалась дисциплінарна справа; публікація щодо рішення в іншій справі; щодо наявності образливих публікацій відносно суддів; щодо акцій, якими суддя станом на дату подачі заяви вже не володів; щодо небажання судді на «електронній дошці» суду зазначити інформацію.
Зазначено у заяві, що суддя має заявити собі самовідвід з мотивів усунення його зацікавленості та сумніву у об'єктивності та неупередженості.
Позивачка зазначила, що суддя ОСОБА_10 тесту на об'єктивність і неупередженість (в очах позивача) не пройшов, його поведінка викликає обґрунтовані сумніви, а тому подальша його участь у цій справі неможлива.
Ухвалою судді ОСОБА_10 від 03.07.2019 заявлений відвід судді ОСОБА_10 визнано необґрунтованим. Передано адміністративну справу №2а-6623/11/2670 на автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід. Зупинено провадження у справі.
Ухвалою від 08.07.2019 судді Смолія І.В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_10 відмовлено з огляду на безпідставність.
Ухвалою судді ОСОБА_10 від 05.08.2019 поновлено провадження та призначено продовження підготовчого засідання на 21.08.2019.
21.08.2019 до початку засідання позивачкою та її представником подано другу заяву про відвід судді ОСОБА_10, яка мотивована тим, що позивачем до канцелярії суду подано заяву про залучення судді ОСОБА_10 в якості третьої особи до участі у даній справі, яку останній сам відносно себе не має права розглядати. Вказана обставина, як зазначає заявник, унеможливлює подальший розгляд справи суддею ОСОБА_10
Одночасно, 21.08.2019 позивачкою подано заяву про залучення судді ОСОБА_10 в якості третьої особи, яка мотивована тим, що новий розгляд було розподілено упередженому судді ОСОБА_10, який поставив суддівство як власне ремесло. Оскільки суддівство здійснюється в його інтересах, заяву про відвід останній адекватно не сприйняв, таємниця нарадчої кімнати є розкритою, що вказує на його власну особисту заінтересованість в розгляді справи. Відтак, позивач просить залучити суддю ОСОБА_10 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у даній справі.
Крім того, одночасно із заявою про відвід і про залучення судді в якості третьої особи, позивачем подано заяву про необхідність повідомлення Голосіївського районного суду м. Києва, ВККС та ВРП, яких позивач вважає відповідачем та третіми особами. У зв'язку із розглядом заяви про відвід судом, крім іншого, проінформовано присутніх, що вказані особи не залучались судом в якості третьої особи та відносно інформування Голосіївського районного суду м. Києва виходить із того, що здійснюється новий розгляд справи у частині, визначеній відповідно до ухвали ВАС України.
Ухвалою від 21.08.2019 заявлений відвід визнано необґрунтованим. Справу передано на автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід. Зупинено провадження у справі.
Ухвалою судді Катющенка В.П. від 22.08.2019 відмовлено у задоволенні заяви про відвід як необґрунтованої. Зазначено, що оскільки судом не вирішено питання про залучення судді в якості третьої особи, суд зазначив про безпідставність заявленого відводу.
Ухвалою судді ОСОБА_10 від 22.08.2019 поновлено провадження та призначено чергову дату засідання - 11.09.2019.
