05 листопада 2019 року Чернігів Справа № 825/3637/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Клименок А.С.,
за участю представника відповідачів Роєнка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - УМВС України в Чернігівській області), Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - Ніжинський МВ УМВС України в Чернігівській області), в якому просить:
- визнати незаконним і скасувати наказ начальника УМВС України в Чернігівській області № 416 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_3 з посади інспектора штабу (на правах сектору) Ніжинського МВ УМВС України (з обслуговування міста Ніжин та Ніжинського району);
- поновити ОСОБА_3 на посаді інспектора штабу Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області в спеціальному званні лейтенант поліції;
- стягнути з ГУНП в Чернігівській області на користь ОСОБА_3 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 до дня фактичного поновлення на роботі за виключенням першого та останнього днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що його протиправно звільнено з органів внутрішніх справ, оскільки скорочення штату Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області при проведенні його реорганізації у підрозділ Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області не відбулося, не враховано його переважне право залишитися на посаді за наявності малолітньої дитини, не попереджено про наступне вивільнення за два місяці та не запропоновано рівнозначну посаду.
Відповідачі подали відзив на позов, в яких просять відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що Ніжинський ВП ГУНП в Чернігівській області не є правонаступником Ніжинського МВ УМВС України. Зазначають, що Ніжинським МВ УМВС України в Чернігівській області було додатково ознайомлено працівників з вимогами пунктів 8 - 11 розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» про звільнення через скорочення штатів та складено відомість в якій міститься підпис позивача. Вказують, що працівники міліції могли бути прийняті на службу до поліції за власним бажанням, але позивач не звертався з заявою про прийняття на службу до ГУНП в Чернігівській області.
Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 21.08.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, було залучено в якості відповідачів УМВС України в Чернігівській області та Ніжинський МВ УМВС України в Чернігівській області.
Вислухавши пояснення представника відповідачів, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як слідує з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , наказом УМВС України в Чернігівській області від 22.11.2013 № 273о/с ОСОБА_3 прийнята на службу в органи внутрішніх справ (а.с. 9).
06.11.2015 наказом УМВС України в Чернігівській області № 416 о/с, на підставі пунктів 10-11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», лейтенанта міліції ОСОБА_3 , інспектора штабу (на правах сектору) Ніжинського міського відділу УМВС (з обслуговування міста Ніжина та Ніжинського району) звільнено у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) (а.с. 8).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
У відповідності до вимог пункту 8 розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ) з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Пунктом 9 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 580-VІІІ передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Згідно пункту 10 Розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 580-VІІІ працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
В свою чергу, пунктом 8 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114) передбачено, зокрема, що дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться у зв'язку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.
За приписами підпункту «г» пункту 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
З аналізу викладених норм слідує, що працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу.
У першому випадку формою волевиявлення особи є надання згоди на призначення на посаду. При цьому, наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, тобто ініціатива керівництва. Згода особи є відповіддю на цю ініціативу, а наслідком згоди є призначення особи на посаду відповідно до узгодженої пропозиції. Така ініціатива є обов'язковою, оскільки без неї не може бути виявлено наявність чи відсутність можливості подальшого використання особи на службі відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення № 114.
У другому випадку необхідна ініціатива особи щодо участі в конкурсі. Спосіб виявлення такої ініціативи визначається порядком проведення конкурсу та може мати форму письмової заяви (рапорту).
З наведеного випливає, що лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття певної посади, виникають підстави для застосування наслідків визначених пунктом 10 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» щодо звільнення особи за скороченням штатів.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач при звільненні позивача не дотримався процедури звільнення, оскільки позивачу не було здійснено пропозиції щодо призначення на посаду в органах Національної поліції.
Також відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного наказу про звільнення позивача з урахуванням встановлених обставин у даній справі та наведених норм чинного законодавства.
За таких обставин, суд вважає, що звільнення позивача зі служби відбулося з порушенням вимог законодавства, що позбавило можливості позивача використати своє право на іншу роботу в реорганізованій установі.
Згідно з частиною другою статті 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
У постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 у справі № 6-33цс14 зазначається, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Таким чином, сукупність зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів дають суду підставі вважати, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача зі служби прийнятий відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, без дотримання рівності перед законом, а тому з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування наказу УМВС України в Чернігівській області № 416о/с від 06.11.2015 в частині звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_3 , та поновлення позивача на посаді інспектора штабу (на правах сектору) Ніжинського МВ УМВС (з обслуговування міста Ніжин та Ніжинського району) з 07.11.2015 (06.11.2015 був останнім робочим днем позивача).
Позовна вимога про поновлення позивача на посаді інспектора штабу Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області в спеціальному званні майор поліції задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог пункту 24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді, а не на рівнозначній посаді в новоутвореній установі.
Також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 05.11.2019.
Суд звертає увагу, що при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).
Згідно абзаців першого та третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно довідки Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області від 03.09.2019 № 1179/124/21/01-2019 середньоденне грошове забезпечення з розрахунку календарних днів складає 95,40 грн. (а.с. 210).
Враховуючи, що 06.11.2015 був останнім робочим днем позивача, за який йому було нараховано та виплачено грошове забезпечення, тому стягненню підлягає грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 05.11.2019 в розмірі 106371,00 грн. (1115 днів вимушеного прогулу * середньоденне грошове забезпечення 95,40 грн.).
При визначенні кількості днів вимушеного прогулу судом не враховано період перебування позивача з 18.11.2015 по 27.10.2016 на обліку в Ніжинському міськрайонному центрі зайнятості де йому було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 12564,21 грн., що підтверджується довідкою Ніжинської міськрайонної філії Чернігівського обласного центру зайнятості від 11.10.2019 № 35.02/795 (а.с. 209).
Положеннями частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2862,00 грн. (30 днів вимушеного прогулу * середньоденне грошове забезпечення 95,40 грн.) підлягає негайному виконанню.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000), Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (вул. Московська, буд. 22, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 416о/с від 06.11.2015 в частині звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_3 .
Поновити ОСОБА_4 на посаді інспектора штабу (на правах сектору) Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (з обслуговування міста Ніжин та Ніжинського району) з 07.11.2015.
Стягнути з Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 05.11.2019 в розмірі 106371,00 грн.
В решті позову відмовити.
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора штабу (на правах сектору) Ніжинського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (з обслуговування міста Ніжин та Ніжинського району) та стягнення з Ніжинського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, у межах суми за один місяць, в розмірі 2862,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.11.2019.
Суддя В.О. Непочатих