ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 жовтня 2019 року № 320/702/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у Київській області
про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суду:
- визнати незаконним наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №671 о/с від 29.12.2018 року про звільнення позивача за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію»;
- поновити на службі на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління стратегічних розслідувань Головного управління Національної поліції в Київській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу та компенсацію за невикористані відпустки за 2015, 2016, 2017, 2018 роки служби.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 року адміністративну справу №320/702/19 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 року адміністративну справу №320/702/19 прийнято до провадження, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звільнення відбулося з порушенням норм чинного законодавства, а тому позивач вважає таке звільнення незаконним.
Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі, оскільки звільнення відбулося у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у зв'язку з невиходом на службу позивача.
Позивач відповіді на відзив до суду не надав, а тому, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Наказом ГУНП в Київській області №2425 від 05.12.2018 року відносно ОСОБА_1 призначено службове розслідування щодо безпідставного невиходу на службу за рапортом т.в.о. начальника управління стратегічних розслідувань підполковника поліції ОСОБА_9 Для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію у складі: голови: т.в.о. заступника начальника відділу УСР ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_10; члена комісії: старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах УСР ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12
Вказане службове розслідування проводилося на виконання вимог ст. ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної України, затвердженого Верховною Радою України 15.03.2018.
У ході проведення службового розслідування з матеріалів викладених у висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим відділу боротьби з організованою злочинністю управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 20.122018 встановлено, що відповідно до акту про відсутність на робочому місці від 04.12.2018 № 348 складеним комісією у складі т.в.о. начальника управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_9, т.в.о. заступника начальника - начальника відділу боротьби з організованою злочинністю управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_8, т.в.о. заступника начальника відділу боротьби з організованою злочинністю управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_10, в період часу з 25.10.2018 по 0811.2018 та з 27.11.2018 по 29.11.2018 ОСОБА_1 без поважних причин був відсутній на службі.
Опитані в ході службового розслідування т.в.о. заступника начальника - начальника відділу боротьби з організованою злочинністю управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_8, старший уповноважений в особливо важливих справах управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_12, старший уповноважений управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_11 повідомили, що 25.10.2018 під час ранкової наради їм стало відомо, шо оперуповноважений відділу боротьби з організованою злочинністю управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці та не прийшов на ранкову нараду. З телефонної розмови, зі слів ОСОБА_1 , було з'ясовано, що він захворів та їде до лікарні відкривати лікарняний. У період з 25.10.2018 по 29.11.2018 під час ранкових та вечірніх нарад ОСОБА_1 був відсутній та на робоче місце за вказаний період часу не приходив. 30.11.2018 на ранкову нараду, яка відбулася о 8.30 в приміщенні службового кабінету управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області прийшов ОСОБА_1 і повідомив, що завершив лікування та може приступити до виконання своїх службових обов'язків. На прохання безпосереднього керівника т.в.о. заступника начальника управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області - начальника відділу боротьби з організованою злочинністю управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області капітана поліції Гончарука І. В. надати лист тимчасової непрацездатності за період відсутності на службі ОСОБА_1 повідомив, що на даний час такого листа у нього не має, а надасть він його тільки 04.12.2018. Дійсно, 04.12.2018 позивачем була надана довідка про тимчасову непрацездатність № 191 від 26.11.2018 про те, що він перебував на стаціонарному лікуванні в Центральному госпіталі МВС України з 09.11.2018 по 26.11.2018. На запитання про те, де ж лікарняні листи тимчасової непрацездатності за інші періоди часу відсутності на службі, а саме з 25.10.по 08.11.2018 та з 27.11.2018 по 29.11.2018, ОСОБА_7 відповів, що в нього їх не має, оскільки за вказані періоди часу він не відкривав лікарняний.
Опитаний ОСОБА_1 повідомив, що в середині жовтня він звернувся до свого безпосереднього керівника т.в.о. заступника начальника управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області - начальника відділу боротьби з організованою злочинністю управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_8 з проханням надати йому 1-2 тижні для лікування, мотивуючи це проблемами зі здоров'ям. Однак ОСОБА_8 зауважив, що дане питання повинно бути узгоджене з начальником управління. Зі слів ОСОБА_1 , які не підтверджені ОСОБА_8 , через тиждень йому була надана позитивна відповідь. Під час проходження обстеження в медичних закладах, зі слів позивача, він захворів на ангіну. Після одужання був госпіталізований до Центрального госпіталю МВС України.
Враховуючи викладене, комісія, яка проводила службове розслідування, дійшла висновку, що дні невиходу на службу без поважних причин оперуповноваженим відділу боротьби з організованою злочинністю управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 з 25.10.2018 по 08.11.2018 та з 27.11.2018 по 29.11.2018 потрібно визнати прогулом. За порушення службової дисципліни, яке виразилося у порушенні вимог ст.ст. 1, 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пп. 1 п.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині дотримання законодавства, неухильного виконання наказів начальників, а саме: вчинення прогулів, тобто безпідставному невиході на службу з 25.10.2018 по 08.11.2018 та з 27.11.2018 по 29.11.2018 оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління стратегічних розслідувань ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області № 2519дск від 20.12.2018 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління стратегічних розслідувань, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1. ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
З виданими наказами позивач не погоджується, вважає їх протиправними та такими що порушують його законне право на подальше проходження служби в поліції, а відповідно є упереджені, передчасні, та такі що прийнятті безпідставно, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII) Національна поліція України (далі поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Національна поліція України діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України ( частина 1 статті 8 Закону №580-VIII).
Частиною 1 статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Статтею 18 Закону №580-VIII встановлено основні обов'язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно із статтею 19 Закону №580-VIII поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Аналогічні норми викладені у пунктах 10, 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 № 114.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 N 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до пункту 9 Закону України від 23.12.2015 № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-ІV (із наступними змінами).
Ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» визначено що, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Підпунктами 1,2 та 3 п.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
У ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що : особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських:
1) службу у святкові та вихідні дні;
2) службу позмінно;
3) службу з нерівномірним графіком;
4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових акті Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За вчинення дисциплінарних проступків поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Відповідно до ч.3 ст.21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України перебування поліцейського на лікарняному ( у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Крім того, листом Вищого адміністративного суду України від 26.05.2010 року № 753/11/13-10 викладеного у справі стосовно звільнення та поновлення на посаді, під час вирішення спорів зазначеної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Пунктом 3 розділу Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 визначено, що керівник органу (підрозділу) поліції повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно- етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих; відповідати за віддані (видані) розпорядження (доручення) і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Судом встановлено, що оскаржуваний наказ начальника ГУ НП у Київській області №671 о/с за яким відповідно до ЗУ «Про національну поліцію» звільнити зі служби в поліції за пунктом 6, винесено у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, який є чинним.
Оскільки наказ від №2519дск від 20.12.2018 року, яким встановлено наявність правових підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є чинним, то відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ГУ НП у Київській області вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність оскаржуваного наказу виконало.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги досліджені та встановлені на їх підставі обставини справи, суд дійшов висновку, що ГУ НП у Київській області обґрунтовано винесено наказ від 29.12.2018 року № 671 о/с про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Оскаржуваний наказ є таким, що відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України, а тому у задоволенні позовної вимоги щодо скасування оскаржуваного наказу слід відмовити.
Щодо інших позовних вимог, то такі є похідними від вимог про скасування наказу про звільнення позивача. Оскільки в ході розгляду справи судом не було встановлено порушення суб'єктом владних повноважень вимог чинного законодавства при звільненні позивача, такі позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, ЄДРПОУ 40108616) про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати - відмовити.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур