про відмову в забезпечені адміністративного позову
05 листопада 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1302/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиція "Авіс-Енергомаш" про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиція "Авіс-Енергомаш" до Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області та Суб'єкта оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання оцінки нерухомого майна, -
04.11.2019 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиція "Авіс-Енергомаш" (заявник) про забезпечення позову шляхом:
зупинення реалізації арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Авіс-Енергомаш" - виробничої будівлі літ. Д загальною площею 707,30 кв.м. за адресою м. Чернівці, вул. Денисівська, 7-А, лот 378633 , що здійснюється Державним підприємство "СЕТАМ" на електронних торгах за заявкою третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.
Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначив, що вважає висновок про оцінку приміщення виробничої будівлі літ. Д загальною площею 707,30 кв.м. за адресою м. Чернівці, вул. Денисівська, 7-А, лот 378633 незаконним та необґрунтованим, оскільки ринкова вартість об'єкта оцінки є заниженою.
На даний час виконавчою службою вчиняються дії щодо реалізації виробничої будівлі ТОВ ПІІ "Авіс-Енергомаш" у зведеному виконавчому провадженні №59874592 за заниженою ціною, зокрема у Системі електронних торгів арештованого майна розміщено оголошення про лот 378633, відповідно до якого на торгах реалізується приміщення виробничої будівлі літ. Д загальною площею 707,30 кв.м. за адресою м . Чернівці , вул . Денисівська, 7-А .
Виробнича будівля, виставлена Державним підприємством "СЕТАМ" на продаж та 06.11.2019 року відбудуться відповідні торги, що може призвести до продажу майна заявника за заниженою ціною. Оскільки нерухоме майно вже передано державною виконавчою службою до Державного підприємства "СЕТАМ" для примусової реалізації на прилюдних торгах, тобто наявні ознаки очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника.
На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених прав або інтересів заявника, за захистом яких він звертатиметься до суду, адже станом на час звернення заявника із заявою про забезпечення позову у Державного підприємства "СЕТАМ" є підстави для реалізації зазначеного вище майна заявника у порядку, визначеному нормами чинного законодавства, оскільки визначена дата проведення електронних торгів 06.11.2019 року.
Заявник зазначав, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову його майно може бути реалізовано на торгах за оціночною вартістю, правомірність застосування якої підлягає перевірці судом при розгляді спору по суті заявлених позовних вимог та яка вважається значно нижчою, ніж спірна оціночна вартість.
У зв'язку з вищенаведеним, посилаючись на положення ст.ст. 150, 151 КАС України, заявник просив задовольнити заяву про забезпечення адміністративного позову.
Порядок розгляду заяви про забезпечення позову врегульовано статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 154 КАС України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
У зв'язку з відсутністю виняткових обставини, які унеможливлюють розгляд заяви про забезпечення позову без участі сторін, суд вважає за можливе розглянути її без проведення судового засідання.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини 4 статті 150 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до положень частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Законодавець встановив три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;
- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Із аналізу наведеного видно, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість або ускладнення в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Тому, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (ч. 6 ст. 154 КАС).
Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 року у справі №826/5233/18 (адміністративне провадження №К/9901/59189/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Так, відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
При цьому, статтею 34 Закону № 1404-VIII врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.
Водночас, згідно з роз'ясненнями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у пункті 15 постанови від 07.02.2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 03.06.2016 року № 4), при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
У розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін "суд, встановлений законом" поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року та "Лавентс проти Латвії" від 07.11.2002 року).
Також, відповідно до положень Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, право доступу до суду, що гарантується статтею 6, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи. Так як у разі невиконання рішення концепція "захисту прав судом" не працює. Європейський суд з прав людини у пілотному рішенні "ОСОБА_3 проти України" зазначив, що право за судовий захист, яке гарантується статтею 6 може стати недіючим, якщо національне законодавство держави-учасниці Конвенції дозволяє, щоб остаточне обов'язкове судове рішення залишалось не виконуваним на шкоду однієї із сторін. Доступ до суду також охоплює можливість виконання судового рішення без необґрунтованих затримок.
Стаття 1 КАС України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах, в тому числі повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, враховуючи те, що в КАС відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтею 151 КАС України вживати заходи забезпечення позову на дії чи рішення державного виконавця та суб'єкта оціночної діяльності шляхом зупинення реалізації арештованого майна, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у спосіб обраний позивачем слід відмовити.
При цьому, пунктом 5 частини 3 статті 151 КАС України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову, заявник має намір подати позов в зв'язку з тим, що вважає висновок про оцінку приміщення виробничої будівлі літ. Д загальною площею 707,30 кв.м. за адресою м. Чернівці, вул. Денисівська, 7-А, лот 378633 незаконним та необґрунтованим, відтак, заявлений спосіб забезпечення позову шляхом заборони реалізації арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Авіс-Енергомаш" - виробничої будівлі літ. Д загальною площею 707,30 кв.м. за адресою м. Чернівці, вул. Денисівська, 7-А, лот 378633 , що здійснюється ДП "СЕТАМ" на електронних торгах за заявкою третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, явно виходить за межі предмету спору, який має намір заявити у позовній заяві заявник.
При цьому, як слідує з наданих заявником документів, запланована на 06.11.2019 року реалізація арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Авіс-Енергомаш" - виробничої будівлі літ. Д загальною площею 707,30 кв.м. за адресою м. Чернівці, вул. Денисівська, 7-А, лот 378633 , що здійснюється ДП"СЕТАМ" на електронних торгах за ціною 1241510,00 грн. відбувається повторно, після уцінки цього ж майна лоту 372918, за наслідками проведених електронних торгів 04.10.2019 року, які не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів (вказана інформація міститься у відкритому доступі на офіційному сайті ДП "СЕТАМ" https://setam.net.ua/auction/379971).
Разом з тим, заявником не надано доказів здійснення оцінки нерухомого майна, про яке йдеться у заяві, в межах зведеного виконавчого провадження, у тому числі, чи звіту про оцінку майна та наявність доказів того, що між сторонами дійсно виник спір, адже виходячи із приписів статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" між сторонами виконавчого провадження відбуваються процедура узгодження визначення вартості майна до передачі майна на реалізацію.
Суд також враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону № 1404-VIII оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що доводи заявника в заяві про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Авіс-Енергомаш" - виробничої будівлі літ. Д загальною площею 707,30 кв.м. за адресою м. Чернівці, вул. Денисівська, 7-А , лот 378633 , що здійснюється Державним підприємство "СЕТАМ" на електронних торгах за заявкою третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області не є однозначними, переконливими для цілей забезпечення позову та підлягають встановленню під час судового розгляду справи.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд приходить висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиція "Авіс-Енергомаш" про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Авіс-Енергомаш" - виробничої будівлі літ. Д загальною площею 707,30 кв.м. за адресою м. Чернівці, вул. Денисівська, 7-А , лот 378633 , що здійснюється Державним підприємство "СЕТАМ" на електронних торгах за заявкою третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, - відмовити.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.О. Григораш