28 жовтня 2019 року справа № 580/2520/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо повернення ОСОБА_1 коштів у сумі 2545 грн. 50 коп., сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше, шляхом внесення Управлінню Державної казначейської служби у м. Черкасах Черкаської області подання, що передбачене пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, про повернення ОСОБА_1 помилкового зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 2545 грн. 50 коп., сплаченого при укладанні договору купівлі-продажу квартири відповідно до квитанції №235810016 від 23.01.2019;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо повернення ОСОБА_2 коштів у сумі 2545 грн. 50 коп., сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше, шляхом внесення Управлінню Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області подання, що передбачене пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилкового або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013, про повернення ОСОБА_2 помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 2545 грн. 50 коп., сплаченого при укладанні договору купівлі-продажу квартири відповідно до квитанції №235810017 від 23.01.2019.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з метою уникнення підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії позивачами, на виконання вимог статті 49 Закону України "Про нотаріат", був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 5091,00 грн. (2545 грн. 50 коп. за кожним). В той же час, відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", позивачі підпадають під винятки, передбачені даною нормою, оскільки придбали житло вперше. З огляду на це вважають, що відповідачем протиправно відмовлено в поверненні сплаченого ними збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивачі також просять стягнути з відповідача судові витрати на сплату судового збору по 768,40 грн кожним, на професійну правничу допомогу по 250,00 грн кожним, та витрати, пов'язані з підготовкою справи до розгляду, по 46,00 грн кожним.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А .В. від 19.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі; вирішено розпочати розгляд справи по суті з 18.09.2019 без виклику учасників справи.
03 вересня 2019 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла. Враховуючи факт неповних відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позитивно вирішити питання щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування як особі, що придбала майно вперше, Управління не має можливості.
Розглянувши наявні у суду матеріали, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 23 січня 2019 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (Покупці) та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який діяв від свого імені та від імені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (Продавці), укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким Покупці придбали квартиру АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Науменко Тетяною Миколаївною та зареєстровано в Реєстрі за №66.
23 січня 2019 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Науменко Т.М. був внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 1/2 частку квартири загальною площею 71,7 кв.м, житловою площею 41,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до квитанцій від 23.01.2019 №235810016 та №235810017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 2545,50 грн та 2545,50 грн з кожного.
10 травня 2019 року позивачі звернулись до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою, в якій, керуючись п.9 ст. 1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», просили повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2545,50 грн та 2545,50 грн.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 23.05.2019 №46903/05-02 позивача повідомлено, що враховуючи факт неповних відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позитивно вирішити питання щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування як особі, що придбаває нерухоме майно вперше, немає можливості. Додатково повідомлено, що особою, яка придбаває житло вперше, громадянин може бути визнаний в судовому порядку.
Вважаючи відмову відповідача у поверненні вказаних коштів протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону №400/97-ВР об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з абз. 1 п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм вбачається, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №819/1498/17 та від 31.01.2018 у справі №819/1667/17.
При цьому, за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, посилання у відзиві на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03.07.2018 по справі №819/33/17, яка є обов'язковою для врахування в силу ч.5 ст.242 КАС України.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивачів про придбання ними житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ними будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у ними права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а у спірних відносинах таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За цих обставин суд, керуючись п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у складанні та поданні до ГУ ДКС у Черкаській області подання про повернення позивачам збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше, у зв'язку з чим слід зобов'язати відповідача сформувати і подати до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області подання про повернення позивачам збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 2545 грн 50 коп. кожному.
Стосовно витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано:
- договір про надання правової допомоги №02/2019 від 29.07.2019, укладений між позивачами (Клієнти) та Кімчатовим Олегом Сергійовичем (Адвокат), за умовами якого Адвокат приймає на себе зобов'язання за дорученням і за плату Клієнта особисто надати останньому на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, правову допомогу: 1.1 надати в усній формі правову інформацію, консультацію, роз'яснення з питань, пов'язаних з процесуальним порядком підготовки і розгляду адміністративних позовів, судовою практикою щодо повернення коштів, безпідставно сплачених до бюджету в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше; надається в телефонному режимі ОСОБА_2 ; 1.2. скласти проект позовної заяви про зобов'язання Головного управління ПФУ в Черкаській області вчинити певні дії щодо повернення Клієнту коштів, сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше відповідно до квитанцій №235810016 від 23.01.2019, №235810017 від 23.01.2019. Відповідно до п. 11 Договору гонорар за цим Договором становить узгоджену Сторонами фіксовану суму за кожен вид правової допомоги, яку надає Адвокат згідно із п.1 цього Договору, незалежно від кількості фактично витрачених Адвокатом годин, а саме: 0,00 грн - за надання в усній формі ОСОБА_2 правової інформації, консультації, роз'яснення (п. 1.1 Договору); 500,00 грн - за підготовку проекту позовної заяви про зобов'язання ГУ ПФУ в Черкаській області вчинити певні дії щодо повернення Клієнту коштів, сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше для звернення до Черкаського окружного адміністративного суду.
- звіт адвоката про виконання Договору про надання правової допомоги №02/2019 від 29.07.2019, складений 02.08.2019 адвокатом Кімчатовим О.С., за яким загальний розмір гонорару (винагороди) Адвоката за надану правову допомогу складає 500,00 грн;
- квитанція до прибуткового касового ордера №01 від 30.07.2019 про сплату ОСОБА_1 250,00 грн за договором про надання правової допомоги №02/2019 від 29.07.2019;
- квитанція №2 від 30.07.2019 про сплату ОСОБА_2 250,00 грн за договором про надання правової допомоги №02/2019 від 29.07.2019.
Оскільки в матеріалах справи міститься документальне підтвердження понесених позивачами витрат на правову допомогу, суд, вважаючи співмірними такі витрати зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, дійшов висновку про задоволення вимог позивачів стосовно стягнення витрат, понесених ними на професійну правничу допомогу у розмірі 250,00 грн. кожному.
Щодо стягнення витрат, пов'язаних з підготовкою справи до розгляду, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
В адміністративному позові позивачі просять стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати, пов'язані з підготовкою справи до розгляду по 46,00 грн кожному. Вказані витрати понесені на отримання доказів - інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на загальну суму 46,00 грн.
До адміністративного позову позивачем додано:
- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 27.06.2019 №171878973 щодо суб'єкта ОСОБА_1 ;
- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 27.06.2019 №171857754 щодо суб'єкта ОСОБА_2 ;
- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.07.2019 №175671113 щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 ;
- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.07.2019 №175642176 щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 ;
На підтвердження понесення вказаних витрат позивачами додано до позовної заяви: 2-і квитанції від 27.06.2019 та 2-і квитанції від 30.07.2019 про оплату послуг з отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на суму 23 грн за кожною квитанцією; призначення платежу «… отримання відомостей з Держаного реєстру речових прав».
З вказаних квитанцій вбачається, що останні не містять інформації про платника.
Таким чином позивачами не підтверджено належними доказами понесення витрат, пов'язаних з підготовкою справи до розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у складанні та поданні до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 2545 грн 50 коп., викладеної у листі від 23 травня 2019 року №46903/05-02.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у складенні та поданні до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області подання про повернення ОСОБА_2 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 2545 грн 50 коп., викладеної у листі від 23 травня 2019 року №46903/05-02.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) сформувати і подати до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області подання, передбачене пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 2545 (дві тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн 50 коп., сплаченого відповідно до квитанції №235810016 від 23.01.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) сформувати і подати до Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області подання, передбачене пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, про повернення ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 2545 (дві тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн 50 коп., сплаченого відповідно до квитанції №235810017 від 23.01.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, та витрат на правничу допомогу в сумі 250 (двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, та витрат на правничу допомогу в сумі 250 (двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий А.В. Руденко