"31" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2658/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
при секретарі судового засідання Тіщенко Д.І.
За участю представників сторін:
від позивача - Хмель В.Р. (довіреність № 3765/10-01-01/вих від 18.10.2019р.);
від відповідача - не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/2658/19
за позовом державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Одеського морського порту) (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 38728457)
до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Готель Одеса” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 6А, код ЄДРПОУ 31795692)
про стягнення 85 989,62 грн.
06.09.2019р. державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Одеського морського порту) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Готель Одеса”, в якій просить суд стягнути з відповідача 75 606,19 грн., у тому числі: 66 461,33 грн. - сума основної заборгованості, 8 370,99 грн. - пеня, 773,87 грн. - 3% річних, а також суму судових витрат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про спільне використання електричних мереж ДП “ОМТП” №КД-16776 від 21.12.2011р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2658/19 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін, із призначенням розгляду справи по суті на "10" жовтня 2019 р. о 09:30.
08.10.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№2-4892/19), відповідно до якої останній просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Готель Одеса” 85 989,62 грн. - заборгованості, в тому числі 76 844,76 грн. - сума основної заборгованості, 8 370,99 грн. - пеня та 773,87 грн. - 3% річних.
В судовому засіданні 10.10.2019р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 31.10.2019 р. об 12год.30хв.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2019р. повідомлено ТОВ «Готель Одеса» про відкладення розгляду справи по суті на 31.10.2019р. о 12:30, в порядку ст.120 ГПК України.
В судовому засіданні 31.10.2019р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що судове відправлення ухвали суду від 11.09.2019р. було повернуто поштою із відміткою у довідці поштової установи «адресант відсутній» та ухвалу суду від 10.10.2019р. відповідачем було отримано, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
В судовому засіданні 31.10.2019 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
21.12.2011 р. між Державним підприємством “Одеський морський торговельний порт" (власник мереж) та товариством з обмеженою відповідальністю “Готель Одеса” (користувач) було укладено договір про спільне використання електричних мереж ДП «ОМТП» № КД-16776 (далі - договір), згідно з умовами якого власник мереж зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених користувачу до використання, а Користувач - своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримання послуг, в тому числі за перетікання реактивної електричної енергії (п. 1.1 Договору).
Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених додатком №2 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”. (п.1.2 Договору).
Відповідно до п.2.3 Договору (з урахування додаткової угоди від 29.12.2012р.) власник мереж зобов'язався щомісяця до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надавати користувачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних мереж, три примірника "Акта здачі - прийняття робіт (надання послуг)", оформлений з боку Власника мереж.
Власник мереж має право на отримання від користувача плати за спільне використання технологічних електричних мереж, визначеної відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 1206.2008 №691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 №732/15423 (п. 3.1.Договору).
Згідно п. 4.1 договору, користувач зобов'язався здійснювати плату за використання електричних мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Власника мереж здійснюється згідно з Додатком № 1 “Порядок розрахунків”.
Відповідно до п.7.3 Договору (з урахування додаткової угоди від 29.12.2012р.) оплата Користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунка та оформленого Акта здачі - прийняття робіт (надання послуг) протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунка.
Згідно п.7.4 Договору на підставі показників засобів обліку (Додаток № 3 “Перелік місць встановлення розрахункових електролічильників”) електричної енергії оформлюється Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг).
За внесення платежів, передбачених додатком №1 «Порядок розрахунків» цього договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього Договору, Користувач сплачує Власнику мереж пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком (п.8.2.1 договору).
Відповідно до п. 10.4 договору (з урахування додаткової угоди від 31.12.2013р.) цей договір укладається на строк до 31.12.2014р., набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативої будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.
Згідно п.2 додатку №1 "Порядок розрахунків" до договору № КД-16776 від 21.12.2011р., користувач до 25 числа, що передує розрахунковому періоду, самостійно здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% фактичного споживання електричної енергії за минулий період та здійснює на протязі 10 банківських днів з дня отримання рахунку, остаточний розрахунок за фактично спожиту активну електричну енергію. Якщо заявлений розмір суми платежу розраховується Користувачем самостійно як сума добутків рівних тарифу відповідного класу на очікуваний обсяг споживання електричної енергії, визначених на наступний розрахунковий період, У разі прострочення здійснення Користувачем попередньої плати протягом 5 днів, Власник мереж має право відключити Користувача, Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколам порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються Користувачем самостійно на протязі 10 банківських днів з дня отримання рахунку.
Відповідно до додатку №3 до договору № КД-16776 від 21.12.2011р., споживання пропорційно ділиться між Власником мереж (80%) та Користувачем (20%).
13.12.2013р. між ДП «Адміністрації морський портів України» та ТОВ «Готель «Одеса» було укладено додаткову угоду до договору № КД-16776 від 21.12.2011р., відповідно до п.1 якої, у зв'язку з реорганізацією ДП «Одеський морський торговельний порт», згідно розпорядження КМУ від 04.03.2013 №133-р, наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 №163, а також переходом прав та зобов'язань за цим договором до правонаступника - Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», сторони внесли зміни в договір № КД-16776 від 21.12.2011р., яким замінили преамбулу договору, а саме: ДП «Адміністрація морських портів України» (власник мереж) в особі в.о. начальника Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» та ТОВ «Готель «Одеса» (Користувач) уклали цей договір про спільне використання електричних мереж власника мереж.
На виконання умов договору № КД-16776 від 21.12.2011р. за період з вересня 2018р. по липень 2019р. Власником мереж були направлені Користувачу акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 76 844,76 грн. та виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату наданих послуг.
У зв'язку з несплатою відповідачем зазначених рахунків, позивачем було направлено відповідачу претензії вих. № 19-01-06.01-06-9 від 10.01.2019р. та № 377/19-02-09/Вих/19 від 05.03.2019р з вимогами про погашення заборгованості за договором № КД-16776 від 21.12.2011р.
Між тим, як стверджує позивач, всупереч умовам договору, відповідач не сплатив за отримані послуги з використання електричної мережі, з огляду на що позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом до ТОВ “Готель «Одеса» про стягнення 85 989,62 грн., у тому числі: 76 844,76 грн. - основної заборгованості, 8 370,99 грн. - пені та 773,87 грн. - 3% річних.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства.
Судом встановлено, 21.12.2011р. між Державним підприємством “Адміністрація морських портів У країни” в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Власник мереж) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Готель Одеса” (Користувач) було укладено договір про спільне використання електричних мереж № КД-16776 (далі - Договір), згідно з умовами якого Власник мереж зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених Користувачу до використання, а Користувач - своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримання послуг, в тому числі за перетікання реактивної електричної енергії.
Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Користувач зобов'язався здійснювати плату за використання електричних мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Власника мереж здійснюється згідно з Додатком № 1 “Порядок розрахунків” (п. 4.1 Договору).
Згідно з п.7.3 Договору (з урахування додаткової угоди від 29.12.2012р.) оплата Користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунка та оформленого Акта здачі - прийняття робіт (надання послуг) протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунка.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору № КД-16776 від 21.12.2011р. за період з вересня 2018р. по липень 2019р. Власником мереж були направлені Користувачу акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 76 844,76 грн. за спільне використання технологічних електричних мереж з урахуванням вартості покупної електроенергії (окрім сторонніх організацій, що не використовують реактивну електричну енергію і судів сторонніх), а саме: за вересень 2018р. - №1300 від 30.09.2018р., у кількості 1548 кВт/г, на загальну суму 4 195,98 грн.; за жовтень 2018р. - №1498 від 31.10.2018р. у кількості 1562 кВт/г, на загальну суму 4 209,00грн.; за листопад 2018р. - №1625 від 30.11.2018р., у кількості 2059 кВт/г, на загальну суму 5550,95 грн.; за грудень 2018р. - №1789 від 31.12.2018р., у кількості 3247 кВт/г, на загальну суму 8745,55 грн.; за січень 2019р. - №0061 від 31.01.2019р., у кількості 3276 кВт/г, на загальну суму 11 288,52 грн.; за лютий 2019р. - №0213 від 28.02.2019р., у кількості 2718 кВт/г, на загальну суму 9365,75 грн.; за березень 2019р. - №0352 від 31.03.2019р., у кількості 2804 кВт/г, на загальну суму 9 712,22 грн.; за квітень 2019р. - №0491 від 30.04.2019р., у кількості 2210 кВт/г, на загальну суму 6739,37 грн.; за травень 2019р. - №0695 від 31.05.2019р., у кількості 2182 кВт/г, на загальну суму 6 653,99 грн.; за червень 2019р. - №0811 від 30.06.2019р., у кількості 1620 кВт/г, на загальну суму 4940,17 грн.; за липень 2019р. - №09691 від 31.07.2019р., у кількості 1645 кВт/г, на загальну суму 5443,26 грн.
