ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
06 листопада 2019 року № 640/1714/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженні, без виклику сторін, адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 грудня 2017 року №0031554202, №0031544202 та №0031564202.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прощена ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість не є додатковим благом у розумінні положень податкового законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
25 квітня 2019 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені ним у відповідності до вимог чинного законодавства у зв'язку з виявленими порушеннями позивачем податкового законодавства.
У відповіді на відзив, яка подана позивачем 15 травня 2019 року, зазначено, що відповідачем не спростовано твердження позивача, викладені в позовній заяві.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (позичальник) та АКБСР «Укрсоцбанк» (кредитор) укладено договір кредиту від 16 грудня 2005 року №028/25-304, за умовами якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 42 000,00 доларів США зі сплатою 12,75 процентів річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду, згідно з умовами п.2.6 цього договору.
Відповідно до договору про внесення змін №2 від 15 січня 2016 року станом на дату його укладення заборгованість за договором кредиту складає 338 862,86 грн., заборгованість за процентами - 1,88 грн. відповідно до п.3.3 договору у разі належного виконання позичальником умов, які викладені у п.3.1, 3.2 цього договору залишкова заборгованість за кредитом в сумі 193 151,83 грн. підлягає анулюванню (прощенню). Датою анулювання (прощення) такої заборгованості вважається день виконання позичальником умов, передбачених п.3.1 та 3.2 цього договору. Шляхом укладання цього договору позичальник погоджується, що він повідомлений про анулювання (прощення) заборгованості на зазначених вище умовах у сумі відповідно до п.3.3 цього договору та про свій обов'язок самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб з суми прощеної залишкової заборгованості за кредитом і відобразити такий дохід у річній податковій декларації відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Листом ПАТ «Укрсоцбанк» від 26 лютого 2016 року позивача повідомлено, що заборгованість за договором кредиту №028/25-304 від 16 грудня 2005 року повністю погашена 05 лютого 2016 року.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 04 грудня 2017 року №0031554202 згідно з підпунктами 54.3.1, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України за порушення підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. з податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 04 грудня 2017 року №0031544202 згідно з підпунктами 54.3.1, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, частини першої пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення підпункту «д» 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 43 304,14 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 34 643,31 грн. та за штрафними санкціями на 8 660,83 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 04 грудня 2017 року №0031564202 згідно з підпунктами 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, частини першої пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 3 608,68 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 2 886,94 грн. та за штрафними санкціями на 721,74 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 20 жовтня 2017 року №2050/26-15-42-02-12/2666104202 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016» (далі по тексту - акт перевірки).
У висновку акта перевірки зафіксовано порушення:
- підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України - позивачем не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік з відповідними додатками до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві;
- підпункту «д» 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України - позивачем не задекларовано дохід у вигляді основної суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором ПАТ «Укрсоцбанк» у 2016 році у розмірі 192 462,83 грн., відповідно занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік у загальній сумі 34 643,31 грн.;
- підпункт 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України - позивачем занижено та не перераховано до бюджету військовий збір у розмірі 2 886,94 грн.
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно підпунктів 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абзацу 2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є вичерпним.
Так, відповідно до пп. «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» №321-VIII від 09.04.2015, положення якого набрали чинності 07.05.2015, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 8, у відповідності з яким не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися, починаючи з 1 січня 2015 року.
Отже, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, слід розглядати окремо.
За змістом наведених положень у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Щодо перевірки дійсного правового статусу прощеної (анульованої) суми боргу за фінансовим кредитом в розумінні підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України та наявності чи відсутності у її складі процентів за користування кредитними коштами, комісій та/або штрафних санкцій (пені), суд зазначає, що з пункту 3.3. договору про внесення змін №2 від 15 січня 2016 року вбачається, що станом на дату його укладення заборгованість за договором кредиту складає 338 862,86 грн., заборгованість за процентами - 1,88 грн.; у разі належного виконання позичальником умов, які викладені у пунктах 3.1, 3.2 цього договору залишкова заборгованість за кредитом в сумі 193 151,83 грн. підлягає анулюванню (прощенню); датою анулювання (прощення) такої заборгованості вважається день виконання позичальником умов, передбачених пунктами 3.1 та 3.2 цього договору.
Тобто, анульована (прощена) по договору сума боргу є основною сумою заборгованості за кредитом (тілом кредиту), а тому вказана сума у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті164 Податкового кодексу України є додатковим благом платника податку (позивача) та підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2016 рік.
При цьому, як встановлено в ході розгляду справи, кредитором ПАТ «Укрсоцбанк» було повідомлено позивача про прощення (анулювання) боргу шляхом підписання договору про внесення змін №2 від 15 січня 2016 року, а саме: «шляхом укладання цього договору позичальник погоджується, що він повідомлений про анулювання (прощення) заборгованості на зазначених вище умовах у сумі відповідно до пункту 3.3 цього договору та про свій обов'язок самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб з суми прощеної залишкової заборгованості за кредитом і відобразити такий дохід у річній податковій декларації відповідно до вимог Податкового кодексу України».
Тобто, ПАТ «Укрсоцбанк» дотримано умови, з якими положення підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України пов'язують обов'язок платника податків відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 04 грудня 2017 року №0031544202.
Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Відтак, за встановлених обставин отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага суд дійшов висновку щодо правомірності визначення позивачу грошового зобов'язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 04 грудня 2017 року №0031564202.
Платником податку на доходи фізичних осіб, згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Як передбачено підпунктом «в» пункту 176.1 статті176 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Відповідно до вимог пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Оскільки судом в ході розгляду справи встановлено, що позивач у перевіряємому періоді отримала оподатковуваний дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) ПАТ «Укрсоцбанк», який включається до загального річного оподатковуваного доходу відповідно до підпункту «д» 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України у сумі 192 462,83 грн., відповідно ОСОБА_1 зобов'язана була подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до 01 травня 2017 року.
Оскільки матеріали справи не містять доказів подання позивачем податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік у встановлені законодавством строки, суд дійшов висновку про правомірність застосування відповідачем штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 04 грудня 2017 року №0031554202, з урахуванням чого позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова