31 жовтня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2602/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
представника позивача Прокоф'єва Б.І.,
представника відповідача Коутної А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить суд: визнати протиправними дії ГУ ДФС у Чернігівській області щодо відмови у реєстрації ОСОБА_1 , як суб'єкта господарювання, платником єдиного податку на підставі поданої заяви від 07.09.2017.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що йому було відмовлено у реєстрації платником єдиного податку у зв'язку з наявністю заборгованості по земельному податку, від сплати якого він звільнений з 2009 року, яка податковим органом у подальшому була списана. При цьому зазначив, що відповідачем не було прийнято обґрунтованого рішення про відмову у реєстрації позивача платником єдиного податку.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 03.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову.
Відповідачем, в установлений судом строк, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що у контролюючого органу були відсутні підстави для задоволення заяви позивача від 07.09.2017 про застосування спрощеної системи оподаткування, оскільки станом на 07.09.2017 у нього існувала заборгованість по земельному податку з фізичних осіб, а саме: залишок не сплаченої пені у сумі 30,28 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Чернігівським обласним військовим комісаріатом 28.04.2009 (а.с.51).
З 01.03.2017 позивача зареєстровано фізичною особою-підприємцем та з цього ж дня взято на облік до відповідача в якості платника податків, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11).
22.03.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , що підтверджується роздруківкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і роздруківкою відповідача щодо ідентифікаційних даних позивача (а.с.20-23,52).
Відповідно до довідки ГУ ДПС у Чернігівській області від 30.10.2019 №1507/ФОП/25-01-11-01-13 позивач, згідно з наявними відомостями баз даних Чернігівського управління ГУ ДПС у Чернігівській області, з 01.03.2017 по 22.03.2019, перебував на загальній системі оподаткування, а 22.03.2019 припинив підприємницьку діяльність (а.с.56).
При цьому 03.04.2017 позивачем подано відповідачу заяву про реєстрацію Книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість), реєстрація якої підтверджується підписом першого заступника начальника Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернігівській області В.О. Луценко (а.с.13-15,44).
07.09.2017 позивачем було подано заяву про застування спрощеної системи оподаткування, відповідно до якої останній виявив намір перейти на спрощену систему оподаткування, а саме як платник єдиного податку II групи зі ставкою єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 01.10.2017 (а.с.41-43).
Як встановлено у судовому засіданні, з 01.10.2017 позивач здійснював оподаткування своїх доходів саме як платник єдиного податку II групи.
12.12.2018 позивачем подано відповідачу заяву про задоволення його заяви від 07.09.2017 (а.с.45).
Листом від 11.01.2019 №469/ФОП/25-01-53-12-01-13 ГУ ДФС у Чернігівській області повідомило позивачу про відмову у задоволенні його заяви від 07.09.2017 з підстав, що станом на 07.09.2017 він мав заборгованість по земельному податку з фізичних осіб у сумі 30,28 грн. (а.с.46-47).
13.02.2019 позивачем подано до ГУ ДФС у Чернігівській області заяву, в якій він просив надати копію рішення про відмову у реєстрації фізичної особи-підприємця платником єдиного податку. Також у заяві позивач просив задовольнити його заяву від 07.09.2017, оскільки він є учасником бойових дій і відповідно до статті 281 Податкового кодексу України звільнений від сплати земельного податку, а тому не може мати заборгованість зі сплати земельного податку (а.с.48).
Листом від 12.03.2019 №2539/ФОП/25-01-53-12-01-13 ГУ ДФС у Чернігівській області повідомило позивачу, що фізична особа - власник земельної ділянки, який належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки про надання пільги, яка починає застосовуватись з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Водночас відомості про наявність пільги позивачем було подано 22.01.2019, у зв'язку з чим контролюючим органом 22.01.2019 скасовано нарахований земельний податок з фізичних осіб у сумі 953,45 грн., отже станом на 07.09.2017 в інтегрованій картці платника податків - позивача існувала заборгованість по земельному податку з фізичних осіб, що унеможливлювало переведення позивача на спрощену систему оподаткування (а.с.49-50).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у реєстрації його платником єдиного податку, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Так, у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до положень статті 11 ПК України спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим Кодексом. Спеціальний податковий режим - система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені Главою 1 Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПК України (пункт 291.1. статті 291 ПК України).
Відповідно до пунктів 291.2. і 291.3. статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 291.5.8. пункту 291.5. статті 291 передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Так, відповідно до статті 298 ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 -298.1.4 цієї статті.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів: 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством; 4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з заяви про державну реєстрацію на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
У заяві яка подається до податкового органу зазначаються такі обов'язкові відомості:
1) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 3) податкову адресу суб'єкта господарювання; 4) місце провадження господарської діяльності; 5) обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010; 6) обрані суб'єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку; 7) кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи; 8) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Відповідно до положень статті 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.
Згідно з пунктом 299.5. статті 299 ПК України у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
У відповідності до пункту 299.6. статті 299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
Представник відповідача у судовому засіданні, як на підставу для відмови позивачу у реєстрації платником єдиного податку на підставі поданої ним заяви від 07.09.2017, посилався на той факт, що станом на 07.09.2017 в інтегрованій картці платника податків - позивача існувала заборгованість по земельному податку з фізичних осіб, що унеможливлювало переведення позивача на спрощену систему оподаткування.
Суд звертає увагу відповідача, що у разі відсутності визначених ПК України підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
При цьому у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
Як встановлено судом, відповідач не зареєстрував позивача платником єдиного податку II групи зі ставкою єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 01.10.2017, на підставі поданої ним заяви від 07.09.2017.
Разом з тим відповідачем не надано до суду доказів надання позивачу протягом двох робочих днів, з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви, письмової вмотивованої відмови, що свідчить про порушення відповідачем пункту 299.5. статті 299 ПК України.
Посилання відповідача на наявність у позивача станом на 07.09.2017 заборгованості по земельному податку з фізичних осіб, що унеможливлювало переведення позивача на спрощену систему оподаткування суд відхиляє, оскільки позивач є учасником бойових дій з 2009 року, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Чернігівським обласним військовим комісаріатом 28.04.2009 (а.с.51), отже належить до пільгових категорій осіб, які звільнені від сплати земельного податку, що не заперечував представник відповідача у судовому засіданні.
Також при прийнятті рішення суд враховує, що контролюючим органом 22.01.2019 скасовано нарахований позивачу земельний податок з фізичних осіб, оскільки позивач належить до пільгових категорій осіб, які звільнені від сплати земельного податку.
Посилання відповідача на той факт, що відомості про наявність пільги позивачем було подано 22.01.2019, а тому до цієї дати у відповідача були відсутні підстави для не нарахування позивачу заборгованості і задоволення його заяви від 07.09.2017 про реєстрацію платником єдиного податку, починаючи з 01.10.2017, суд також відхиляє, оскільки контролюючим органом не надано протягом двох робочих днів, з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви, письмової вмотивованої відмови.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду правомірності своїх дій та рішень, у зв'язку з чим та на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання дій протиправними - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Чернігівській області щодо відмови у реєстрації ОСОБА_1 , як суб'єкта господарювання, платником єдиного податку на підставі поданої заяви від 07.09.2017.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду у повному обсязі виготовлено 05.11.2019.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39392183).
Суддя В.В. Падій