ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 листопада 2019 року №826/17377/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить:
- визнати протиправним рішення від 12.10.2018 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 761/24435/17 від 24 липня 2018 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, враховуючи встановлену протиправність його дій, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з дати її призначення, з урахуванням того, що до грошового забезпечення, з якого мала бути обчислена та нарахована пенсія, повинні бути включені суми одноразової грошової допомоги при звільненні - 119 709,25 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення - 19 165,50 грн. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - 19 370,50 грн., щомісячної додаткової грошової винагороди - 68 855,13 грн., індексація грошового забезпечення - 1097,20 грн., які були нараховані та виплачені ОСОБА_1 за останні календарні 24 місяці служби перед звільненням з військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду по справі №761/24435/17 від 24.07.2018 року за позовом ОСОБА_1 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 від 20 грудня 2016 року щодо перерахунку її пенсії на підставі включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання, індексації заробітної плати, грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 від 18.12.2017 щодо перерахунку її пенсії на підставі включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди з врахуванням розміру винагород, що виплачено ОСОБА_1 за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняти рішення по заявам ОСОБА_1 від 20 грудня 2016 року та від 18 грудня 2017 року щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням того, що до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, повинні бути включені суми щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання, індексації заробітної плати, грошової допомоги при звільненні з врахуванням розміру винагород, що виплачено ОСОБА_1 за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби. Позивач звертався до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням висновків суду з 13.09.2015 року. За результатами розгляду цієї заяви позивачу відмовлено. Позивач вважає таку відмову незаконною.
Ухвалою суду від 26.10.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного провадження повідомлений належним чином, заяву про визнання позову чи відзив на позовну заяву до суду не надав.
Разом з тим, від позивача надійшли заперечення на відзив на адміністративний позов, який до суду не надходив, в яких останнім наголошено, що відповідачем прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії протилежне змісту рішення суду, що набрало законної сили. Також, зазначив, що роз'яснення відповідача про порядок перерахунку пенсії з 01.01.2018 року на підставі постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 не є предметом спору.
Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.
ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 від 20 грудня 2016 року щодо перерахунку її пенсії на підставі включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання, індексації заробітної плати, грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 від 18 грудня 2017 року щодо перерахунку її пенсії на підставі включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди з врахуванням розміру винагород, що виплачено ОСОБА_1 за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняти рішення за заявами ОСОБА_1 від 20 грудня 2016 року та від 18 грудня 2017 року про перерахунок пенсії з включенням суми щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення, одноразова грошова допомога, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та виплачених ОСОБА_1 за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2018 року даний адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 від 20 грудня 2016 року щодо перерахунку її пенсії на підставі включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, додаткової грошової винагороди у розмірі, який визначено ОСОБА_1 за останні 24 місяці перед звільненням.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 від 18 грудня 2017 року щодо перерахунку її пенсії на підставі включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди з врахуванням розміру винагород, що виплачено ОСОБА_1 за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняти рішення щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди з врахуванням розміру винагород, що виплачено ОСОБА_1 за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби.
У решті позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 року, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2018 року - скасовано в частині відмови в задоволені позову та ухвалено в цій частині нове, яким позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 від 20 грудня 2016 року щодо перерахунку її пенсії на підставі включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання, індексації заробітної плати, грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняти рішення по заявам ОСОБА_1 від 20 грудня 2016 року та від 18 грудня 2017 року щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням того, що до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, повинні бути включені суми щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання, індексації заробітної плати, грошової допомоги при звільненні з врахуванням розміру винагород, що виплачено ОСОБА_1 за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби.
В решті залишено рішення без змін.
27 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок призначеної пенсії з 13.09.2015 року.
Листом від 12.10.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовило позивачеві у врахуванні в розмір пенсії додаткових видів грошового забезпечення, таких як, щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання, індексації заробітної плати, грошової допомоги при звільненні з врахуванням розміру винагород.
Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача щодо неврахування додаткових видів грошового забезпечення до грошового забезпечення для визначення розміру пенсії, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 22 Конституції України закріплено, що права та свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (далі - Постанова № 393) передбачено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Частинами 1, 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - Постанова № 1294) впорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (п. 3).
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до Постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби та винагорода за тривалість безперервної військової служби.
Законом №2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч.1 ст.10-1 Закону № 2011-ХІІ).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (далі - Інструкція № 260).
Відповідно до п.п.3 п.5 Постанови №1294 та п.п.30.3 п.30 розділу ХХХ Інструкції № 260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Розмір матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи із наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України ( підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333, який зареєстрований Міністерством юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769 і затверджено Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, згідно з якою витрати на виплату одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу при звільненні зі служби віднесена до витрат на виплату грошового забезпечення (заробітної плати) по коду 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців".
До набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 питання сплати роботодавцем пенсійних внесків з фонду заробітної плати було врегульовано, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 № 697. При цьому, пункт 1 затвердженого цією постановою "Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій" вказував лише на "вихідну допомогу у разі припинення трудового договору".
Отже, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільнені, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, а тому мають враховуватись під час призначення (перерахунку) пенсії.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 у справі № 21-70а15.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 було встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).
Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 43 Закону №2262-ХІІ).
Згідно зі статтею 41 Закону №1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом України у постанові від 20.10.2015 року у справі № 21-2942а15.
Разом з тим, суд зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі №761/24435/17 від 24.07.2018 року, яка набрала законної сили, зобов'язано зокрема Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняти рішення по заявам ОСОБА_1 від 20 грудня 2016 року та від 18 грудня 2017 року щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням того, що до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, повинні бути включені суми щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання, індексації заробітної плати, грошової допомоги при звільненні з врахуванням розміру винагород, що виплачено ОСОБА_1 за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби.
Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Таким чином, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення від 12.10.2018 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 761/24435/17 від 24 липня 2018 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з дати її призначення, з урахуванням того, що до грошового забезпечення, з якого мала бути обчислена та нарахована пенсія, повинні бути включені суми одноразової грошової допомоги при звільненні - 119 709, 25 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення - 19 165, 50 грн. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - 19 370, 50 грн., щомісячної додаткової грошової винагороди - 68 855,13 грн., індексація грошового забезпечення - 1097,20 грн., які були нараховані та виплачені ОСОБА_1 за останні календарні 24 місяці служби перед звільненням з військової служби.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа