01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16.тел. 230-31-77
про повернення позовної заяви
"07" грудня 2009 р. № 02-03/2396/5
Суддя Подоляк Ю.В., розглянувши матеріали
за позовом195 центральної бази Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина Т 0710)
доМакарівської районної державної адміністрації Київської області
третя особаДержавне підприємство “Макарівське лісове господарство”
провизнання недійсним розпорядження та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява 195 центральної бази Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина Т 0710) до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, за участю третьої особи - Державне підприємство “Макарівське лісове господарство” про визнання недійсним розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 11.11.2008р. та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-КВ № 000833
Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містить виклад обставин, на яких ґрунтується позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов, зміст позовних вимог.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки в позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують позов, обставин, на яких ґрунтується позовні вимоги.
Позивач у позовній заяві зазначає, що за наслідками добровільної відмови адміністрації Державної спеціалізованої служби транспорту з дозволу Мінтрансзв'язку розпорядженням відповідача припинено право постійного користування земельною ділянкою військового містечка в розміром 246,5 га. Державної спеціалізованої служби транспорту та оскаржуваним розпорядженням відповідача зазначена земельна ділянка передана в постійне користування третьої особи, що на думку позивача позбавляє його права постійного користування земельною ділянкою площею 24,8208 га, оскільки як він вважає безпідставно припинено його право користування спірною земельною ділянкою.
Разом з тим, позивач не зазначає доказів, які б підтверджували, що він є землекористувачем спірної земельної ділянки, яку Макарівська районна державна адміністрація Київської області передала в постійне користування Державному підприємству “Макарівське лісове господарство”, зокрема, договір оренди чи державний акт на право власності чи постійного користування на спірну земельну ділянку. Також позивач, стверджуючи про безпідставне припинення його права користування спірною земельною ділянкою, не зазначає доказів, які б підтверджували зазначене.
Також, звертаючись до суду з даним позовом, позивач не зазначає правових підстав та обставин, з якими закон пов'язує можливість визнання недійсними в судовому порядку оскаржуваних розпорядження та акта на право постійного користування земельною.
Отже, враховуючи зазначені норми законодавства та беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву 195 центральної бази Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина Т 0710) та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Суддя