ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 жовтня 2019 року № 826/8855/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
ОСОБА_1
до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 за позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд:
-визнати нечинним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про демонтаж тимчасових споруд у частині демонтажу об'єктів нерухомого майна, які належать ОСОБА_1 на праві власності, а саме: нежиле приміщення №№1,2 в літ. «Б», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення №№6,7,8 в літ. «Б» в будинку №166 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2016 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
Надалі справу було передано на розгляд судді Власенковій О.О., яка прийняла справу до свого провадження.
Відповідно до розпорядження № 1183 від 15.06.2018 року, внаслідок відсторонення від здійснення правосуддя судді, в провадженні якої перебувала адміністративна справа №826/8855/16 і не була нею розглянута, справу передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2018, для розгляду справи №826/8855/16 було визначено суддю Качура І.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2018 року прийнято справу №826/8855/16 до провадження суддею Качур І.А. та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування позовним вимог позивач зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень, що стосуються предмету спору, порушують права позивача, оскільки, право власності позивача на об'єкти нерухомого майна зареєстроване у 2009 та 2014 роках відповідно до діючого законодавства, а тому державою визнано та підтверджено факт виникнення права власності у позивача на об'єкти нерухомого майна і гарантовано захист його прав, у зв'язку з чим просить визнати позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, в наданих суду письмових запереченнях зазначив, що дії Департаменту щодо надання вказаного доручення на демонтаж (переміщення) об'єктів та елементів благоустрою позивача відповідають чинному законодавству, а рішення відповідача щодо демонтажу прийнято в межах повноважень, в порядку та у спосіб, визначених Правилами благоустрою м. Києва.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення про демонтаж у м. Києві ряду тимчасових споруд, і розмістив «Перелік тимчасових споруд Дарницького району на демонтаж» на своєму офіційному веб-сайті.
Із вказаного переліку тимчасових споруд на демонтаж вбачається те, що у ньому містяться об'єкти нерухомого майна, які належать на праві власності позивачу.
Позивач звертався до відповідача із заявами від 04.04.2016 року, якими просив виключити належні йому об'єкти нерухомого майна із Переліку об'єктів на демонтаж.
Однак, позивач зазначає, що не отримав відповіді на свої звернення від відповідача, а нежитлові приміщення Позивача продовжують перебувати у Переліку тимчасових споруд на демонтаж і рішення про виключення їх із зазначеного переліку відповідач не прийняв, у зв'язку з чим і звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 44 частини першої статті 22 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення у ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Одночасно, відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15.01.1999 № 401-ХІV у зв'язку із здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
Між тим, правові, економічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, визначено Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-ІV (далі - Закон № 2807-ІV).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2807-ІV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Згідно пункту 2 частини першої статті 10 Закону № 2807-ІV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом (стаття 20 Закону № 2807-ІV).
Стаття 34 Закону № 2807-ІV встановлює, що Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Правила включають: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва, які, згідно зі статтею 34 Закону № 2807-ІV є нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розроблено на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування, розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до пункту 13.1.1 Правил благоустрою міста Києва розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У свою чергу поняття «тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності» міститься у статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ, та наведено наступним чином: тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівель них виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Згідно Правил благоустрою міста Києва «тимчасова споруда» - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
Згідно положень пункту 13.2.3. Правил благоустрою міста Києва, самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об'єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.
Пунктом 13.3 Правил благоустрою міста Києва визначено порядок демонтажу малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.
Згідно пункту 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва, у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об'єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об'єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.
Водночас, відповідно до пункту 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва, контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об'єктів благоустрою.
Положеннями пункту 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва визначено, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.
Разом з тим, суд встановив, що в матеріалах справи містяться ряд документів, що засвідчують право власності позивача на нерухоме майна щодо яких виник спір, а саме: Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 29.01.2014 року, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.01.2014 року, Договір дарування від 26.05.2009 року.
Як зазначено у статті 21 Закону № 2807-ІV розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.
У відповідності до пункту 13.1.1 Правил благоустрою міста Києва розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться, зокрема, відповідно до рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
З огляду на зазначене, 04 вересня 2014 року Київською міською радою прийнято рішення №62/62 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року №56/5443 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» та деяких рішень Київської міської ради, відповідно до пункту 3 якого, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено укладати договори щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою із суб'єктами господарювання відповідно до Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 лютого 2011 року № 56/5443.
У всіх питаннях щодо організації залучення Пайової участі (внеску) в утриманні об'єктів благоустрою виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) виступає в особі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У разі встановлення (розміщення) ТС на об'єктах благоустрою, розташованих на земельних ділянках комунальної власності територіальної громади міста Києва, власник ТС укладає договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою.
Пайову участь (внесок) в утриманні об'єктів благоустрою сплачують суб'єкти господарювання, які є власниками ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власниками (користувачами) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства.
Між тим, як передбачено у пункті 1.2 цього рішення, майданчик для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства - місце для надання послуг з харчування біля стаціонарного (капітального) закладу ресторанного господарства, який відкритий для обслуговування населення на певний сезон року, розміщений на відкритому повітрі (під тентами, на верандах, у павільйонах легкого типу) або виготовлений з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, та встановлений тимчасово, без улаштування фундаменту, не є капітальною спорудою. Залежно від типу конструкцій, які використовуються для влаштування, та періоду функціонування майданчики поділяються на відкриті (літні) майданчики та сезонні майданчики. Розміщення сезонних майданчиків здійснюється на підставі паспорта прив'язки тимчасової споруди, оформленого відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21 жовтня 2011 року N 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1330/20068, за умови визначення відповідності намірів щодо місця розташування сезонного майданчика будівельним нормам за результатами розгляду документів, поданих відповідно до зазначеного Порядку; місця розміщення відкритих (літних) та сезонних майданчиків не визначаються Комплексною схемою;
25.12.2014 відповідачем прийнято рішення № 746/746 «Про особливості застосування Порядку розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві», у відповідності до якого внесено зміни до рішення Київської міської ради від 04.09.2014 №62/62.
Пунктом 6 вказаного рішення вирішено затвердити Порядок проведення конкурсу щодо надання права на оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди, що додається.
Пунктом 7 вирішено, що для оформлення паспорта прив'язки ТС суб'єкту господарювання надається 60 календарних днів за умови сплати пайової участі у строки, визначені в договорі щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою.
У разі, якщо право на оформлення паспорта прив'язки ТС суб'єктом господарювання не реалізовано протягом строку, зазначеного в цьому пункті, відповідне місце розміщення ТС в Комплексній схемі вважається вільним, на підставі чого комісія з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства (далі - Комісія) має право надати право на оформлення паспорта прив'язки ТС іншому суб'єкту господарювання (п. 7 Порядку).
Таким чином, право на встановлення (розміщення) тимчасових споруд (малих архітектурних форм) особа набуває після укладання договору пайової участі з Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та оформлення паспорту прив'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів укладання договору пайової участі з Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та оформлення паспорту прив'язки тимчасової споруди, як не надано їх суду.
Рішення органу місцевого самоврядування є чинними, а тому мають виконуватись у повному обсязі.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону. Відак, твердження позивача щодо приналежності демонтованої споруди до капітальної не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єкти будівництва мають бути введені в експлуатацію у встановленому порядку.
Зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Частиною п'ятою зазначеної статті встановлено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Аналогічні положення щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів містяться у Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року.
Відповідно до частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Таким чином, станом на час розгляду справи, матеріалами справи підтверджено, що відповідні правовстановлюючі документи на спірний об'єкт відсутні.
У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.
Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур