01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"10" грудня 2009 р. Справа № 19/322-09
За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
м. Бровари;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»,
с. В.Олександрівка;
про стягнення 600000 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 3978 від 20.11.2009 р.);
від відповідача: не з'явився.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»про стягнення 626500 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення вимог ст. 782 Цивільного кодексу України, після відмови позивача від Договору оренди № 2 від 29.03.2007 р. не повернув негайно транспортний засіб, що перебув у нього в строковому, платному користуванні, в зв'язку з чим йому, відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, нарахована неустойка в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Крім того, позивачем до ціни позову включено адвокатські послуги в сумі 26500 грн., що є помилковим, виходячи з приписів ст. 55 ГПК України, тому ціною позову слід вважати 600000 грн.
Ухвалою від 09.11.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/322-09 та призначив її розгляд на 30.11.2009 р.
Ухвалою від 30.11.2009 р. суд, на підставі ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 10.12.2009 р., в зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання.
Відповідач в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі від 09.11.2009 р. та ухвалу від 30.11.2009 р. не виконав, про причини неявки господарський суд не повідомив, проте відповідач належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.
На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
29.03.2007 р., між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (за договором -орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»був укладений Договір оренди № 2, згідно з яким орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове, платне користування транспортний засіб Mercedes -Benz 1517, 1998 р. випуску.
Відповідно до пунктів 3.1.-3.3. договору, орендна плата автомобіля, що передається в оренду, становить 50 000,00 грн. в місяць і сплачується орендарем не пізніше 5 числа кожного місяця, що слідує за місяцем, за який сплачується орендна плата або авансовим платежем не пізніше 31 числа кожного місяця, що передує за місяцем, за який сплачується орендна плата. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця.
Підпунктом 5.1.3 пункту 5.1 Договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі здійснювати орендні платежі.
Згідно пунктів 7.1.-7.2. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та закінчується 29 березня 2008 року. Якщо після закінчення зазначеного терміну жодна із сторін письмово не заявила про розірвання договору, то договір автоматично продовжується терміном на 1 рік на тих самих умовах (п. 7.7. договору).
В зв'язку з постійним порушенням відповідачем строків внесення орендної плати і виникненням заборгованості за договором, яка станом на 01 вересня 2008 року становила 445 000,00 грн., позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми боргу, а також штрафних санкцій.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.06.2009 р. у справі № 6/515-08/4, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2009 р., позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволені: стягнуто з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 445 000,00 грн., інфляційні витрати в розмірі 62617,03 грн., три проценти річних в розмірі 9542,67 грн., пеню в сумі 60059,18 грн., а також судові витрати.
01.09.2009 р. позивач надіслав на адресу відповідача Повідомлення про розірвання Договору оренди № 2 від 29.03.2007 р., на підставі ст. 782 ЦК України, в зв'язку з невнесенням відповідачем орендної плати більше трьох місяців підряд. Зазначене повідомлення було отримане відповідачем 11.09.2008 р., що підтверджується листом Центру поштового зв'язку № 9 УДППЗ «Укрпошта» від 03.08.2009 р. за № 538.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Так, відповідно до статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Проте, в порушення вищезазначеної норми закону, відповідач не повернув автомобіль, а продовжував ним користуватися, в зв'язку з чим позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про розшук автомобіля.
17.07.2009 р. автомобіль було повернуто позивачу, що підтверджується Висновком перевірки від 21.07.2009 р., затвердженого начальником ВДАІ по обслуговуванню Броварського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Позивачем нарахована неустойка за користування річчю в сумі 600000 грн. за шість місяців.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача затрати на послуги адвоката в сумі 26500 грн., пов'язані з розглядом даного спору.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місце їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, витрати на послуги адвоката були сплачені на підставі Договору про надання адвокатський послуг № 17/2009 від 27.08.2009 р., укладеного між позивачем та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4. Проте, суду не надано доказів, що зазначена особа є адвокатом та має відповідне свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю. До того ж, ОСОБА_4, з якою укладено вказаний договір, участі в судових засіданнях не приймала. Отже, витрати, пов'язані з оплатою адвокатських послуг, відшкодуванню не підлягають.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню державне мито в сумі 6000 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, державне мито в сумі 265 грн. підлягає поверненню, оскільки судові витрати, до яких зокрема відносяться витрати на послуги адвоката, державним митом не обкладаються.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»(08300, Київська область, Бориспільський район, с. В.Олександрівка, вул. Гагаріна, 11, код ЄДРПОУ 31295756) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1, ідентифікац. номер НОМЕР_1) 600000 (шістсот тисяч) грн. 00 коп. -неустойки, 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути на підставі рішення з Державного бюджету України Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1, ідентифікац. номер НОМЕР_1) зайве сплачене державне мито в сумі 265 (двісті шістдесят п'ять) грн., перерахованого на підставі квитанції № 108136 від 30.10.2009 р., оригінал якої залишено в матеріалах справи господарського суду Київської області № 19/322-09.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя
Рішення підписано
18.12.2009 р.