ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
04 листопада 2019 року справа №640/9935/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж ЛТД" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД")
доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС)
провизнання протиправними та скасування наказів від 11 квітня 2019 року №44329 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД", від 17 квітня 2019 року №4648 "Про перенесення терміну проведення розпочатої документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД"
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає оскаржувані накази протиправними у зв'язку із відсутністю правових підстав для проведення перевірки, передбачених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме: запити складено з порушенням вимог Податкового кодексу України, зокрема у ньому не ідентифіковано податкові декларації, що нібито містять недостовірні відомості, та посилання на виявлені факти, які свідчать про порушення норм законодавства саме ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД"; у зв'язку із зазначеним позивач не мав обов'язку надавати документи на запити відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/9935/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Відповідач подав відзив, у якому зазначив про відповідність оскаржуваних наказів вимогам Податкового кодексу України, та, що допуск до перевірки фактично відбувся; крім того, відповідач вказав про те що, позивач уже звертався до суду з аналогічним позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Відповідно до наказу ГУ ДФС у місті Києві від 11 квітня 2019 року №4429 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД" (код 35334835)" на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД" з метою дотримання вимог податкового законодавства при визначені по взаємовідносинах з ТОВ "Стар-Компані Груп" за серпень, вересень, жовтень 2018 року показників декларацій з податку на додану вартість. Підстава: доповідна записка Департаменту аудиту від 10 квітня 2019 року №2720/26-15-14-04-04.
Наказом ГУ ДФС у місті Києві від 11 квітня 2019 року №4429 "Про перенесення терміну документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД" (код 35334835)" на підставі пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України перенесено термін проведення розпочатої документальної позапланової виїзної перевірки позивача з 17 квітня 2019 року до дати відновлення та надання документів у межах термінів, визначених пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України. Підстава: доповідна записка Департаменту аудиту від 17 квітня 2019 року №2991/26-15-14-04-04.
Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.
Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту
Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за наявності двох умов: 1) виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 2) не надання платником пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Разом з тим, відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, а також печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкті інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Наявні у справі докази підтверджують, що відповідач звернувся до ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД" із запитом про надання інформації (пояснень та її документальних підтверджень) від 18 грудня 2018 року №125742/10/26-15-14-02-12, отриманий позивачем 02 січня 2019 року, в якому, посилаючись на підпункти 16.1.5 і 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 1 та 3 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 та підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245, просив надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) з приводу виявлених фактів, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту у сумі 3 250 157 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Стар-Компані Груп", що містяться у податкових деклараціях за серпень 2018 року у сумі 2 449 427 грн., та за вересень 2018 року у сумі 800 730 грн. Про зазначене вказують результати аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих платником податків за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України.
Крім того, відповідачем надіслано на адресу позивача запит від 16 січня 2019 року №6515/10/26-15-14-04-04-14 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), отриманий позивачем 25 січня 2019 року, з аналогічними вимогами.
У листі від 13 лютого 2019 року №10 ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД" надано відповідь на вказані запити, де зазначило про відсутність обов'язку позивача надавати відповідь на запити, оформлені з порушенням вимог податкового законодавства, а саме: у запитах не наведено підстав для його надіслання із зазначенням інформації, яка це підтверджує; запити підписані не уповноваженою особою.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Однак, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено тягар доказування, не надав суду будь-яких доказів на підтвердження недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за зазначений період, а тому не доведено підстав для винесення оскаржуваного наказу.
Натомість суд зазначає, що ухвалою про відкриття провадження у даній справі суд запропонував відповідачу надати докази, що стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів.
Аналізуючи зміст зазначеного запиту, суд приходить до висновку, що фактично він не містить будь-якої з підстав, зазначених у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, для направлення такого запиту, а лише посилання на норми Податкового кодексу України.
Разом з тим, у запиті зроблено посилання на нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "Стар-Компані Груп" за результатами аналізу податкових накладних, звітності ТОВ "Стар-Компані Груп", встановлення відсутності в останнього будь-яких основних фондів та виробничих потужностей. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про можливі порушення вимог податкового законодавства.
Проте, такі доводи відповідача, викладені у запитах, не приймаються судом до уваги, оскільки вказані запити контролюючого органу не містять посилань на будь-який акт перевірки або про неможливість проведення зустрічної звірки, не зазначено жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової інформації, включаючи і вказані акти, які б свідчили про можливі порушення позивачем або його контрагентом вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а висновки про нереальність господарських операцій зроблено лише на підставі аналізу інформації з Єдиного реєстру податкових накладних.
Крім того, відповідач не надав суду доказів на підтвердження права підпису запиту ГУ ДФС від 16 січня 2019 року №6515/10/26-15-14-04-04-14 у директора департаменту аудиту Якушко І. відповідно до положень Податкового кодексу України, а саме, що вказана особа є керівником або заступником керівника контролюючого органу.
Таким чином, запити відповідача про надання інформації від 18 грудня 2018 року №125742/10/26-15-14-02-12 та від 16 січня 2019 року №6515/10/26-15-14-04-04-14 оформлені з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема, в них чітко не зазначено підстави для їх направлення (надсилання); відсутні докази наявності повноважень на їх підписання, а отже, як наслідок, платник податку звільняється від обов'язку надання відповіді на такий запит, що, в свою чергу, виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень щодо запитуваних доказів та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом про призначення перевірки за вказаних обставин, такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.
Таким чином, з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів наявності підстав для винесення оскаржуваного наказу від 11 квітня 2019 року №44329 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД" на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що зазначений наказ ГУ ДФС підлягає скасуванню як протиправний, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Оскільки оскаржуваний наказ ГУ ДФС від 17 квітня 2019 року №4648 "Про перенесення терміну проведення розпочатої документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД" є похідним від незаконного наказу від 11 квітня 2019 року №44329 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД", він також є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД" не має права оскаржувати спірний накази, тому що допуск до перевірки фактично відбувся, оскільки право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої перевірки, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній зокрема у постановах від 02 травня 2018 року у справі №804/3006/17, касаційне провадження №К/9901/40546/18, та від 12 березня 2019 року у справі №813/1052/15, адміністративне провадження №К/9901/8368/18.
Щодо посилань відповідача на звернення позивача із таким самим позовом, суд звертає увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року №640/7811/19 залишено без розгляду позов ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД"; у свою чергу відповідно до частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних наказів з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД" підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить присудити сплачений ним судовий збір у розмірі 3 842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж ЛТД" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління ДФС у м. Києві від 11 квітня 2019 року №44329 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД" та від 17 квітня 2019 року №4648 "Про перенесення терміну проведення розпочатої документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спеценергомонтаж ЛТД".
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж ЛТД" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж ЛТД" (02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 13, офіс 201; ідентифікаційний код 35334835);
Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).
Суддя В.А. Кузьменко