Перед початком підготовчого засідання через канцелярію суду 11.09.2019 надійшли:
- (1) заява позивача від 21.08.2019 «Про залучення громадянина ОСОБА_10 та ін. третьою особою» відповідно до якої позивач просить залучити громадянина ОСОБА_10 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору в порядку ч. 2 ст. 49 КАС України. У цій же заяві, у зв'язку із залученням громадянина ОСОБА_10 та судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_10 до участі у справі, що на думку позивача відбулося, позивач просив розглянути питання про залучення до участі у справі Вищої Ради Правосуддя (не зазначено у якому статусі). Крім того, у зв'язку із залученням громадянина ОСОБА_10 та судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_10 до участі у справі, позивач просив розглянути питання залучення до участі у справі Комітетв з правової політики Верховної Ради України на чолі зі «СЛУГОЮ НАРОДА» Головою комітета Венедиктової Ірини Валентинівни в подолання втручання громадянина ОСОБА_10 у правосуддя внаслідок чого ігноруються суддею ОСОБА_10 ч. 1 ст. 28 та п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України. У цій заяві йдеться про те, що новий розгляд було розподілено упередженому складу суду Окружного адміністративного суду м. Києва судді ОСОБА_10 , який поставив суддівство як власне ремесло. Зазначається, що 21.08.2019 позивач подала до суду заяву про залучення судді ОСОБА_10 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову. Також зазначено у заяві, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 КАС України, у якій однією із сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції. Позивач також зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Позивач вважає, що в порушення п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України суддя ОСОБА_10 отримавши клопотання про залучення його в якості третьої особи та не передав справу для вирішення цього питання на розгляд Шостого апеляційного адміністративного суду порушивши тим самим також вимоги ч. 1 ст. 28 КАС України.
У вищезгаданій заяві позивач зазначає, що суддя ОСОБА_10 знаходиться під впливом громадянина ОСОБА_10 , який заради власного самоутвердження не дозволяє судді ОСОБА_10 дотримуватись вимог ч. 1 ст. 28 та п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України, що вказує на заінтересованість та зацікавленість в розгляді адміністративної справи як громадянина ОСОБА_10 так і судді Окружного адміністративного суду ОСОБА_10 , яку останні бажають самостійно розглянути за їх участі у справі по відношенню до самих себе на будь-яких умовах з чого вбачається також і відповідний майновий інтерес.
У вищезгаданій заяві також зазначається, що оскільки суддівство суддею ОСОБА_10 здійснюється не тільки в його інтересах, а також в інтересах громадянина ОСОБА_10 , заяву про відвід від 21.08.2019 останній адекватно не сприйняв, та схемна продовжив упереджене суддівство після технічної прокрутки через іншого судді заявленого відводу, що вказує на розкриття таємниці нарадчої кімнати у справі та наявність власного особистого інтересу в розгляді справи у громадянина ОСОБА_10
На підставі наведеного позивач і просить задовольнити вищезгадану заяву.
- (2) заява позивача від 11.09.2019 «Про повідомлення громадянина та суддю ОСОБА_10 щодо дій від їх імені за ч. 2 ст. 1158 ЦК України» в якій позивач повідомив громадянина ОСОБА_10 та суддю Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_10 - повідомлення громадянина та суддю ОСОБА_10, що позивач буде діяти від їх імені та в їх інтересах в порядку ч. 2 ст. 1158 ЦК України. У заяві зазначено про те, що новий розгляд було розподілено упередженому складу суду Окружного адміністративного суду м. Києва судді ОСОБА_10 , який поставив суддівство як власне ремесло. Зазначається, що 21.08.2019 позивач подала до суду заяву про залучення судді ОСОБА_10 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову. Також зазначено у заяві, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 КАС України, у якій однією із сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції. Позивач також зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Позивач вважає, що в порушення п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України суддя ОСОБА_10 отримавши клопотання про залучення його в якості третьої особи та не передав справу для вирішення цього питання на розгляд Шостого апеляційного адміністративного суду порушивши тим самим також вимоги ч. 1 ст. 28 КАС України.
У вищезгаданій заяві позивач зазначає, що суддя ОСОБА_10 знаходиться під впливом громадянина ОСОБА_10 , який заради власного самоутвердження не дозволяє судді ОСОБА_10 дотримуватись вимог ч. 1 ст. 28 та п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України, що вказує на заінтересованість та зацікавленість в розгляді адміністративної справи як громадянина ОСОБА_10 так і судді Окружного адміністративного суду ОСОБА_10 , яку останні бажають самостійно розглянути за їх участі у справі по відношенню до самих себе на будь-яких умовах з чого вбачається також і відповідний майновий інтерес.
У цій заяві також зазначається, що відповідно до ч. 2 ст. 1158 ЦК України, особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити про її дії.
Позивач також зазначає, що оскільки суддя ОСОБА_10 та громадянин ОСОБА_10 діють спільно групою осіб у власних інтересах та інтересах відповідача судді ОСОБА_5, позивач повідомила, що буде діяти так само в їх інтересах та від їх імені, як вони здійснюють захист її прав під час упередженого розгляду справи за її позовом до відповідача.
- (3) заява позивача та її представника від 11.09.2019 «Про відвід судді ОСОБА_10». У заяві зазначається, що 11.09.2019 до суду подано заяви «Про залучення громадянина ОСОБА_10 Вищої Ради правосуддя та Комітету Верховної Ради з правової політики на чолі зі «Слугою народу» Головою комітету, в якості третіх осіб до участі в справі, в подолання втручання громадянина ОСОБА_10 у правосуддя внаслідок чого суддею ОСОБА_10 ігноруються вимоги ч. 1 ст. 28 та п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України та його особистої заінтересованості у самостійному відносно самого себе вирішення питань у справі, на замовлення суддів ОСОБА_9 та ОСОБА_5
Також у цій заяві зазначено, що до суду подано заяву про дії позивача ОСОБА_1 від імені громадянина ОСОБА_10 та судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_10 в їх майнових інтересах і порядку ст. 1158 ЦК України, що підтверджує наявність цивільних правовідносин (у формі односторонньої угоди) між суддею та позивачем.
Вказані обставини, на думку заявників, унеможливлюють розгляд справи суддею Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_10 Заявники зазначають, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не можу брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.
Відтак, заявники просили здійснити відвід, як зазначено у заяві, жорстоко упередженого судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_10 в адміністративній справі № 2а-6623/11/2670.
У зв'язку з розглядом заяви про відвід, крім іншого, присутніх суддею повідомлено, що суддя не надавав будь-кому діяти від його імені (щодо заяви позивачки, заявленої з посиланням на ч. 2 ст. 1158 ЦК України).
Ухвалою судді ОСОБА_10 від 11.09.2019 заявлений відвід визнано необґрунтованим. Заяву про відвід передано на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку ч. 1 ст. 31 КАС України для вирішення заяви про відвід. Зупинено провадження у справі.
Після судового засідання 11.09.2019 позивачкою подано заяву «про розкриття таємниці нарадчої кімнати». Зазначено, що суддя у любий спосіб прагне розглянути справу упереджено. У зв'язку з цим, як зазначено у заяві, розкрито таємницю нарадчої кімнати.
Крім того, після судового засідання 11.09.2019 позивачкою подано заву «про втручання у правосуддя громадянина ОСОБА_10 ». Зазначено у заяві, що під час прийняття справи до розгляду суддя ОСОБА_10 отримав вказівку від громадянина ОСОБА_10 щодо ігнорування вимог ч. 1 ст. 28 КАС України на визначення відповідної підсудності справи за наявності розгляду заяв та позову судді ОСОБА_9 Тому заявник вважає, що було здійснено втручання у правосуддя громадянином ОСОБА_10 та просить про таке втручання негайно повідомити Вищу Раду правосуддя. Оскільки будь-якого втручання у здійснення суддею ОСОБА_10 правосуддя не відбулося, підстав для таких дій судді не вбачається.
Крім того, в окремій заяві від 11.09.2019, поданій після засідання 11.09.2019, позивачка просила «повідомити та роз'яснити мої права у адміністративній справі № 2а-6623/11/2670, які мені не було роз'яснюється, роз'яснено на початку розгляду у новому складі судді ОСОБА_10». У зв'язку з цим надалі позивачці направлено відповідне письмове повідомлення / роз'яснення від 17.09.2019.
Ухвалою судді ОАС м. Києва Огурцова О.П. від 12.09.2019 відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_10
Ухвалою судді ОСОБА_10 від 16.09.2019 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.10.2019.
Перед початком судового засідання 17.10.2019 позивачем заявлено четверту заяву про відвід судді ОСОБА_10
Перед початком підготовчого засідання 17.10.2019 одночасно також були подані клопотання від позивача та представника про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою. Від позивачки було надано незасвідчену копію медичної картки амбулаторного хворого від 05.08.2016 з окремими записами від 16.10.2019 зміст яких неможливо встановити.
Слід додати, що 17.10.2019 канцелярією суду також було зареєстровано заяву позивачки про призначення у справі судової психіатричної експертизи на вирушення якої позивачка просила поставити питання: чи страждає громадянин ОСОБА_10 на душевний біль, моральні травми та моральні страждання, що заважають об'єктивно сприймати інформацію та обставини, якого типу, та чи можливо встановити внаслідок чого та на протязі якого часу. В обґрунтування зазначається, що предметом позову є порушення прав позивачки та предметом зустрічної позовної заяви судді ОСОБА_9 є вимоги щодо визнання дій протиправними. Також у цій заяві вказується, що під час судового засідання 11.09.2019 з'ясувалося, що громадянин ОСОБА_10 вплинув на суддя ОСОБА_10 у спосіб спонукання останнього самостійно, відносно самого себе, розглядати заяву про залучення судді ОСОБА_10 до участі у справі в якості третьої особи, при цьому внаслідок вказаного впливу громадянина ОСОБА_10 на суддю ОСОБА_10 останній такого впливу не визнав та приховав від суду апеляційної інстанції у супереч до вимог ч. 1 ст. 28 та п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України. Заявник також зазначає, що вказаний вплив на суддю ОСОБА_10 громадянина ОСОБА_10 , має тривалий час, та прояв у вигляді власного самоутвердження, який не дозволяє судді ОСОБА_10 дотримуватись вимог ч. 1 ст. 28 та п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України, що вказує на заінтересованість та зацікавленість в розгляді справи як громадянина ОСОБА_10 , так і судді ОСОБА_10, яку останні бажають самостійно розглядати за їх участі у справі по відношенню до самих себе на будь-яких умовах з чого вбачається, на думку заявника, також і відповідний майновий інтерес. Відтак, позивачка заявила, що має тверде переконання, що учасник справи ОСОБА_10 знаходиться в неврівноваженому психічному стані, та потребує кваліфікованої медичної допомоги, щодо питання правильного розуміння змісту речень у КАС України. Зазначене питання, як вважає позивачка, має бути досліджено експертом в галузі психіатричної медицини.
Ухвалою судді ОСОБА_10 від 17.10.19 заявлений відвід визнано необґрунтованим. Справу передано на автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід. Зупинене провадження у справі.
Ухвалою судді ОАС м. Києва Балась Т.П. від 21.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_10
Ухвалою судді ОСОБА_10 від 24.10.2019 поновлено провадження у справі та на 06.11.2019 о 08:50 год. призначено проведення чергового підготовчого засідання.
Копія ухвали отримана позивачем 28.10.2019, відповідачем 28.10.2019.
Під час підготовчого засідання 06.11.2019 розглянуто клопотання представника постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_4 від 06 листопада 2019 про відкладення розгляду справи. Ухвалено продовжити проведення підготовчого засідання у відкритому судовому засіданні за відсутності позивача, представника позивача. При цьому враховано, що відповідач просив розглядати справу за його відсутності (т.1, а.с. 41, 45), що відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України є підставою для проведення підготовчого засідання за відсутності відповідача.
Після проголошення вступної та резолютивної частин даної ухвали суддею у підготовчому засіданні також проголошено інформацію-повідомлення, яке занесено до протоколу судового засідання, відносно звернень позивача стосовно необхідності повідомлення власне Голосіївського районного суду м. Києва (т.6, а.с. 50; а.с. 242), ВРП, ВККС, ДСА, яких позивача вважає учасниками справи. У зв'язку з цим судом оголошено інформацію, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017 у даній справі касаційну скаргу голови Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 вересня 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року в частині визнання дій та бездіяльності голови Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 та зобов'язання її вчинити певні дії скасовано. Справу у наведеній частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У зв'язку з новим розглядом справи вимоги до суду як відповідача відсутні і, таким чином, враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, справа на новому розгляді розглядається саме в межах складу осіб та предмету позову з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції, що не передбачає виклику суду як відповідача у справі. Щодо виклику ВККС, ВРП суд звернув увагу, що в матеріалах справи відсутні ухвали суду про залучення ВККС в якості третьої особи. При цьому, дійсно у справі є звернення ВККС щодо розгляду справи, однак, суд звертає увагу, вказане повідомлення не супроводжується попереднім залученням вказаної особи до участі у справі в якості третьої особи. Щодо виклику ДСА України, суд звернув увагу, що ухвалою від 22.06.2012, занесеною в журнал судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання про залучення в якості третьої особи заступника голови ДСА України.
У взаємозв'язку з наведеним та в контексті поданих заяв про залучення суддів в якості третіх осіб, підписання від імені судді «зустрічного позову», клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи відносно судді ОСОБА_10 слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Частиною 2 статті 167 КАС України також встановлено, що заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
За усталеною практикою правозастосування, зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань адміністративного судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов'язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об'єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.
На думку Касаційного адміністративного суду у складі ВС (рішення від 13.03.2019 р. у справі №814/218/14), під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
У даному випадку, як вже зазначалося, загалом розгляд справи триває 8 років.
Що стосується заяв позивача стосовно залучення до участі у справі в якості третіх осіб судді ОАС м. Києва ОСОБА_9, судді ОСОБА_10 та, як заявлено позивачем, громадянина ОСОБА_10 , слід зазначити, що за загальним правилом ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Відповідно до ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Особливістю застосування вказаних норм є те, що одна й та ж особа може виступати як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці тільки однієї сторони, із якою має допроцесуальний зв'язок. Треті особи належать до числа осіб, які мають матеріально-правову і процесуально-правову заінтересованість у справі. Участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов'язані із спірними правовідносинами. Залучення третіх осіб за загальним правилом сприяє підвищенню результативності процедури доказування та забезпечує всебічний розгляд адміністративної справи.
У даному випадку вбачається, що судді виконують лише покладений на них обов'язок щодо підготовки справи до розгляду, її розгляду та вирішення справи. Вони не мали та не мають будь-якого відношення до предмету спору, що б могло пов'язувати їх із сторонами у справі та зумовлювати виникнення у них статусу третьої особи як учасників справи. Судді, у провадженні яких перебувала (перебуває) справа не подавали заяв про вступ у справу в якості третіх осіб.
З викладених позивачкою доводів в обґрунтування залучення до участі у справі в якості третіх осіб вбачається їх надуманість та штучний характер.
Зазначені заяви кваліфікуються судом як намагання створити штучні перешкоди для розгляду справи, намагання створити штучні передумови для відведення суддів від розгляду справи при цьому, незалежно від того, який суддя буде розглядати справу.
Зокрема, заява від 21.06.2018 ґрунтується на тому, що заявник зазначив, що до участі у справі в якості третьої особи залучено ВККС, хоча відсутні процесуальні рішення суду з цього приводу, що, на думку заявника, викликало негативну реакцію у судді ОСОБА_9 , що, на думку заявника, вказує на його заінтересованість у вирішенні справи в інтересах голови Голосіївського районного суду м. Києва. У заяві від 18.12.2018 позивачка зазначила, що, на її думку, суддівство суддею ОСОБА_9 здійснюється в його інтересах, а відтак таємниця нарадчої кімнати у справі суддею є розкритою, що вказує на його власну заінтересованість в розгляді справи. Заява від 21.08.2019 мотивована тим, що суддя ОСОБА_10 заяву про відвід адекватно не сприйняв, таємниця нарадчої кімнати є розкритою, що вказує на його власну особисту заінтересованість в розгляді справи. У заяві від 21.08.2019 від 21.08.2019 «Про залучення громадянина ОСОБА_10 та ін. третьою особою», яка зареєстрована 11.09.2019, заявник зазначив, що суддя ОСОБА_10 знаходиться під впливом громадянина ОСОБА_10 , який заради власного самоутвердження не дозволяє судді ОСОБА_10 дотримуватись вимог ч. 1 ст. 28 та п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України, що вказує на заінтересованість та зацікавленість в розгляді адміністративної справи як громадянина ОСОБА_10 так і судді Окружного адміністративного суду ОСОБА_10 , яку останні бажають самостійно розглянути за їх участі у справі по відношенню до самих себе на будь-яких умовах з чого вбачається також і відповідний майновий інтерес. У вищезгаданій заяві також зазначається, що оскільки суддівство суддею ОСОБА_10 здійснюється не тільки в його інтересах а також в інтересах громадянина ОСОБА_10 , заяву про відвід від 21.08.2019 останній адекватно не сприйняв, та схемно продовжив упереджене суддівство після технічної прокрутки через іншого судді заявленого відводу, що, на думку заявника, вказує на розкриття таємниці нарадчої кімнати у справі та наявність власного особистого інтересу в розгляді справи у громадянина ОСОБА_10
При цьому, заяви позивачки в порядку ч. 2 ст. 1158 ЦК України відносно того, що вона діє від їх імені не мають жодного правового значення за відсутності встановлених цією норм підстав та обставин для її застосування. Судді не надавали будь-кому, в контексті обставин даної справи, діяти від їх імені чи в їх інтересах. Вказані доводи позивача є юридично неспроможними та не створюють будь-яких наслідків для цілей їх реалізації.
Водночас, є безпідставними та надуманими доводи заявника щодо необхідності застосування у зв'язку з поданням вказаних заяв вимог ч. 1 ст. 28 КАС України, оскільки ці норми застосовуються до випадків, коли суд/суддя (ОАС м. Києва) є стороною (позивачем чи відповідачем) у справі, обставини щодо чого у даній справі відсутні.
Таким чином, за сукупністю вказаних обставин, суд приходить до висновку про очевидну безпідставність вказаних заяв та фактично вчинення позивачем дій, які спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи.
При цьому, суд бере до уваги те, що інший порядок розгляду таких заяв, ніж судом, який розглядає справу, КАС України не передбачений.
Що стосується так званого «зустрічного позову судді ОСОБА_9», слід зазначити, що процедура пред'явлення зустрічного позову встановлена в статті 177 КАС України. Зазначеним правом наділений виключно відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, із урахуванням принципу змагальності на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, практики Європейського суду з прав людини (§ 63 рішення у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії", § 42 рішення у справі "Кєроярві проти Фінляндії", § 31 рішення у справі "Лобо Мачадо проти Португалії", § 24 рішення у справі "Нідерост-Губер проти Швейцарії", §§ 23, 33 рішення у справі "Фермьойлєн проти Бельгії").
У справі № 916/36/16 Верховний Суд зазначив, що дії скаржника, вчинені з порушенням процесуального законодавства щодо подання зустрічного позову, а саме подання зустрічного позову до початку розгляду справи, можуть бути оцінені як зловживання ним процесуальними правами та жодним чином не обґрунтовують порушення його права на справедливий суд у розумінні ст. 6 Конвенції.
У даному випадку з матеріалів справи вбачається, що суддя ОСОБА_9 не підписував зустрічний позов та не пред'являв його, що зазначено і в ухвалі від 07.02.2019. Для цілей застосування ст. 177 КАС України суддя не є відповідачем у справі. Вказана заява підписана позивачкою.
Суд приходить до висновку про очевидну безпідставність подання позивачкою від імені судді зустрічного позову та кваліфікує цієї дії як зловживання процесуальними правами на подання заяв/клопотань, які є намаганням створити штучні перешкоди для розгляду справи, створити штучні передумови для відведення судді від розгляду справи, що є перешкоджанням здійсненню правосуддя.
Вказані заяви про залучення суддів в якості третьою особи та згаданий «зустрічний позов» не створюють будь-яких наслідків як такі, що є наслідком зловживання позивачем процесуальними правами.
Що стосується заяви позивача про призначення судово-психіатричної експертизи відносно судді ОСОБА_10 , слід зазначити, що по-перше, що громадянин ОСОБА_10 з ініціалами «ОСОБА_10 » не є суддею ОАС м. Києва. Більш того, суддя ОАС м. Києва ОСОБА_10 не є учасником справи, у тому числі не є стороною чи третьою особою у справі.
Крім того, відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 72, положень статей 101, 102 КАС України: pа допомогою висновків експерта встановлюються дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування; саме для з'ясування обставин, що мають значення для справи, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності певних умов.
Тобто, за загальним правилом призначення експертизи пов'язано із необхідністю дослідження та встановлення обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення щодо підстав та предмету позову.
У взаємозв'язку з наведеним та в контексті заяви позивачки про призначення судово-психіатричної експертизи відносно судді, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Частиною 2 статті 167 КАС України також встановлено - якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Як вже зазначалося, загалом справа знаходиться на розгляді 8 років.
З викладених позивачкою доводів в обґрунтування призначення судово-психіатричної експертизи судді вбачається їх очевидна надуманість та безпідставність.
У даному випадку вбачається, що вказане клопотання про призначення психіатричної експертизи судді не має нічого спільного з предметом та підставами позову, не має нічого спільного із вимогами КАС України щодо призначення експертиз, є очевидним зловживанням процесуальними правами, намаганням затягнути розгляд справи та є явною неповагою до суду.
При цьому, суд констатує відсутність будь-яких перешкод для проведення суддею підготовчого провадження та підготовчого засідання 06.11.2019, зокрема.
Зазначені заяви у своїй сукупності кваліфікуються судом як чергове намагання створити штучні перешкоди для розгляду справи.
Вказані заяви не створює будь-яких наслідків як такі, що є наслідком зловживання позивачем процесуальними правами.
Відтак, в рамках розгляду даної справи вбачається систематичне та цілеспрямоване зловживання позивачем своїми процесуальними правами, зокрема, щодо заявлення завідомо безпідставних заяв про залучення суддів третіми особами, заявлення численних безпідставних та надуманих заяв про відвід суддів, підписання від імені судді «зустрічного позову», підписання позивачкою від імені суддів заяв про звільнення, заяв про проведення судово-психіатричної експертизи відносно судді, заяв відносно того, що позивачка починає діяти від імені суддів, що призвело до того, що після повернення справи на новий розгляд у 2017 році, суд до цього часу не міг приступити до виконання завдань підготовчого провадження.
Враховуючи вище викладене суд, на підставі ч. 3 ст. 45 КАС України, враховуючи також положення ч. 2 ст. 162 КАС України, приходить до висновку про визнання зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства дії позивача ОСОБА_1 щодо подання заяв:
від 21.06.2018 про залучення в якості третьої особи судді ОСОБА_9,
від 18.12.2018 про залучення судді ОСОБА_9 в якості третьої особи,
від 21.08.2019 про залучення судді ОСОБА_10 в якості третьої особи,
від 21.08.2019, яка була зареєстрована 11.09.2019 канцелярією суду, «Про залучення громадянина ОСОБА_10 та ін. третьою особою»,
від 28.01.2019, поданою позивачкою від імені судді із назвою «Зустрічна позовна заява про визнання правомірним розгляд суддею ОСОБА_9 клопотання про залучення в якості третьої особи у справі відносно самого себе»,
заяви від 16.10.2019 про проведення психіатричної експертизи судді ОСОБА_10,
а також про визнання вказаних заяв зловживанням процесуальними правами та залишення їх без розгляду.
Окремо слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 45 КАС України у випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неодноразового зловживання процесуальними правами. Розмір прожиткового мінімуму застосовується у розмірі - 1921 грн. (розрахункова величина). Штраф може складати від 1921 грн. до 19 210 грн.
У даному випадку, враховуючи систематичне та неодноразове зловживання позивачкою процесуальними правами, зокрема, щодо заявлення завідомо безпідставних заяв про залучення суддів третіми особами, заявлення численних безпідставних та надуманих заяв про відвід суддів, підписання від імені судді «зустрічного позову», підписання позивачкою від імені суддів заяв про звільнення, заяв про проведення судово-психіатричної експертизи відносно судді, заяв відносно того, що позивачка починає діяти від імені суддів, що вказує на неодноразове зловживання процесуальними правами, що має наслідком систематичне перешкоджання здійсненню правосуддя, неможливість провести підготовче засідання упродовж двох років, що може поставити під сумнів можливість дотримання розумних строків розгляду справи, наявність в Україні ефективних засобів правового захисту та, тим самим, ставиться під сумнів сама сутність існування судової влади, суд приходить також до висновку про накладення на позивачку штрафу у розмірі 10 000 грн.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 45, 149, ч. 2 ст. 162, 241 - 243, 248, 250 КАС України суд,
Визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства дії позивача ОСОБА_1 щодо систематичного заявлення завідомо безпідставних заяв про залучення суддів до участі у справі в якості третіх осіб, подання від імені судді «зустрічної позовної заяви», про проведення психіатричної експертизи судді ОСОБА_10, а саме заяв:
від 21.06.2018 про залучення в якості третьої особи судді ОСОБА_9,
від 18.12.2018 про залучення судді ОСОБА_9 в якості третьої особи,
від 21.08.2019 про залучення судді ОСОБА_10 в якості третьої особи,
від 21.08.2019, яка була зареєстрована 11.09.2019, "Про залучення громадянина ОСОБА_10 та ін. третьою особою",
від 28.01.2019, поданої позивачкою від імені судді із назвою «Зустрічна позовна заява про визнання правомірним розгляд суддею ОСОБА_9 клопотання про залучення в якості третьої особи у справі відносно самого себе»,
заяви від 16.10.2019 про проведення психіатричної експертизи судді ОСОБА_10
Заяви позивачки, а саме:
від 21.06.2018 про залучення в якості третьої особи судді ОСОБА_9,
від 18.12.2018 про залучення судді ОСОБА_9 в якості третьої особи,
від 21.08.2019 про залучення судді ОСОБА_10 в якості третьої особи,
від 21.08.2019, яка була зареєстрована 11.09.2019, "Про залучення громадянина ОСОБА_10 та ін. третьою особою",
від 28.01.2019, поданої позивачкою від імені судді із назвою "Зустрічна позовна заява про визнання правомірним розгляд суддею ОСОБА_9 клопотання про залучення в якості третьої особи у справі відносно самого себе",
заяви від 16.10.2019 про проведення психіатричної експертизи судді ОСОБА_10,
визнати зловживанням процесуальними правами та залишити без розгляду.
Накласти на позивача ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) штраф у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. за систематичне неодноразове зловживання процесуальними правами та перешкоджання правосуддю, стягнувши штраф в дохід Державного бюджету України у встановленому законодавством порядку.
Стягувач: Державна судова адміністрацію України (адреса: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДР: 26255795).
Боржник: ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1) .
Строк пред'явлення даної ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили, а саме - 06.02.2020.
Дана ухвала є виконавчим документом.
Примірник даної ухвали направити Державній судовій адміністрації України для організації виконання в частині стягнення штрафу, іншим часникам справи направити копії даної ухвали.
В силу ч. 1 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду, а відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 294 - про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу, які оскаржуються в порядку, визначеному ст. ст. 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.
Суддя О.А. Кармазін
Повний текст ухвали складено та підписано 06.11.2019. Вступна та резолютивні частини ухвали проголошені у підготовчому засіданні 06.11.2019.