01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"10" листопада 2009 р. Справа № 3/039-08
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Баришівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “Navigator”
за участю третіх осіб - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області;
- Коржівська сільська рада;
- Приватне підприємство “Племзавод Трубізький”;
- Відкритого акціонерного товариства “Коржівське”
про визнання права державної власності на об'єкти державного житлового фонду, витребування майна з чужого незаконного володіння
за участю представників:
прокуратури:Сивець А.М. -посв. від 30.12.2008р. № 224
позивача:Комарницька О.Б. -дов. від 19.05.2009р. № 388
відповідача:Красько О.В. -дов. від 30.09.2009р.
третьої особи 1:Любенко С.В. -дов. від 03.02.2009р. № 10
третьої особи 2:Стомаченко І.В. -голова сільради, Закриничний В.В. -дов. від 10.11.2009р.
третьої особи 3:Івченко І.М. -дов. від 25.08.2009р. № 1
третьої особи 4:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Баришівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “Navigator”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київський області, Коржівська сільська рада, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство “Племзавод Трубізький”, Відкрите акціонерне товариство “Коржівське” про визнання права державної власності на будівлю гуртожитку площею 1361,2 м2, розташовану за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Коржі, пров. Шкільний, 1 та витребування зазначеного майна з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “Navigator”, шляхом виселення останнього.
Під час розгляду справи прокурор подав заяву про уточнення підстав позову від 10.11.2009р. № 05/1-322 якою, керуючись ст. 22, 29 ГПК України уточнив прохальну частину позову та просить суд визнати за державою в особі Фонду державного майна України права власності на будівлю гуртожитку площею 1361,2 м2, розташовану за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Коржі, пров. Шкільний, 1 та витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “Navigator” на користь держави в особі Фонду державного майна України зазначене майно.
За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні позовні вимоги в редакції заяви про уточнення підстав позову від 10.11.2009р. № 05/1-322 про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на будівлю гуртожитку площею 1361,2 м2, розташовану за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Коржі, пров. Шкільний, 1 та витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “Navigator” на користь держави в особі Фонду державного майна України зазначене майно.
Позовні вимоги, з посиланням на приписи статей 387, 392 та частину 1 статті 388 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що на підставі незаконного рішення Коржівської сільської ради від 13.12.2005р. № 167-28-ІV, яке в подальшому було скасовано, Баришівське БТІ сформувало текст свідоцтва про право власності за ВАТ "Коржівське" на спірний гуртожиток від 22.12.2005р., яке видано Коржівською сільською радою ВАТ "Коржівське". В подальшому ВАТ "Коржівське", яке безпідставно за вищезазначених обствин набуло право власності на спірне нерухоме майно, шляхом укладення договору купівлі-продажу відчужило його ПП "Племзавод Трубізький", яке в свою чергу за договором купівлі-продажу відчужило спірний гуртожиток ТОВ "Торгово-фінансовий дім "NAVIGATOR".
За наслідками вказаних неправомірних дій спірна будівля гуртожитку вибула з власності держави поза її волею, оскільки остання не здійснювала жодних дій спрямованих на відчуження даного об'єкту нерухомості. На думку прокурора, незаконне перебування гуртожитку у власності ТОВ "Торгово-фінансовий дім "NAVIGATOR" порушує майнове право власності держави на вказане майно, яке підлягає захисту шляхом визнання такого права за державою в особі Фонду державного майна України та витребування з незаконного володіння відповідача на користь держави в особі Фонду державного майна України зазначеного майна.
Фонд державного майна України повністю підтримав заявлені прокурором вимоги та надав суду під час розгляду справи свої пояснення в яких, зокрема, зазначив, що гуртожитки як об'єкти державного житлового фонду не підлягають приватизації відповідно до вимог Закону України “Про приватизацію державного майна” і тому спірний гуртожиток не був включений до переліку нерухомого майна, що переданий у власність ВАТ "Коржівське", і як наслідок продаж спірного гуртожитку за вказаними правочинами є безпідставною, оскільки здійснена не його власником та відчуження вказаного нерухомого майна відбулося по за волею держави у власності якої воно перебувало.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених в відзиві на позовну заяву та поясненнях, які, зокрема, зводяться до того, що спірний гуртожиток перейшов у власність ВАТ "Коржівське" по завершенню процесу приватизації державного майна радгоспу-комбінату “Трубізький” та був включений до статутного фонду товариства. Таким чином спірне майно вибуло із володіння держави за її волею. Відповідач придбав спірний гуртожиток, у особи, яка придбала його у ВАТ "Коржівське" і таким чином набув право власності на нього, як добросовісний набувач, і тому відсутні правові підстави щодо визнання права власності за державою на спірний об'єкт нерухомості та витребування його у відповідача.
Також відповідач заперечив проти позову з мотивів пропуску прокурором строку позовної давності та надав до суду заяву від 14.10.2009р. в якій з посиланням на ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України просить суд застосувати позовну давність у даному спорі та відмовити у задоволенні позову.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області надало пояснення в яких підтримало позовні вимоги та зазначило, що по завершенню процесу приватизації державного майна радгоспу-комбінату “Трубізький” спірний об'єкт нерухомого майна міг бути переданий новоствореному ВАТ "Коржівське" тільки в безстрокове безоплатне користування за умов його цільового використання та належного утримання без права продажу. Передача гуртожитків новоствореним товариствам відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" обумовлювала не передачу права власності, а лише право використання, в зв'язку з чим гуртожитки не включаються до статутного фонду новоствореного товариства. З огляду на положення вказаного Закону та інших нормативно правових актів, які регулюють процес приватизації державного майна регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області спірний гуртожиток не був включений до переліку нерухомого майна, що переданий у власність ВАТ "Коржівське", якій є правовстановлюючим документом і підставою для визнання та реєстрації права власності на нерухоме майно відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. N 6/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445.
Коржівська сільська рада надала пояснення по суту спору в яких повністю підтримала позовні вимоги.
Приватне підприємство “Племзавод Трубізький” надало пояснення по суті спору, в яких зазначило, що вирішення всіх спірних питань щодо предмету спору залишає на розсуд суду.
Відкрите акціонерне товариство “Коржівське” своїх пояснень по суті спору під час розгляду справи не надало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, третіх осіб, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Спірний об'єкт нерухомості є гуртожиток, який розташований за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Коржі, пров. Шкільний, 1.
Вказаний гуртожиток був збудований та введений в експлуатацію в 1974р., що підтверджується рішенням виконкому Баришівської районної ради депутатів трудящих від 02.11.2007р. № 286, копія архівного витягу якого залучена до матеріалів справи, яким затверджено акт державної приймальної комісії про здачу в експлуатацію спірного гуртожитку.
Вказаний гуртожиток відповідно до вимог Житлового кодексу Української РСР відноситься до державного житлового фонду та як вбачається з інвентаризаційної описі товарно-матеріальних цінностей від 01.05.1995р. № 3, копія якої знаходиться в матеріалах справи, станом на 01.05.1995р. перебував на балансі державного підприємства радгоспу-комбінату “Трубізький”, яке належало до загальнодержавної організаційно -правової форми власності та входило до складу виробничого об'єднання по виробництву м'яса на промисловій основі “Укрм'яспром” Міністерства сільського господарства і продовольства України.
З зазначеного опису товарно-матеріальних цінностей вбачається що балансова вартість спірного гуртожитку складала 3782550000 крб., що дорівнює 37825,50 грн. відповідно до вимог Указу Президента України “Про грошову реформу в Україні” згідно яких українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100000 карбованців на 1 гривню.
В 1996р. завершився процес приватизації майна державного підприємства радгоспу-комбінату “Трубізький” та відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.08.1996р. державне підприємство радгосп-комбінат “Трубізький” перетворено у відкрите акціонерне товариство “Коржівське”.
Судом досліджені наявні матеріали щодо приватизації державного майна радгоспу-комбінату “Трубізький” (інвентаризаційний опис, акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу, план приватизації державного майна радгоспу-комбінату “Трубізький”, перелік майна що переданий у власність ВАТ “Коржівське”) та встановлено, що спірний гуртожиток по завершенню процесу приватизації не передавався у власність товариства та залишився в державній власності.
Доказів протилежного під час розгляду справи ні сторони ні треті особи суду не надали.
Згідно із ст. 127 Житлового кодексу України під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки.
Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території УРСР, утворюють житловий фонд (ст. 4 Житлового кодексу України).
За змістом ст. ст. 4, 5, 6 Житлового кодексу України гуртожитки відносяться до об'єктів державного житлового фонду.
Частиною 2 ст. 3 Закону України “Про приватизацію державного майна”, в редакції, яка діяла на час приватизації державного майна радгоспу-комбінату “Трубізький”, встановлено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.
Тобто, згідно даної норми матеріального права, дія Закону України “Про приватизацію державного майна” не поширяється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду без будь-яких умов, в тому числі й умови належності цих об'єктів підприємству, що приватизується.
Водночас, Законом України “Про приватизацію державного житлового фонду” врегульовано питання приватизації гуртожитків, як частини державного житлового фонду. Так, відповідно до ст. 2 вказаного Закону кімнати в гуртожитках не підлягали приватизації.
Оскільки питання приватизації державного житлового фонду, у тому числі й відомчого, врегульовано Законом України “Про приватизацію державного житлового фонду”, то дія Закону України “Про приватизацію державного майна” не поширюється на державний житловий фонд, у тому числі і на відомчий житловий фонд державних підприємств.
Таким чином, гуртожитки як об'єкти державного житлового фонду не підлягали приватизації відповідно до вимог Закону України “Про приватизацію державного майна”.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 11.07.2006р. у справі 17/399 та від 29.09.2009р. у справі № 44/221.
Оскільки приватизація державного майна радгоспу-комбінату “Трубізький” відбувалась відповідно до вимог Закону України “Про приватизацію державного майна”, дія якого не поширюється на приватизацію об'єктів житлового фонду, до яких відносяться спірний гуртожитки, то твердження відповідача про те, що спірний гуртожиток перейшов у власність ВАТ "Коржівське" по завершенню процесу приватизації державного майна радгоспу-комбінату “Трубізький” та був включений до статутного фонду товариства є безпідставним, необґрунтованим та непідтвердженими належними та допустимими доказами, в розумінні ст. 34 ГПК України.
Судом також встановлено, що в 2005 році ВАТ “Коржівське” безпідставно звернулося до сільського голови с. Коржі з листом від 07.11.2005р. № 60 в якому просило дати дозвіл Баришівському бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво на право власності на будівлю спірного гуртожитку.
Рішенням Коржівської сільської ради № 167-28-ГУ від 13.12.2005р., яке в подальшому було скасовано зазначеною радою за протестом прокурора, на підставі вказаної заяви ВАТ "Коржівське", надано доручення Баришівському БТІ сформувати текст свідоцтва про право власності на гуртожиток розташований за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівського району на ім'я ВАТ "Коржівське" та зареєструвати за ним право власності на вказане майно.
Вказане рішення ради мотивоване лише заявою ВАТ "Коржівське", яка містила в собі лише прохання про надання дозволу на реєстрацію гуртожитку в БТІ, проте, жодних посилань на правовстановлювальні документи, передбачені Тимчасовим положенням про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. N 6/5) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445, які б підтверджували право власності на спірну будівлю гуртожитку за ВАТ "Коржівське" не містило.
