ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
06 листопада 2019 року Справа № 913/405/19
Провадження №16/913/405/19
За позовом Фермерського господарства “Васильок-2018”, м.Сватове Луганської області
до Селянського фермерського господарства “Агродар”, с.Новоселівське Сватівського району Луганської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , с. Куземівка Сватівського району Луганської області
про визнання недійсним договору інвестування
Суддя Зюбанова Н.М.
без повідомлення учасників справи
Так, на розгляді Господарського суду Луганської області у складі судді Шеліхіної Р.М. знаходиться справа № 913/405/19 за позовом Фермерського господарства “Васильок-2018” до Селянського фермерського господарства “Агродар” за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_1 про визнання недійсним договору інвестування від 26.12.2017, укладеного між сторонами, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 5,6869 га із кадастровим номером 4424082500:26:005:0119, що знаходиться на території Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області.
04.11.2019 від Селянського фермерського товариства "Агродар" надійшла заява б/н про відвід судді Шеліхіної Р.М. у справі № 913/405/19.
Заяву про відвід відповідач обґрунтовує тим, що під час розгляду справи по суті суддя висловлював свою точку зору щодо правової необґрунтованості договору, зауважував на його невідповідності земельному законодавству та не приховував свого негативного ставлення до відповідача.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.11.2019 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Шеліхіній Р.М. у справі № 913/405/19, провадження у справі зупинив до вирішення питання про відвід у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 39 ГПК України.
Згідно з вказаною нормою процесуального законодавства, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
04.11.2019 розпорядженням керівника апарату Господарського суду Луганської області № 227-р від 04.11.2019 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" призначено повторний автоматизований розподіл заяви з метою вирішення питання про відвід судді Шеліхіної Р.М.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019 заяву про відвід судді передано на розгляд судді Зюбановій Н.М.
Відповідно до ч. 7 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Розглянувши заяву відповідача про відвід, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII законодавець визначив завданням суду здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є, зокрема, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Згідно ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Правовою підставою подання заяви про відвід судді Шеліхіної Р.М. відповідач зазначає п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, яким передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зауважує, що вичерпний перелік таких обставин чинним законодавством не визначається і тому вирішення питання про визнання певних обставин саме тими, про які зазначається у вказаній вище процесуальній нормі, належить саме до повноважень суду.
На думку заявника, обставинами, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді є, зокрема, висловлювання своєї точки зору щодо правової необґрунтованості договору.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Щодо об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
При вирішенні питання про відвід судді необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, зокрема надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності судді.
Ухвалою у цій справі від 07.10.2019 підготовче провадження було закрите, справа знаходилась на стадії розгляду по суті з 08.10.2019.
У ході розгляду заяви відповідача про відвід суд прослухав технічний запис судового засідання, яке відбулось 04.11.2019, та у якому представник відповідача заявив відвід судді Шеліхіній Р.М.
За результатами цього прослуховування суд встановив, що доводи відповідача про висловлювання суддею критичних суджень про оспорюваний договір інвестування до прийняття рішення, дійсно, мали місце, що може свідчити про вже сформовану думку щодо тих чи інших обставин справи. Зроблені суддею висновки про "необізнаність сторін щодо укладання орендних правовідносин у відповідний спосіб", нібито "безпідставну передачу земельної ділянки" свідчать про існування одностороннього погляду на спірні правовідносини, що викликало недовіру до суду з боку представника відповідача, який приймав участь у судовому засіданні.
Натомість, суд має створити такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Враховуючи вимоги ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка передбачає право сторін на справедливий, незалежний і безсторонній суд, з метою збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, заяву Селянського фермерського господарства "Агродар" від 04.11.2019 про відвід судді Шеліхіної Р.М. суд задовольняє.
Справу слід передати до відділу організаційно-документального забезпечення роботи суду для її автоматизованого розподілу відповідно до вимог ст. 32 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 35, 38-40, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Селянського фермерського господарства "Агродар" б/н від 04.11.2019 про відвід судді Шеліхіної Р.М. у розгляді справи № 913/405/19 задовольнити.
2. Справу передати до відділу організаційно-документального забезпечення роботи суду для її автоматизованого розподілу відповідно до вимог ст. 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 06.11.2019 та оскарженню не підлягає окремо від рішення суду.
Суддя Н.М. Зюбанова