Відповідно до зазначених актів здачі-прийняття робіт, Власником мереж було виставлено Користувачу рахунки: №560998 від 01.10.2018 р. на суму 4195,98 грн.;№ 561214 від 01.11.2018р. на суму 4209,00 грн.; № 561303 від 03.12.2018р. на суму 5550,95 грн.; № 561391 від 02.01.2019р. на суму 8745,55 грн.; №560059 від 04.02.2019р. на суму 11 288,52 грн.; №560187 від 05.03.2019р. на суму 9365,75 грн.; №560297 від 03.04.2019р. на суму 9712,22 грн.; №560397 від 08.05.2019р. на суму 6739,37 грн.; №560516 від 06.06.2019р. на суму 6653,99 грн.; №560630 від 04.07.2019р. на суму 4940,17 грн.; № 560745 від 02.08.2019р. на суму 5443,26 грн.
Направлені позивачем на адресу ТОВ «Готель «Одеса» акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки за період з вересня 2018р. по липень 2019р., підписані відповідачем не були та повернуті підприємством поштового зв'язку через закінчення терміну зберігання.
Заборгованість відповідача за отримані послуги за використання електричної мережі по договору № КД-16776 від 21.12.2011 р. на загальну суму 76 844,76 грн. залишилась несплаченою.
Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем отриманих послуг за використання електричної мережі в матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з чим, позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за використання електричної мережі з вересня 2018р. по липень 2019р. на загальну суму 76 844,76 грн., підлягає судом задоволенню повністю.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 8 370,99 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.8.2.1. Договору, у разі порушення строків оплати, встановлених Договором, Відповідач несе відповідальність у вигляді оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором № КД-16776 від 21.12.2011р. щодо здійснення оплати за отримані послуги з використання електричної мережі, позивачем нараховано відповідачу пеню, з урахуванням ч.6 ст.232 ГК України, за загальний період з 22.11.2018р. по 26.08.2019р. на загальну суму 8 370,99 грн.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені, вважає його вірним та здійсненим відповідно до умов договору та законодавства, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення 8 370,99 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 773,87 грн., суд вказує наступне.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши за допомогою системи "Ліга Закон" перевірку розрахунку позивача 3% річних, здійснений за період 22.11.2018р. по 26.08.2019р., встановив його помилковість, у зв'язку з чим, судом зроблено власний розрахунок 3% річних з урахуванням кінцевих дат нарахування, визначених позивачем , згідно з яким загальна сума 3% річних складає 700,96 грн.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача підлягає 3% річних у сумі 700,96 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги вищевикладене, з огляду на часткове задоволення вимог позивача, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Готель Одеса” про стягнення - задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Готель Одеса” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 6А, код ЄДРПОУ 31795692) на користь державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Одеського морського порту) (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 38728457) 76 844 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 76 коп. - основної заборгованості, 8 370 (вісім тисяч триста сімдесят) грн. 99 коп. - пені та 700 (сімсот) грн. 96 коп. - 3% річних та 1 919 (одну тисячу дев'ятсот дев'ятнадцять ) грн. 37 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову - відмовити.
Рішення Господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 05.11.2019 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко