ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
05 листопада 2019 року м. Київ № 640/21087/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний захист"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення,
зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Професійний захист" (04114, м. Київ, вул. Полупанова, 14, код ЄДРПОУ 39346760) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 21.03.2019 року №1115688/39346760 про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 6 від 28.02.2019 рок, поданої ТОВ "Професійний захист" (код ЄДРПОУ 39346760);
- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 28.02.2019 року.
Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI (надалі - Закон N 3674-VI) судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921,00 гривень.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру. Таким чином судовий збір має бути сплачений у розмірі 1921,00 грн.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем на підтвердження сплати судового збору подано копію платіжного доручення №788 від 06.06.2019 на суму 1921 грн. Однак судом встановлено, що вказане платіжне доручення було також подано як підтвердження сплати судового збору та зараховані до Держаного бюджету за розгляд справи №640/10484/19 (суддя Бояринцева М.А).
Суд зазначає, що пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Таким чином, враховуючи той факт, що позивач може звернутися до суду із заявою про повернення раніше сплаченого судового збору у справі №640/10484/19, суд не приймає вказане платіжне доручення як підтвердження сплати судового збору у даній справі.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1921 грн. та надати до суду докази такої сплати.
Крім того, зміст позовної заяви свідчить про те, що позивачем заявлена вимога до ГУ ДФС у м. Києві зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових наклдани.
суд звертає увагу, що 22 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктами 18-20 Порядку передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Таким чином, рішення щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних приймаються комісіями відповідних органів ДФС (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) за умови дотримання критерію, передбаченого п. 23 Порядку.
При цьому, п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що Єдиний реєстр податкових накладних-реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Наведені законодавчі приписи визначають суб'єктний склад осіб, які можуть бути відповідачами у справах щодо оскарження протиправної відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників ДФС - в частині оскарження рішення комісії, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; Державна фіскальна служба в частині зобов'язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у випадку визнання протиправним та скасування рішень ГУ ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС.
А тому, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги та коло відповідачів щодо вимоги про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом платіжного документу на підтвердження повної сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн., а також уточненої позовної заяви (щодо суб'єктного складу відповідачів)
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний захист" без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Г. Вєкуа