ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 жовтня 2019 року № 826/11861/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України
про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:
- стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 159 398,00 грн. (сто п'ятдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім грн. 00 коп.)
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на час звернення до суду судове рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідачем не виконано.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити, разом з тим, заявив клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні.
Відповідно до протоколу судового засідання від 24.01.2018 року суд протокольно ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року у справі №826/1664/13-а за результатами розгляду трудового спору про поновлення на роботі ОСОБА_1 вирішено:
- визнати протиправним наказ Державної митної служби України від 10.01.2013 року №179-к про звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника служби внутрішньої безпеки Київської регіональної митниці з 11.01.2013 року;
- стягнути з Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.01.2013 року по день поновлення на роботі.
З метою забезпечення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року Окружним адміністративним судом м. Києва 08.07.2013 року видано відповідний виконавчий лист.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2016 року боржника за вказаним вище виконавчим листом замінено на Державну фіскальну службу України.
Спірні правовідносини виникли у сфері проходження публічної служби і стосуються стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі.
Згідно із ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (ч. 1).
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч. 7).
Згідно із ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Тобто, як вбачається, згідно з вказаною нормою проводиться виплата заробітної плати за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 16.02.2018 у справі №807/2713/13-а.
Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 256 КАС України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Частиною 4 ст. 257 КАС України встановлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Отже, правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в т.ч. постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не залежить від того, подала особа, яку поновлено на роботі, заяву чи виконавчий лист. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 25.04.2019 у справі №826/5002/16.
Згідно з п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначається про те, що задовольняючи позовні вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.
Разом з тим, рішення органу, який розглядав трудовий спір в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11.01.2013 року по день поновлення на посаді 22.11.2016 року виконано лише 17.08.2017 року, що підтверджується наказом Державної фіскальної служби України від 13.07.2017 року №89-ф та листом Київської міської митниці ДФС від 17.08.2017 року №7414/10/26-70-05-03 К-104-ЕЗ.
З урахуванням норм тривалості робочого часу період затримки виконання судового рішення з 12.06.2013 року по 17.08.2017 року складає 1054 робочих дня.
Разом з тим, відповідно до довідки Київської міської митниці ДФС від 26.06.2017 року №132 середньомісячна заробітна плата позивача за два останні місяці, що передували звільненню з посади дорівнювала його посадовому окладу в розмірі 2406,00 грн.
Згідно з листом Державної фіскальної служби України від 16.06.2017 року №7753/з/99-99-05-02-03-14 посада, яка у штатних розписах митниць ДФС за обсягом посадових обов'язків найбільш наближена до посади начальника служби - посада начальника управління.
Згідно з листом Київської міської митниці ДФС від 21.06.2017 року №5500/10/26-70-05-03 посадовий оклад за посадою начальника управління в митниці підвищувався до 2851, 00 грн. з 01.12.2015 року та до 4997,00 грн. з 01.05.2016 року.
З урахуванням викладеного, розмір середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення у справі №826/1664/13-а в частині задоволення матеріальних вимог, який належить стягнути з Державної фіскальної служби України на користь позивача на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України становить 159 398,00 грн.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 39292197) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення у справі №826/1664/13-а у розмірі 159 398,00 грн. (сто п'ятдесят дев'ять триста дев'яносто вісім грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.А. Качур