На підставі протиправного рішення Коржівської сільської ради № 167-28-ГУ від 13.12.2005р. Баришівське БТІ сформувало текст свідоцтва про право власності за ВАТ "Коржівське" на спірний гуртожиток від 22.12.2005р., яке видано Коржівською сільською радою ВАТ "Коржівське".
За наслідками вказаних неправомірних дій спірна будівля гуртожитку вибула з власності держави поза її волею, оскільки остання не здійснювала жодних дій спрямованих на відчуження даного об'єкту нерухомості на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В подальшому ВАТ "Коржівське" відчужило спірне майно ПП "Племзавод Трубізький" шляхом укладення договору купівлі-продажу від 23.12.2005р., а ПП "Племзавод Трубізький" за договором купівлі-продажу від 19.03.2007р. відчужило спірний гуртожиток ТОВ "Торгово -фінансовий дім "NAVIGATOR", яке і володіє спірним нерухомим майном на даний час.
Згідно із ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вимогами ст. 388 Цивільного кодексу України встановлено право власника на витребування майна від добросовісного набувача.
В частині перший вказаної норми передбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Згідно з вказаними нормами права, власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про визнання його права власності та витребування свого майна з чужого незаконного володіння з дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом.
Якщо майно вибуло поза волею власника, то воно підлягає поверненню власнику, хоча б добросовісний набувач і придбав річ оплатно.
Статтею 330 Цивільного кодексу України встановлено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України).
Беручи до уваги викладене, керуючись зазначеними нормами законодавства та враховуючи те, що спірна будівля гуртожитку вибула з власності держави поза її волею, оскільки остання не здійснювала жодних дій спрямованих на відчуження даного об'єкту нерухомості на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України суд приходить до висновку що позовні вимоги про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на будівлю гуртожитку площею 1361,2 м2, розташовану за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Коржі, пров. Шкільний, 1 та витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “Navigator” на користь держави в особі Фонду державного майна України зазначеного майна є доведеними і обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.
Що стосується посилань відповідача на пропуск прокурором строку позовної давності щодо заявлених вимог то суд не приймає їх до уваги, з огляду на їх безпідставність, оскільки перебіг строку позовної давності щодо заявлених прокурором вимог, якій відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки розпочався з моменту коли прокурор дізнався щодо порушених прав держави за захистом яких він звернувся. Як вбачається з матеріалів справи прокурор дізнався про порушення прав державної власності в травні 2007р. після проведення перевірки та отримання від регіонального відділення фонду державного майна України листа від 24.05.2007р. в якому зазначалося що приміщення спірного гуртожитку не міститься в переліку майна що переданий у власність ВАТ “Коржівське”. Та як вбачається з позовної заяви 30.05.2008р. прокурор звернувся до суду з даним позовом тобто в межах трирічного строку позовної давності.
Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати державного мита, державне мито за майнову і немайнову вимоги та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету України.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85, 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за державою в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9) право власності на будівлю гуртожитку площею 1361,2 м2, розташовану за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Коржі, пров. Шкільний, 1.
3. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “Navigator” (07544, Київська обл., Баришівський район, село Коржі, вул. Промислова, 40/7, код ЄДРПОУ 32886455) на користь держави в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9) гуртожиток площею 1361,2 м2, розташовану за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Коржі, пров. Шкільний, 1.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “Navigator” (07544, Київська обл., Баришівський район, село Коржі, вул. Промислова, 40/7, код ЄДРПОУ 32886455) в доход Державного бюджету України (№ рахунку -31118095700001, Банк -ГУ ДКУ у Київській області, отримувач -ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) -378 (триста сімдесят вісім) грн. 25 коп. державного мита за майнову вимогу та 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита за немайнову вимогу.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “Navigator” (07544, Київська обл., Баришівський район, село Коржі, вул. Промислова, 40/7, код ЄДРПОУ 32886455) в доход Державного бюджету України (№ рахунку -31211259700001, Банк -ГУ ДКУ у Київській області, отримувач -ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22050000) - 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя