Справа № 560/3525/19
06 листопада 2019 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Матущак В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Хмельницького районного відділу управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду в інтересах ОСОБА_3 з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Хмельницького районного відділу управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якому просять:
- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Хмельницького районного відділу управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області у видачі ОСОБА_3 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Хмельницького районного відділу управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області оформити та видати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так, дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, у редакції, яка діяла на момент подання позовної заяви.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 1921 гривня.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів, суддя встановив, що предметом даного позову є вимога немайнового характеру, за які позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Позивач, в порушення вимог статті 161 КАС України, не надав документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд вважає доводи позивача щодо звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" безпідставними, враховуючи наступне.
Частина 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а його стаття 5 - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Частина 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" чітко розмежовує поняття "заява" та "позовна заява". Тому цією статтею не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.
Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, Закон України "Про судовий збір" не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору. Тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 у справі №607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі 754/16008/17.
Враховуючи встановлене, суддя вважає, що позивач зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі, встановленому законодавством за позовні вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду доказу сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяВ.В. Матущак